Після стрімкого зростання чисельності населення у першій половині ХХ століття європейські країни опинилися у фазі так званого другого демографічного переходу: середній вік населення збільшується, а кількість народжених – зменшується. Це породжує низку соціально-економічних проблем: від більшого навантаження на пенсійну систему до нестачі робочих рук. «Слово і діло» показує, як змінилася демографічна ситуація у ЄС за чверть століття, а також скільки людей народилося і померло у країнах Союзу та Україні.
COVID-19 завдав найбільшого удару європейській демографії
Європа увійшла в XXI століття з невеликим переважанням народжуваності над смертністю. У 2000 році у нинішніх членах ЄС народилося 4 мільйони 488 тисяч осіб, тоді як кількість померлих становила 4 мільйони 270 тисяч.
Протягом 2000-х років розрив між народжуваністю та смертністю, попри коливання, у середньому скорочувався. Зрештою, у 2012 році кількість померлих уперше перевищила кількість народжених – хоча лише на 23 тисячі осіб.
З 2014 року природний приріст населення став стабільно від’ємним. Відтоді розрив між народжуваністю і смертністю знову почав зростати – однак тепер кількість померлих дедалі більше перевищувала кількість народжених.
Найбільше зростання смертності припало на 2020 рік – перший рік пандемії COVID-19. Тоді кількість померлих у ЄС зросла на 532 тисячі – з 4 мільйонів 653 тисяч до 5 мільйонів 185 тисяч осіб.
Другий рік пандемії збільшив смертність ще на 112 тисяч осіб. Надалі смертність почала знижуватися, однак так і не досягла доковідного рівня – так само як і народжуваність.
Найбільше падіння народжуваності припало на 2022–2023 роки – на 208 і 210 тисяч осіб відповідно. У 2024 році кількість народжених становила лише 3 мільйони 553 тисячі – проти 4 мільйонів 812 тисяч померлих.
Смертність і народжуваність в Україні та країнах ЄС
Попри загальний тренд, у деяких країнах ЄС у 2024 році спостерігався приріст населення.
Найпозитивніша тенденція – в Ірландії: 53 тисячі народжених проти 35 тисяч померлих. У Люксембурзі та на Кіпрі кількість народжених більш ніж на 30% перевищує кількість померлих. Також незначне переважання народжуваності мають Швеція, Мальта і Франція.
У решті ЄС смертність переважає над народжуваністю, причому найпомітніше – у східних і південних країнах Союзу.
У Латвії за 2024 рік померло 26,7 тисячі осіб, тоді як народилося лише 12,9 тисячі. Майже те саме співвідношення – двоє померлих на одного народженого – має сусідня Литва: 37,5 тисячі проти 19,1 тисячі.
Також смертність сильно перевищує народжуваність у Болгарії, Греції, Італії, Румунії, Естонії, Угорщині та Польщі.
Водночас в Україні розрив між народжуваністю та смертністю є найкритичнішим. У 2024 році кількість померлих майже втричі перевищила кількість народжених – так само, як і у 2025 році.
Як ми вже показували на інфографіці раніше, в Україні протягом усіх років незалежності смертність суттєво перевищувала народжуваність. Цей розрив посилився після початку війни у 2014 році, а піку досяг у 2021 році – у найтяжчий рік пандемії COVID-19.
Нагадаємо, президент Фінляндії Александер Стубб пропонує розширити Євросоюз на 13 членів – до 40 країн. Водночас швидке членство України до 2027 року, на думку експертів, є практично неможливим.
«Слово і діло» регулярно висвітлює соціально-економічну ситуацію в країнах Європи. Раніше ми розповідали про те, який рівень безробіття спостерігається в країнах ЄС та Україні, а також як за 10 років у країнах-членах Союзу змінилася частка людей, які перебувають під загрозою бідності або соціальної ізоляції.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»