У січні 2026 року Президент і Кабмін України схвалили послаблення комендантської години на тлі енергетичної кризи, спричиненої масованими ракетно-дроновими ударами росіян по енергетиці України. Як повідомив голова держави, «будуть ухвалені рішення щодо послаблення комендантської години» під час надзвичайно холодної погоди, аби в людей і бізнесу були всі необхідні можливості.
Пізніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко роз’яснила повідомила, що уряд допустив послаблення комендантської години на територіях, де запроваджено надзвичайний стан в електроенергетиці. Таким чином, в умовах оголошеного надзвичайного стану у галузі енергетики громадянам дозволили дістатися до «Пунктів незламності» цілодобово – без спецперепусток – а приватним авто рухатись саме в ці точки підтримки.
Тобто по суті не скасовують нічний режим, а дають тимчасові винятки для роботи пунктів обігріву, аптек, магазинів тощо, які можуть працювати 24/7 на автономному живленні. Водночас нещодавно призначений на посаду міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про цілодобову роботу оперативного штабу у Києві для відновлення енергопостачання після ракетно-дронових атак. Отже, формально комендантська година залишається, але місцева влада отримала можливість робити гнучкі рішення задля допомоги людям за будь-яких обставин.
Вимушене обмеження
Таке рішення уряду викликає питання: а як же українці жили весь час із запровадженою комендантською годиною і що воно на практиці означало? Бо цей режим діє майже від початку повномасштабної війни. З другого дня після широкомасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, на всій території України було введено воєнний стан, і майже у всіх великих містах оголосили комендантську годину. Такий захід – традиційний для воєнного часу – покликаний ускладнити нічні диверсійні дії супротивника та загалом підвищити безпеку. Згідно із законом, під час комендантської години перебування людей на вулицях і в громадських місцях без спеціальних перепусток суворо заборонене. Ці перепустки (їх видає військова комендатура) дають право пересуватися за чітко визначеного маршруту в межах того регіону, де введено комендантську годину. На практиці це означає, що в нічний час треба зберігати світломаскування і перебувати вдома або в укритті. Приклад: у Києві комендантська година офіційно триває з 00:00 до 05:00, і в цей час заборонено «перебувати на вулиці та у громадських місцях» й «переміщатися транспортом» без перепустки (виняток – бігти до сховища під час повітряної тривоги).
Штаб у Києві та послаблення комендантської: як влада долає наслідки удару по енергетиціНа інфографіці – як президент та уряд долатиме надзвичайну ситуацію в енергетиці, яка виникла після масованих атак рф у розпал сильних морозів.
Перші тижні війни обмеження були ще жорсткішими. Людей вже з початку повномасштабної агресії просили не виходити з дому після настання темряви, а організації за необхідності доправляли співробітників за спецперепустками. З часом влада і військові налагодили суворіший контроль: створили комендантський режим руху транспорту, запровадили «систему перепусток» і почали патрулювати нічні вулиці. Водночас не всі області приєдналися до загальноукраїнської практики. Наприклад, на Закарпатті комендантської години не вводили взагалі з лютого 2022-го року – тодішній голова ОДА Віктор Микита пояснював це необхідністю безперешкодної роботи кордону для переселенців та створенням сприятливого бізнес-клімату, що привабило бізнес, який релокувався, натомість акцент зробили на облаштуванні прихистків і роботі поліції.
З часом умови трохи послабили у деяких прикордонних містах, де сотні тисяч людей щодня прямують за кордон. Найвідоміший приклад – Львів: у цьому місті з осені 2024-го року у легальному режимі працює нічне таксі. Львів став першим і наразі єдиним містом в Україні, де вже близько року працює легальна, чітко врегульована модель нічного таксі під час комендантської години – з 00:00 до 05:00. За цей час мешканці й гості Львова здійснили понад 600 тисяч нічних поїздок. Найчастіше замовлення припадали на ключові транспортні вузли – залізничний вокзал і центральний автовокзал, а також на медичні заклади. Інші регіони до такого ще не дійшли, але приклад Львова показує: у реаліях війни комендантську годину все ж доводиться коригувати під потреби громадян.
Порушення комендантської години та відповідальність
Незважаючи на всі заборони, комендантську годину порушують досить часто. Журналісти-розслідувачі виявили низку схем обходу цього режиму. Зокрема про «тіньовий ринок» нічного таксі розповідав проєкт BIHUS.Info: у Києві спрацювала нелегальна система замовлень у Telegram-каналах, де за поїздку просили близько 1700–2000 грн (у будні дні) на фіксованому маршруті близько 6 км. Багато перевізників їздили взагалі без перепусток – деякі керувалися «паролями» військових постів – а справжні документи можна було «купити» за $300–500 через підпільні канали. Подібні схеми виникли через відсутність легальних альтернатив: влада не врегулювала цілодобове таксі офіційно, тому люди самі шукали альтернативні шляхи.
Як вижити у квартирі під час тривалого блекауту в морозиНа інфографіці – як вижити у квартирі під час сильних морозів і при тривалих відключеннях світла та опалення, враховуючи поради ДСНС.
За час війни у Києві, за даними журналістів, видали майже 18 тисяч спецдозволів на пересування у нічний час. Один із заступників столичного мера підписав понад 10 тисяч перепусток на період комендантської години, ще кілька тисяч видали його колеги. І хоча прямої доказової бази незаконності таких дій немає, сам факт роздачі «перепусток» без чіткого обліку вказує на існуючі зловживання.
Саме ж покарання за порушення комендантської години в Україні досі залишається переважно символічним. На сьогодні чинний Кодекс про адміністративні правопорушення прямо за комендантську годину окремої статті не має. Як правило, для покарання порушників комендантської години застосовують ст. 185 («злісна непокора») – передбачає штраф лише 136–255 грн (або громадські роботи, або арешт до 15 діб) – за невиконання законних вимог поліції чи військового під час воєнного стану. Іншими словами, формально за перебування на вулиці після настання ночі без перепустки загрожує максимум кількасот гривень штрафу, а в разі відсутності військово-облікових документів у військовозобов’язаних чоловіків – поїздка до ТЦК в авто поліції.
Натомість народні депутати кілька разів намагалися запровадити суворіші санкції. Так, законопроєкт № 10195 (внесений у жовтені 2023-го року) пропонував штрафувати за порушення комендантської години від 8500 до 17 000 грн (а для бізнесу – 51–102 тис. грн) за перше порушення, із подвоєнням суми при повторі. Але цей документ не пройшов голосування – законопроєкт було відхилено. Ще один урядовий проєкт – № 13633 (внесений у серпні 2025-го) – доповнює КУпАП статтею 210‑2, в якій за незаконне перебування під час евакуації чи комендантської години пропонують штрафи 50–100 нмдг (тобто 850–1700 грн) за перше порушення і 100–200 нмдг (1700–3400 грн) за повторне. На початок 2026 року цей законопроєкт досі знаходиться на розгляді у парламентському Комітеті з питань правоохоронної діяльності. Отже, жорсткіших штрафів досі немає в силі – і фактично комендантська година діє переважно завдяки роботі поліції та стримувального страху громадян, а не через законодавчі санкції.
Найбільші ракетно-дронові атаки рф у 2025 роціПротягом 2025 року рекордну кількість дронів рф запустила у вересні – понад 800, а ракет – у квітні (70). Детальніше про наймасовішу атаку за рік – на інфографіці.
Маємо визнати: сам факт послаблення комендантської години через енергетичну кризу показує, що держава готова враховувати реалії, а не просто автоматично наказувати «жорсткіше». З іншого боку, без належного законодавчого регулювання більша відповідальність за порушення комендантської години навряд чи з’явиться. Власне, багато політиків уникають цієї теми: їм не потрібен новий конфлікт з громадянами (щодо політики обмежень), а деякі можуть мати «особистий інтерес» оберігати своїх знайомих з боку бізнесу чи громадськості. Проте сам режим комендантської години під час воєнного стану потрібен – це додатковий засіб безпеки, хоч і вартісний для повсякденного життя. Як слушно зазначали експерти, ключове не просто «відмінити чи залишити», а знайти розумний баланс між заходами безпеки та економікою поки в країні триває режим воєнного стану.
Громадянам в свою чергу не слід плутати деякі послаблення щодо дотримання правил комендантської години із хаосом. І хоча окремі столичні бари й ресторани вже пожартували (або й всерйоз) оголосили себе «пунктами незламності», аби працювати після опівночі, це не скасовує необхідності комендантської години.
Наразі на «вуличному рівні» про дотримання правил та законності нічних пересувань громадян будуть дбати працівники поліції та правоохоронних органів – і це завжди створює ризик зловживань або тиску. А це означає, що й далі треба шукати не тільки технологічні засоби протидії надзвичайним ситуаціям, але й цивілізовані механізми контролю за нічним режимом – щоби під час війни захищати людей, а не створювати нові кризи довіри.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»