Суд зменшив заставу ексгендиректору заводу «Зоря»-«Машпроект»

Читать на русском
Антикорупційний суд зменшив розмір застави, визначеної колишньому очільнику заводу зі структури державного концерну.
Костянтин Картошкінфото: nikvesti.com

Вищий антикорупційний суд зменшив на 1 млн грн розмір застави, визначеної колишнньому генеральному директору державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» Костянтину Картошкіну. НАБУ і САП підозрюють його у заволодінні 1,32 млрд грн заводу.

Таке рішення 22 січня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

Як відомо, антикорупційний суд визначив Картошкіну запобіжний захід у вигляді 4 млн грн застави. Також на нього поклали наступні обов'язки: прибувати за першою вимогою; не відлучатися за межі Київської області без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та здати на зберігання закордонні паспорти. Прокурор САП просив продовжити дію обов'язків.

Водночас сторона захисту подала клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд задовольнив його частково і зменшив заставу на 1 млн грн, але продовжив всі обов'язки.

«Зменшити підозрюваному (Картошкіну – ред.) розмір застави, достатній для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, до розміру 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 грн. Продовжити підозрюваному строк дії обов'язків, покладених на нього у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, на 2 місяці - до 22 березня 2024 року включно», – йдеться в рішенні.

Суд повернув 998 тисяч гривень застави всеукраїнській благодійній організації «Благодійний фонд Порошенка».

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру чотирьом ексгендиректорам заводу «Зоря»-«Машпроект» і одному підприємцю у заволодінні 1,32 млрд грн. Слідство встановило, що керівництво заводу «Зоря»-«Машпроект», яке експортувало продукцію власного виробництва за кордон, організувало схему заволодіння коштами держпідприємства. Для цього з компанією-нерезидентом уклали низку агентських угод, за якими вона нібито мала надавати послуги з пошуку та проведення переговорів з потенційними покупцями продукції держпідприємства щодо укладання з ними відповідних зовнішньоекономічних контрактів.

У результаті протягом 2013-2018 років на рахунки компанії-нерезидента держпідприємство безпідставно перерахувало 61,98 млн доларів як оплату за удавані агентські послуги. Завдання ДП збитків на цю суму підтверджується висновком судової економічної експертизи.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: