Міжнародний валютний фонд схвалив чотирирічну програму для України на суму 15,6 млрд доларів. Задля цього Фонд навіть змінив свої правила кредитування, дозволивши допомагати країнам, які мають дуже високий рівень невизначеності. Для України цей кредит є найбільшим з початку повномасштабної війни. «Слово і діло» пропонує згадати, як розвивалося співробітництво України та МВФ упродовж незалежності.
Україна вступила до Міжнародного валютного фонду в 1992 році і перший транш отримала за два роки – 0,8 млрд доларів у рамках «Фонду системної трансформації». Це була спеціальна програма для країн, які переходили від планової до ринкової економіки. Кошти призначалися для підтримки платіжного балансу, а Україна, у свою чергу, мала знизити інфляцію, зменшити різницю між офіційним та ринковим курсом, а також підвищити реальні відсоткові ставки.
У 1995-1997 роках Україна отримала від Фонду 1,9 млрд доларів для підтримки курсу гривні та платіжного балансу. Гроші надали за програмою Stand-by: Україна зобов'язалася скоротити дефіцит держбюджету, уповільнити падіння ВВП, наростити імпорт та скоротити субсидії. Але не всі умови були виконані, а тому фінансування виділили не в повному обсязі.
Протягом 1998-2022 років Україна отримала 1,6 млрд доларів за механізмом розширеного фінансування – для поповнення валютних резервів Нацбанку. Умовами було забезпечення зростання ВВП на 4% та не перевищення 7% рівня інфляції.
Далі у наданні кредитів була пауза. В 2004 році Україна могла отримати 0,6 млрд, але вони не знадобилися.
З 2008 до 2015 року Україна працювала з МВФ за тією ж програмою Stand-by. За 2008-2009 роки організація виділила 10,6 млрд доларів, умовами було запровадження плаваючого валютного курсу, посилення незалежності Нацбанку, ліквідація проблемних банків та коригування політики в енергетичному та соціальному секторах.
3,4 млрд доларів Україні надійшло у 2010-2013 роках на умовах реформи банківської, податкової та пенсійної систем та енергетичного сектора.
Ще 4,6 млрд було отримано у 2014-2015 роках. До речі, тоді однією з умов було скасування мораторію на продаж землі. Також Україна зобов'язалася підвищити комунальні тарифи та пенсійний вік, реформувати банківську систему та газовий сектор.
У 2015-2018 роках Україна та МВФ повернулися до програми розширеного фінансування – частково для фінансування держбюджету, частково для підтримки ЗВР. Україна знову-таки зобов'язалася скасувати мораторій на землю, провести пенсійну реформу, а також легалізувати видобуток бурштину та гральний бізнес.
За цей період сума кредитування склала 8,7 млрд доларів.
У наступні два роки наша держава отримала 1,4 млрд за програмою Stand by. Україна взяла на себе зобов'язання, зокрема, підвищити тарифи на газ та опалення, реформувати ДФС та призначити суддів до Вищого антикорупційного суду.
Для підтримки макроекономічної та фінансової стабільності у 2020-2022 роках Фонд виділив ще 2,8 млрд доларів.
Які вимоги висував МВФ до України за останні 26 роківНайчастіше МВФ домагався від України проведення повноцінної реформи банківського сектору. Деякі вимоги досі залишаються виконаними лише формально.
На початку повномасштабної війни МВФ вирішив дати Україні кошти за програмою швидкого фінансування, щоб допомогти з фінансуванням бюджету та підтримати платіжний баланс – надійшло кілька траншів на загальну суму 2,7 млрд доларів.
Нову програму, яку погодили днями, розраховано на чотири роки на суму 15,6 млрд. Перший транш – 2,7 млрд – було перераховано вчора, 3 квітня.
Як розповіли у Міністерстві фінансів, програма розрахована на два етапи. На першому (2023-2024) етапі увага буде зосереджена на надійності держбюджету та мобілізації доходів. На другому етапі реформи будуть спрямовані на підтримку післявоєнного відновлення та реконструкції.
У рамках цієї програми Україна серед іншого зобов'язалася: перейти до більш гнучкого обмінного курсу, послабити валютний контроль та повернутись до режиму інфляційного таргетування (коли дозволять умови); ухвалити законопроєкт про податкову політику та адміністрування, яким буде повернуто довоєнні податки; відновити зобов'язання щодо декларування майна держслужбовцями; оновити середньострокову стратегію управління держборгом; подати дворічну бюджетну декларацію; ухвалити національну стратегію доходів; розробити дорожню карту заходів щодо державних інвестицій.
Нагадаємо, експерти у МВФ раніше оцінили наслідки війни для економіки України.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»