Вибори президента України 4 роки потому: як склалася доля кандидатів

Читать на русском

За тиждень буде річниця першого туру президентських виборів-2019. Це також означає, що до наступних можливих виборів залишається рік. Поки що перспектива їхнього проведення виглядає примарною: по-перше, під час воєнного стану будь-які вибори заборонені, а отже, потрібно чекати закінчення війни; а, по-друге, на їхню підготовку після перемоги піде досить багато часу. На останніх виборах, нагадаємо, за місце на Банковій змагалися 39 кандидатів. Де вони зараз і чим займаються – на інфографіці «Слово і діло».

Із 39 кандидатів, які балотувалися на виборах у 2019 році, у владі зараз десять, включаючи президента Володимира Зеленського.

Як і раніше, народними депутатами є Віктор Бондар (набрав у першому турі 0,11% голосів), Сергій Тарута (0,1%), Юлія Тимошенко (13,34%), Валентин Наливайченко (0,23%), Петро Порошенко (16,01% у першому турі та 24,45% – у другому). Проти останнього під час каденції Зеленського відкрили цілу низку кримінальних справ

Також досі у парламенті Юрій Бойко, котрий на виборах набрав 11,52% голосів українців. Щоправда, тепер діяльність його партії в Україні заборонена, і він очолює нову депутатську групу «Платформа за життя та мир».

Олександр Вілкул, який одержав на виборах 4,25% голосів, від початку повномасштабної війни керує військовою адміністрацією Кривого Рогу. Після президентських виборів він ще балотувався на посаду мера Дніпра, але також програв.

Місцевими депутатами є Сергій Каплін (0,28%) та Руслан Кошулинський (1,65%).

Своїми партіями продовжують керувати Микола Габер (на виборах кандидат набрав 0,03%), Василь Журавльов (0,05%), Віталій Купрій (0,02%), Ігор Смешко (5,97%), Олександр Соловйов (0,02%), Андрій Новак (0,02%) та Олег Ляшко (5,41%).

І Смешко, і Ляшко намагалися у 2019 році пройти у Верховну раду зі своїми партіями, але не подолали 5%-й бар'єр. «Радикал» зараз, судячи з фото, воює у складі ЗСУ.

Окрім Ляшка, з колишніх кандидатів воюють Кошулинський, Юрій Тимошенко (0,62%) та Руслан Ригованов (0,02%).

Інна Богословська (0,09%) керує громадською організацією «Віче України», Олександр Ващенко (0,03%) – організацією «Влада народу», Віталій Скоцик (0,07%) – ГО «Аграрна платформа Віталія Скоцика», Аркадій Корнацький (0,02%) – організацією «Рух вільних селян». Олександр Данилюк (0,02%) керує Центром оборонних реформ.

Юрій Дерев'янко, який балотувався від партії «Воля» та набрав лише 0,1%, зараз займається підприємницькою діяльністю та керує своїм благодійним фондом. Бізнесом також займається Олександр Шевченко (0,57%), Віктор Кривенко (0,04%), Геннадій Балашов (0,17%). Останній минулого року виїхав до США.

Колишній міністр екології Ігор Шевченко під час президентських виборів набрав 0,09% голосів українців. Нині він керує громадською та благодійною організаціями.

У яких державах перші особи перебувають при владі понад 10 роківУ світі ще залишилися держави, де влада є практично незмінною. Лідери таких країн залишаються біля керма роками та десятиліттями. Детальніше – на інфографіці

Викладацькою діяльністю займаються Роман Безсмертний (0,14%) та Анатолій Гриценко (7,01%). Ольга Богомолець (0,17%) повернулася до медичної практики.

Сергій Носенко (0,01%) є засновником та старшим керуючим директором інвестиційної компанії International Investment Partners.

Володимир Петров (0,08%) продовжує працювати на телеканалі «Ісландія». Олександр Мороз (0,07%) – на пенсії.

Скандальний Ілля Кива (0,03%) після провалу на президентських виборах пройшов до парламенту дев'ятого скликання від ОПЗЖ. Безпосередньо перед початком повномасштабної війни Кива виїхав за кордон, а за деякий час з'явився в росії. У березні минулого року Киві оголосили про підозру у державній зраді, а пізніше Рада позбавила його мандата.

Незавидна доля у колишнього керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова, який на виборах набрав найменшу кількість голосів – зараз він під арештом. Правоохоронці підозрюють Насірова в отриманні понад 722 млн грн неправомірної вигоди.

Екснардеп Юрій Кармазін, який також балотувався, помер 9 листопада минулого року.

Нагадаємо, раніше ми писали, які проросійські партії заборонили в Україні під час повномасштабної війни.

Скільки політичних партій було зареєстровано в Україні до повномасштабної війни та скільки брали участь у виборах, можна дізнатися з інфографіки.

Також «Слово і діло» розповідало, чию перемогу на виборах намагалися оскаржити у суді та чим усе закінчилося.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: