Ракетний терор росії: чи надовго це та як відповість Україна

Починаючи з 10 жовтня, росія змінила тактику ракетних обстрілів України. Замість спроб вразити якісь військові об'єкти окупанти почали бомбардувати енергетичну інфраструктуру країни. За добу 10 жовтня рф випустила по Україні 84 крилатих ракети та 24 безпілотники загальною вартістю в 700 млн доларів. Більшу частину з них було збито українською протиповітряною обороною. 11 жовтня рф запустила по Україні 28 ракет (20 збито) і 15 БПЛА (13 збито).

«Слово і Діло» поговорило з експертами, щоб з'ясувати – чи означає це все перехід рф до нової тактики війни, і чим Україна може відповісти на ракетний терор окупантів.

Смерть з небес

Попри відмінну роботу української ППО, російський ракетний удар призвів до пошкодження низки об'єктів енергетичної інфраструктури – та численних жертв серед мирного населення; тільки за перший день загинуло 23 людини.

11 жовтня під час повторної атаки окупанти били знову по енергетичній інфраструктурі – зокрема, двічі вдарили по Ладиженській ТЕС у Вінниці. При цьому також були жертви серед мирних жителів.

У МВС, коментуючи перший день обстрілів, порівняли його з 24 лютого, днем початку війни – таких масових ударів по країні не було вже дуже давно.

Чого цим намагається домогтися росія

Поки що росія не змогла домогтися жодних успіхів, окрім внутрішнього пропагандистського ефекту. Український народ не заляканий, не вимагає від уряду негайно припинити війну і вже точно не має наміру піддаватися на російські вимоги.

Так, Україні довелося припинити експорт електроенергії в Європу, який допомагав Євросоюзу подолати наслідки газового шантажу росії. Однак енергетична інфраструктура України, як і раніше, працює, нехай це і важче забезпечувати, ніж раніше.

Експерт з питань енергетики Сергій Дяченко зазначив, що вдарили в основному по соціально значущих об'єктах – це була загроза залишити Україну в першу чергу без тепла. Однак українська енергосистема цілком впоралася з наслідками російської атаки.

«Енергетична інфраструктура цілком впоралася. Десь перекинули. Навряд чи реально росіяни вразили третину об'єктів інфраструктури. У нас десятки електростанцій. Вісімдесятьма ракетами їх вразити просто неможливо, враховуючи, що більшу частину збили... є пошкодження, але це міцні споруди, 400 кілограмів вибухівки їх не зруйнує. Збиток, звичайно, завдано, він обчислюється мільярдами, але критичних пошкоджень немає» – зазначив він.

На думку Дяченка, Україні потрібно якомога більше систем ППО, причому до листопада, оскільки в листопаді високий шанс, що росія спробує повторити атаку. А ще Україна повинна давати потужну відповідь на такі атаки. Але це вже військово-політичне рішення.

«У нас навіть з нинішнім озброєнням є можливість росії відповісти так, що у них половина країни буде взимку сидіти без електрики. У них структура така, що ми можемо дуже сильно і гідно по ній відповісти... але це тільки один з варіантів, якщо взагалі допечуть» – пояснив експерт.

Військовий експерт та історик Ігор Лосєв вважає, що ракетні удари росії по інфраструктурі – це навіть не тактика, а повноцінна нова російська стратегія.

«Путін переконався, що українська армія йому не зубах і вирішив почати війну проти українського суспільства. Проти мирних жителів, проти інфраструктури. Для того, щоб зламати український народ, щоб він просив у президента Зеленського піти на поступки росії та фактично капітулювати перед нею» – пояснив він.

Лосєв зазначив, що ці обстріли – чи не остання спроба росії переломити хід війни, оскільки ніяких успіхів на фронті в окупантів немає, самі поразки, і залишається росіянам тільки воювати з мирним населенням. І Україна повинна відповідати на російські атаки – на кожен російський напад має бути дана жорстка відповідь. Потрібно бити по аеродромах, військових базах, військовій інфраструктурі окупантів на території самої росії. Але для цього потрібна зброя – перш за все далекобійні ракети.

Тим часом у багатьох містах Європи, а також в Ізраїлі пройшли масові мітинги з вимогою негайно надати Україні якомога більше зброї, в тому числі ППО та далекобійні ракети, а також визнати рф країною-терористом; в США раніше активно уникали необхідності оголосити рф спонсором тероризму, як того вже давно вимагає Київ. Тепер же Вашингтон не тільки думає над цією ідеєю (відповідний законопроєкт вже знаходиться на розгляді Конгресу), але і прискорив постачання систем ППО в Україну.

Таким чином, можна зробити висновок, що на цьому етапі російська ідея залякати Україну масованими ракетними ударами зазнала краху. Більш того, вона обернулася проти самої росії, прискоривши надання Україні озброєння і значно прорідивши число російських симпатиків в Європі.

Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»