Дефіцит пального: чому проблема досі невирішена та що відбувається на АЗС

Читать на русском

Чому досі спостерігається дефіцит бензину та коли зможуть вирішити проблему, читайте в матеріалі Слово і діло.
Слово і діло

В Україні вже тривалий час спостерігається дефіцит пального. Купити його можна, але в обмеженій кількості і простоявши у довгій черзі. Ще в кінці квітня в уряді обіцяли розв’язати цю проблему, хоч і зі зростанням вартості. Зрештою ціни на українських АЗС зросли, а проблему так і не вирішили. «Слово і діло» разом з експертом розбиралося, чому ситуація досі залишається напруженою та на які кроки має піти уряд.

Що нині відбувається з пальним на АЗС

Пальне за талонами, величезні черги, обмежений відпуск та відсутність цін «на показ». Це якщо коротко.

На деяких заправках трапляються ціни у понад 50 грн за літр. Але при цьому, придбати пальне так просто не можна – або лише «для своїх», або за спеціальними талонами на певну кількість бензину. А, власне, талони також ще треба дістати.

У великих АЗС придбати пальне можна через додаток – тобто, через власну картку лояльності. Але також з обмеженнями.

Наприклад, OKKO. На АЗС заправляють пальним PULLS 95 та PULLS Diesel від 15 до 30 л в одне авто клієнтів, які мають картку Fishka. Відпуск пального без цієї картки припинили з 5 травня.

Ліміт встановлюється на одну заправку. Заправитися можна тричі на день, але з інтервалом щонайменше 3 години.

Що стосується бензину А-95 та ДП – заправляють за паливними картками та талонами. На автогаз обмежень немає. Які обмеження діють на конкретній АЗС, можна подивитися тут.

Мережа «WOG». З 9 травня вони збільшили обмеження до 20 л на добу для приватних клієнтів і лише за наявності картки лояльності PRIDE (розрахуватись можна і готівкою, і карткою).

Придбати пальне чи подивитися ціни можна в додатку, але вони не є точними.

Актуальні обмеження на кожній АЗС можна переглянути на мапі.

Мережа UPG. Тут купити пальне можна і за готівку, і заплатити банківською карткою. Але обмеження різні залежно від типу транспорта та наявності додатку:

  • upg95 і upg100 зі скануванням додатку/бонусної картки UPGgood – 20л, без сканування – 10 л;
  • upgДП зі скануванням додатку у легковий транспорт – 20л, без сканування – 10 л. У великогабаритний транспорт – 100 л.

Онлайн-скринькою, талонами чи паливною карткою (літровий гаманець для юридичних осіб і ФОП) можна придбати 20 літрів А-95 та 20 літрів euroДП (у легковий транспорт).

На газ обмежень немає. Одне авто можна заправляти один раз на добу.

Мережа БРСМ-Нафта. Купити пальне можна у паливному гаманці, у додатку. Однак на АЗС рекомендують робити це вже після приїзду на заправку, щоб переконатись у наявності пального. Термін дії пального у гаманці – 2 доби.

Тут також діють свої обмеження: бензин відпускають до 20 літрів, газ – до 30, а дизпаливо – до 50 літрів.

У додатку ціна перевищує максимальну націнку, яку дозволяє держава.

У KLO діють обмеження при заправці за паливними талонами на 40л, у вільному продажу бензину немає. Придбати талони можна в офіційних представництвах компанії.

На першому місці прибуток: чому виникла така ситуація на АЗС

5 травня Міністерство економіки оновило граничну вартість на бензин та дизельне пальне. Так, з урахуванням максимально допустимої націнки ціна за бензин не повинна перевищувати 37,69 грн/л за бензин та 42,63 грн/л за дизель.

Вартість преміального бензину не обмежується, але тільки якщо на заправці продається також «звичайний» бензин. Якщо ні, преміальний бензин можна продавати надбавкою у 5% до ціни «звичайного», тобто 39,57 грн/л за бензин і 44,76 грн/л за дизель.

Директор спеціальних програм науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев у коментарі «Слово і діло» наголосив, що ситуація, яка склалася нині на АЗС, це результат відсутності контролю зі сторони держави.

«Держава прибрала усі заходи нагляду та ринкового контролю, заборонила перевірки бізнесу, припинила перевірки якості нафтопродуктів і думає, що всі такі свідомі і патріоти, що якщо Мінекономіки попросить встановити певні ціни, то всі одразу це зроблять. Але ніхто цього робити не буде, адже головне зберегти прибутки», – зазначив Рябцев.

З 13 березня Державна екологічна інспекція припинила державний нагляд, зокрема відбір зразків пального на українських АЗС.

Там зазначили, що заходи державного ринкового нагляду з 24 лютого не проводилися лише на тих територііях, де відбувались активні воєнні дії, а з 13 березня загалом припинили по Україні – на період воєнного стану.

«З тижня на тиждень» владнають: як влада коментує дефіцит пального

Почнемо з того, що ще 29 квітня міністр економіки Юлія Свириденко заявила, що продовж наступних 7 днів дефіцит пального буде ліквідований, оскільки оператори мають законтрактовані обсяги на території Західної Європи.

Тоді вона наголошувала, що дефіцит пального стався зокрема через те, що протягом останніх трьох тижнів ворог завдавав нищівних ударів по паливній інфраструктурі України.

Водночас, Геннадій Рябцев зауважив, що і руйнування заводів, і нафтобаз відбулося вже півтора місяці тому і нічого з того часу не змінилося.

«Ба більше, щойно було зруйновано нафтобазу поблику Василькова, було зрозуміло, що однією з цілей рф є руйнування нафтопродуктової інфраструктури. І тоді вже було розроблено рекомендації, зокрема, і для учасників ринку про те, що потрібно переводити власні логістичні ланцюжки на військові рейки і забути про те, що можна було накопичувати великі запаси нафтопродуктів в фіксованих місцях і переходити на «постачання з коліс», – зазначив експерт з питань енергетики.

Однак, за його словами, учасники ринку не виявили відповідної готовності це робити, а уряд не стимулював їх до цього, тому зрештою отримав те, що отримав.

Отже, протягом зазначено тижня проблему вирішити не вдалося. З відповідними питання до Свириденко звернувся вже президент Володимир Зеленський.

«Якщо ми подивимось за імпортом, Україна за останні 5 днів ввозить трохи більше, ніж споживає. Європа виявилась не готова у частині логістики. У нас вузьке місце – це європейські порти (де виникають затори, – ред)», – зазначила тоді Свириденко.

В Україні дефіцит бензину: експерт пояснив причиниЕксперт назвав три причини дефіциту бензину в Україні, який останнім часом відчули і у Києві.

На засіданні Конгресу місцевої та регіональної влади 4 травня міністр економіки знову повторила, що відчутний дефіцит пального виник через знищення російським агресором потужностей Кременчуцького НПЗ та низки нафтобаз.

Вона наголосила, що Кабмін постійно співпрацює з операторами ринку, щоб зрозуміти потреби та знайти шляхи усунення дефіциту. При цьому, за її словами, на ринку нафтопродуктів зараз фіксується надмірний попит, який може бути спричинений панікою серед населення через тимчасовий дефіцит.

На початку травня голова комітету Верховної ради з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус озвучив прогноз, що вже найближчим часом «ринок налаштується, і поставки з Європи будуть ритмічнішими».

«Можливо протягом тижня ще буде напружена ситуація. Але з середини травня очікується покращення, бо йде ресурс, який уже законтрактований та транспортується в Україну. Очікується, що у другій половині травня ситуація покращиться», – додав голова комітету.

А от секретар Ради національної безпеки та обороти Олексій Данілов на початку місця пояснив дефіцит пального так:

«Компанії, на жаль, не розрахували на такий патріотизм нашого населення, яке почало швидко повертатися до своїх домівок. Люди приїхали додому, тому був попит на пальне, тому сталася така нестандартна ситуація. Думаю, що найближчим часом ситуація владнається».

Як саме планують вирішувати проблему з дефіцитом

Заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма днями повідомив, що обсяги імпорту пального в Україну відповідають темпам щоденного споживання бензину та дизелю на заправках, а ситуація «щодня буде покращуватись».

За його словами, буде створено додатковий стратегічний запас пального, який неможливо буде розбомбити та зруйнувати, який забезпечить стабільність і наявність нафтопродуктів на найближчі місяці вперед.

Своєю чергою прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд максимально спрощує завезення пального в Україну та розширює географію його отримання.

«Зокрема, під час засідання Кабінет міністрів погодив необхідні регламенти для завезення пального з Азербайджану, країн Перської затоки та Близького Сходу», – повідомив прем’єр.

У Мінекономіки повідомили, що наразі переорієнтовують Україну на інші маршрути постачання.

«У результаті збільшили об'єми автоперевезення пального у травні до березня у 15 разів, залізничні та річкові – в 5 разів», – заявила міністр економіки Юлія Свириденко.

За її словами, цього збільшення поки недостатньо, адже у травні очікується значно більше споживання. Наразі уряд може сприяти забезпеченню необхідних на травень 120 тисяч тонн бензину.

Ще один «важливий крок для подолання кризи», на якому наголошують в Мінекономіки – так звані польські домовленості.

Так, як зазначили у відомстві, є потенційна можливість долучення до Польського ресурсу нафтопродуктів із США, регіону Амстердам-Роттердам-Антверпен, німецьких, скандинавських і балтійських нафтопереробних заводів. Доставлятися пальне буде комбінованими видами транспорту.

За словами Свириденко, ці кроки «дозволять вже найближчим часом доставляти паливні ресурси швидше, що призведе до зменшення черг на українських АЗС».

Однак Рябцев доволі скептично ставиться до таких домовленостей, адже поки немає конкретики.

«Взяли на форумі про щось поговорити – а які там насправді рішення можна було на форумі ухвалити? До чого там Мінекономіки? Воно що, дало розпорядження Держрезерву закупити пальне в Польщі? Не було такого. На словах все нормально, але як воно насправді відбувається, невідомо», – зауважив експерт.

На його думку, якби було сказано умовно, що підписали контракт між такими компаніями на постачання протягом року у конкретній кількості нафтопродукту – тут зрозуміло. А що означає «домовилися про збільшення постачання з американських, польських та балтійських заводів» – не зрозуміло, вважає експерт.

Яких кроків не вистачає уряду

Експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев наголосив, що насамперед, потрібно розуміти, що швидко проблему з пальним не вирішити.

«Її вирішення затягнули. Напевно через те, що уряд аж занадто покладався на учасників ринку, які обіцяли швидко диверсифікувати постачання. Але обіцянки виявились марними. Для того, щоб їх виконати, трейдери захотіли взагалі прибрати будь-яке регулювання на цьому ринку і відпустити їх у вільне плавання, і лише тоді вони щось там зможуть забезпечити», – розповів експерт.

За його словами, коли нестача пального стала зрозумілою, то** уряд намагався вжити якісь заходи**, але оскільки він раніше не займався цим ринком і його проблеми не перебували на порядку денному, а діяти потрібно було швидко, то всі дії звелися до точкових покращень замість комплексних заходів.

«Тому ми зараз маємо дійсно послаблення вимог до транспортних компаній, пришвидшення перетину кордону бензовозами і вагоно-цистернами, зменшення бюрократичних перепон, певні домовленості поки незрозумілого характеру з Польщею. Але це все», – підкреслив Рябцев.

Він наголосив, що досі немає відповідей на такі важливі питання:

  • скільки та якого пального потрібно;
  • як ця потреба буде змінюватися протягом року;
  • які сценарії розвитку подій і які заходи реагування на ці сценарії;
  • немає прогнозного проходження вантажів через пункти пропуску, тобто, розподілу цих самих бензовозів;
  • не зрозуміло, хто і скільки планує завозити;
  • немає розуміння того, чи буде задоволений прогнозний попит.

«От якби відповіді на ці запитання були, тоді можна було б сказати, що уряд подолав проблему і убезпечив економіку від її наслідків», – вважає експерт.

Нагадаємо, раніше у Міністерстві аграрної політики запевнили, що проблеми з нестачею пального в Україні не зупинили посівну кампанію, хоча зараз ситуація справді складна.

Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал