У вівторок, 1 лютого, президент Володимир Зеленський підписав указ щодо підвищення привабливості військової служби. Серед іншого, він передбачає збільшення чисельності Збройних сил щонайменше на 100 тисяч осіб. На тлі зростання російської військової загрози таке рішення має сенс, але реальність виконання викликає обґрунтовані сумніви.
Указ щодо підвищення привабливості військової служби передбачає кілька важливих пунктів. Зокрема, це збільшення грошового забезпечення всіх військових рівня не нижче трьох мінімальних заробітних плат; перехід до основ професійної армії (з відмовою від призову на строкову службу); збільшення протягом наступних трьох років чисельності ЗСУ на 100 тисяч осіб, а також створення додаткових 20 бригад у складі ЗСУ.
Якщо чисельність ЗСУ буде збільшена на 100 тис. (хоча подібні рішення не ухвалюються простим указом президента), то через три роки вона становитиме 361 тисячу військовослужбовців. Цю цифру не взято зі стелі. Відповідно до певних розрахунків, що існували наприкінці «нульових», у тому разі, якщо Україна не вступає до НАТО і не зможе користуватися перевагами системи колективної безпеки, то чисельність її збройних сил для організації кругової оборони має становити щонайменше 350 тисяч осіб.
На тлі військової загрози, що зростає з боку Росії, а також того факту, що найближчим часом ми не станемо членом Альянсу, збільшення чисельності ЗСУ є цілком логічним кроком. Армію слід зміцнювати, тому що тільки вона є найкращим запобіжником проти будь-якої зовнішньої агресії. Але за нинішніх українських умов рішення президента викликає безліч запитань.
Бюджет Міністерства оборони на 2022 рік є рекордним і становить 133,5 млрд грн. Але навіть цієї суми виявилося замало для підвищення грошового утримання військовослужбовців. Міністр оборони Олексій Резніков зазначав, що нині солдат заробляє 10,2 тис. грн. Щоб підняти цю суму хоча б на 30%, за словами міністра, потрібно 18 млрд грн, яких у рекордному бюджеті 2022 року не було.
В абсолютних цифрах 30% надбавка означає збільшення грошового утримання лише в 3000 гривень, а в указі президента йдеться, щонайменше, про три мінімальні заробітні плати. Станом на лютий 2022 року одна мінімальна зарплата становить 6500 грн. Це означає, що грошове утримання військовослужбовців, за задумом Володимира Зеленського, вже зараз не має бути меншим за 20 тисяч гривень. Але де брати такі гроші, якщо загальну чисельність армії буде збільшено ще на 100 тисяч людей?
Адже йдеться не лише про підвищення зарплат. Додаткові 100 тисяч військовослужбовців треба озброїти, одягнути, взути, нагодувати, дати житло, забезпечити бойовою технікою, а якщо йдеться про професійну армію – ще й навчити. На це також потрібні кошти. При цьому браку досвідчених кадрів, швидше за все, не буде. Військовий конфлікт на Донбасі залишив нам достатньо людей із реальним бойовим досвідом. Багато хто з них повернувся з війни, але так і не міг влитися назад у цивільне життя. Вони із задоволенням повернуться назад до армії, особливо на найкращі фінансові умови. Але чи зможе держава забезпечити такі умови?
За неофіційними розрахунками, для гармонійного розвитку збройних сил чисельністю 100 тисяч осіб необхідно 10 млрд доларів. Ця сума включає як утримання самої армії, так і забезпечення її новими зразками військової техніки. Легко підрахувати, що для нинішніх ЗСУ чисельністю 260 тисяч людей потрібно 26 мільярдів доларів, а для 360 тисяч, відповідно – 36 мільярдів. Чи зможемо ми за три роки знайти хоча б десяту частину такої суми – велике питання.
Іншими словами, є великий ризик, що указ Володимира Зеленського або не буде виконано взагалі, або буде виконано частково через нестачу коштів. Проте російська військова загроза нікуди не зникла. Але чи варто реагувати на неї не кількістю, а якістю? І виділяти гроші не на збільшення чисельності ЗСУ, а на нові розробки, які б допомогли оснастити армію сучасною високоточною зброєю.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»