Чому офіційно коментувати зовнішню політику можуть лише троє високопосадовців – думка юриста

Читать на русском
Що передбачає указ Зеленського про коментування зовнішньої політики та для чого потрібні такі зміни, читайте у матеріалі.
Слово і діло

Володимир Зеленський підписав указ, який встановлює, що з офіційними заявами та коментарями з питань зовнішньої політики можуть виступати лише президент, прем'єр-міністр та очільник Міністерства закордонних справ. «Слово і діло» поспілкувалося з юристом та спробувало розібратися детальніше, що передбачає указ, для чого потрібні такі зміни та чому глава держави ухвалив таке рішення саме зараз.

Що передбачає указ

22 грудня Володимир Зеленський заявив, що з офіційними заявами та коментарями з питань зовнішньої політики можуть виступати тільки декілька людей. Це зроблено для забезпечення єдності зовнішньополітичного курсу держави та посилення координації діяльності державних органів у сфері зовнішніх зносин, належного виконання міжнародних договорів України.

Відповідний указ №671/2021 президент підписав 22 грудня. Він координує зовнішньополітичну діяльність держави.

Указ, фактично, роз’яснює 106 статтю Конституції України, зокрема, 3 пункт першої частини: «Президент України представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України».

Які обов'язки покладені на МЗС, відповідно до указу:

  • надання офіційних роз'яснення про зовнішньополітичний курс України;
  • забезпечення координації діяльності державних органів у сфері зовнішніх відносин;
  • здійснення загального нагляду за виконанням міжнародних договорів України;
  • надання методичної, консультаційної, інформаційної допомоги державним органами з відповідних питань;
  • внесення у встановленому порядку на розгляд президента України, Кабміну пропозиції щодо вдосконалення діяльності держорганів у зазначеній сфері.

Також указ затверджує обов'язкове включення до складу учасників міжнародних переговорів в Україні:

  • прем'єр-міністра України – першого заступника чи заступника глави МЗС;
  • першого віцепрем'єр-міністра України, віцепрем'єр-міністра України – керівника відповідного структурного підрозділу апарату МЗС;
  • міністра закордонних справ України, керівника іншого центрального органу виконавчої влади, державного органу – представника МЗС, який обіймає посаду дипломатичного радника у відповідному органі або визначеного за рішенням міністра закордонних справ;
  • посадових осіб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів з головами, представництв міжнародних організацій представника МЗС, який обіймає посаду дипломатичного радника у відповідному органі або визначеного за рішенням МЗС.

Також в указі сказано, що державні органи мають надсилати Міністерству закордонних справ письмові запити про підготовку закордонних візитів своїх керівників, а також візитів іноземних офіційних делегацій в Україну.

Водночас, є випадки, коли чиновники все таки можуть виступати із заявами про реалізацію державної політики чи міжнародних ініціатив – після доручення президента, прем'єра або міністра закордонних справ.

Для чого потрібен такий указ – думка юриста

Адвокат Геннадій Дубов у коментарі «Слово і діло», пояснив, що відповідний указ затвердили для розвитку положення Конституції, тобто роз’яснення, що мається на увазі.

За словами юриста, у багатьох міністерствах є заступники міністрів з питань європейської інтеграції, так само як і відповідні підрозділи в інших державних органах.

«Можна припустити, що такого плану посадові особи не мали звички узгоджувати свої дії, заяви та ініціативи з Міністерством закордонних справ, що, насправді, не дуже добре, бо якщо ми ведемо спільну загальну зовнішню політику, то логічно, щоб в усіх сферах вона якось координувалася і не було так, щоб кожен тягнув у свій бік», – зазначив він.

Також Дубов наголосив, що на рівні місцевого самоврядування та міських рад часто лунають заяви, які мають зовнішньополітичний характер. Наприклад, нещодавно Львівська міська рада слідом за Рівненською запропонувала перейменувати Росію на Московію.

«Тобто замість того, щоб займатися своїми питаннями, вони починають бути великими «геополітиками» і здійснювати заяви фактично від імені України. Це не є правильно з точки зору загального механізму функціонування держави. Держава має працювати як єдина злагоджена система, а коли у нас у кожного чиновника буде якась своя позиція щодо міжнародних питань, це буде м’яко кажучи неправильно», – наголосив експерт.

За словами Дубова, за кордоном подібні заяви сприймаються як офіційна позиція України, навіть коли їх роблять умовний глава фракції чи заступник міністра.

Юрист зазначив, указ є важливим в тому плані, якщо держслужбовці будуть продовжувати, на думку МЗС та Офісу президента, робити щось, що розходиться із загальною лінією, він може бути підставою для накладання заходів з дисциплінарної відповідальності щодо посадовців.

Загалом, на думку Дубова, цей указ – просто роз’яснення очевидних речей для чиновника.

Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підбив підсумки діяльності дипломатії протягом 2021 року та назвав найзнаковіші події.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал