НАБУ повідомило про підозру раднику міністра енергетики, пов'язаного зі справою «Роттердам+»

Читать на русском
Антикорупційні органи правопорядку повідомили про підозру колишньому очільнику держпідприємства, а нині позаштатному раднику глави Міненерго.
Володимир Євдокімов

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру позаштатному раднику міністра енергетики України, колишньому директору державного підприємства «Оператор ринку» у заволодінні коштами підприємства.

Про це повідомляє прес-служба НАБУ.

За інформацією «Слово і діло», йдеться про колишнього члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Володимира Євдокімова.

«20 грудня НАБУ та САП повідомили про підозру позаштатному раднику міністра енергетики України, колишньому директору державного підприємства «Оператор ринку», у заволодінні 2,15 млн грн коштів ДП. Дії підозрюваного кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України», – інформує НАБУ.

За версією слідства, Євдокімов впродовж 2019-2020 років зловживав службовим становищем і незаконно заволодів коштами ДП «Оператор ринку» на загальну суму понад 2,15 млн грн. Зробив він це, видаючи накази про виплату собі заохочувальних виплат у виді премій, заохочень та надбавок.

Як відомо, НАБУ і САП раніше Євдокімову повідомляли про підозру у причетності до зловживань на майже 40 млрд грн через впровадження формули «Роттердам+». Наразі ця справа закрита і відповідно він не має статусу підозрюваного.

За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд залишив закритою справу «Роттердам+». Наразі скаргу на закриття справи розглядає апеляційна палата ВАКС.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал