Венедіктова замінила старшого прокурора у справі «Роттердам плюс»

Читать на русском
Очільниця Офісу генпрокурора після третьої спроби закриття справи про багатомільярдні збитки вирішила замінити у ній старшого прокурора.
Ірина Венедіктовафото: УП

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова у справі про збитки від формули «Роттердам плюс» замінила старшого групи прокурорів Віталія Пономаренка, який уже тричі намагався її закрити.

Про це вона пише у Facebook.

«Тричі закрити справу і три рази отримати скасування постанови про закриття – це багато. Питання настільки важливе і резонансне, що місця для процесуальних помилок немає. Сьогодні вранці мною ухвалено рішення про заміну старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні «Р+», – стверджує Венедіктова.

На її думку, вона була змушена звернути увагу на цю справу, оскільки у ній відсутня ефективна робоча комунікація між детективами Національного антикорупційного бюро і прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Нагадаємо, 27 серпня прокурор Пономаренко вирішив закрити справу про формулу «Роттердам плюс» в частині оголошених підозр. Водночас, нещодавно НАБУ отримало нову експертизу у справі «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від впровадження формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї. В січні прокурор САП знову закрив справу. Після чого її поновив керівник антикорупційної прокуратури.

Нещодавно Пономаренко втретє закрив справу «Роттердам плюс», але його рішення скасував в.о. керівника САП Максим Грищук.

За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал