Екснардеп Чумак відкликав скаргу на рішення про закриття справи «Роттердам+»

Читать на русском

Колишній заступник генпрокурора подав заяву про відкликання своєї скарги з апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на рішення слідчої судді.
Віктор Чумакфото: «Слово і діло»

Колишній народний депутат, ексзаступник генерального прокурора Віктор Чумак відкликав апеляційну скаргу на рішення Вищого антикорупційного суду, яким залишили закритою справу про збитки від формули «Роттердам+».

Копію заяви про відкликання оприлюднив Центр протидії корупції.

«Прошу: прийняти відмову Чумака Віктора Васильовича від апеляційної скарги на ухвали Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2021 року у справі №991/3849/21 (скарга на закриття справи «Роттердам+» – ред.)», – ідеться в заяві.

Як відомо, прокурор САП Денис Демків вчетверте закрив справу «Роттердам+». Не погодившись із таким рішенням, потерпілий і заявники, серед яких є Чумак, подали свої скарги на постанову прокурора. Проте 13 жовтня слідча суддя ВАКС Катерина Широка залишила справу «Роттердам+» закритою. Тому потерпілий та заявники подали на це рішення апеляційну скаргу. Проте Чумак свою скаргу відкликав.

У коментарі журналісту «Слово і діло» Чумак повідомив, що розірвав договір про надання адвокатських послуг з представником ще до подачі апеляційної скарги. Тобто адвокатка подала апеляцію вже після розірвання договору і коли не була представником Чумака як заявника у справі.

«Я її (апеляційну скаргу – ред.) не подавав, а не відкликав. Це повторне відкликання скарги. Першу заяву я написав 21 жовтня, де сказав що розірвав договір з адвокатом, але вона все одно подала (апеляційну скаргу – ред.)», – підкреслив Чумак.

У коментарях в голови правління ЦПК Віталія Шабуніна Чумак написав, що у справі «Роттердам+» змагаються два олігарха і мовляв нехай це роблять без нього.

Як відомо, топменеджмент групи компаній ДТЕК, яка належить олігарху Рінату Ахметову, були підозрюваними у справі «Роттердам+». Водночас на стороні обвинувачення та потерпілим у справі є Нікопольський завод феросплавів, власником якого є Ігор Коломойський.

Нагадаємо, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал