Подкаст «Словом» за 25 листопада: про співпрацю України з МВФ та пригоди екссудді Чауса

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 25 листопада - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Слово і діло

Про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом. Про «Слугу народу» та телеканали Медіа Групи України. Про пік найважчої хвилі захворюваності на коронавірус та обов’язкову вакцинацію. А ще про Антикорупційний суд та пригоди його клієнта екссудді Миколи Чауса. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Про співпрацю України з МВФ

Україна отримала другий транш від Міжнародного валютного фонду за програмою Stand-by у розмірі майже 700 млн доларів. Про це повідомив голова Національного банку України Кирило Шевченко.

«Україна отримала другий транш від Міжнародного валютного фонду за програмою stand-by у розмірі 500 млн. СПЗ (еквівалент 699 млн дол. США). Ці кошти надійдуть на рахунки уряду у Національному банку України та збільшать міжнародні резерви», - написав він.

Нагадаємо, 22 листопада МВФ ухвалив рішення про виділення Україні другого траншу та продовження програми Stand-by. Наступного дня в МВФ оприлюднили умови продовження кредитної програми з Україною, за якою обіцяли надати транш. Одним із структурних маяків меморандуму є призначення глави САП до грудня та заходи щодо підтримки населення у період підвищення світових цін на газ.

Про «Слугу народу» та телеканали Ахметова

У «Слузі народу» повідомили про те, що ігноруватимуть телеканали «Україна» та «Україна-24» , які входять до Медіа Групи Україна, власником якої є Рінат Ахметов. Про це написала прессекретарка політсили Юлія Палійчук.

«Олігархічний шантаж проти держави та суспільства не дасть жодного результату. Останніми місяцями телеканали «Україна-24» та «Україна» перетворилися на відверто пропагандистські «ДТЕК-24» та «Олігарх»...», - йдеться у повідомленні.

За словами Палійчук, у СН ухвалили рішення «ігнорувати медіа, які власник навмисно перетворює на свій корпоративний гучномовець для шантажу держави та суспільства».

«Водночас ми залишаємося абсолютно відкритими для будь-яких ЗМІ, які працюють незалежно, збалансовано і для об'єктивного інформування суспільства», - наголосила прессекретар.

Раніше повідомлялося про те, що представники влади не пішли на ефір до Шустера в ток-шоу «Свобода слова» обговорювати скандал навколо зриву операції щодо «вагнерівців», оскільки канал, на якому йде передача, є олігархічним, а запрошення на програму – це «фейк і хайп».

Політичний аспект ситуації у своїй авторській колонці на «Слово і діло» аналізує політичний оглядач Леонід Швець.

Про пік найважчої хвилі захворюваності на коронавірус

У Міністерстві охорони здоров'я заявили, що Україна пройшла пік найважчої хвилі захворюваності на коронавірус. Але у МОЗ попереджають, що «розслаблятися» зарано: ризик повторного спалаху дуже високий.

Про проходження піку захворюваності на коронавірус голова МОЗ Віктор Ляшко заявив 19 листопада. «Вперше за останні 11 тижнів два тижні ми бачимо зниження кількості випадків, кількості госпіталізацій та кількості летальних наслідків. Це свідчить про те, що ми, як країна, вже пройшли пік і прогнозовано – у нас буде зниження», – сказав міністр. Водночас він припустив, виходячи з європейського досвіду, є великий ризик повторного спалаху.

Антирекорди за новими випадками інфікування фіксувалися наприкінці жовтня-початку листопада. Антирекорд за кількістю смертей було зафіксовано 15 листопада, коли померли 838 людей.

Також у Київській школі економіки вважають, що говорити про проходження піку захворюваності зарано, бо, зокрема, «спад у нас триває два тижні, він пришвидшується, і це дуже добре. Але це недостатньо великий проміжок часу спаду. На прикладі інших країн світу ми бачили часті випадки, коли хвиля йде вниз, але потім знову починає зростати. На спад потрібно не менше трьох тижнів, тому говорити про нього можемо за тиждень», – розповів керівник Центру економіки охорони здоров'я КШЕ Юрій Ганиченко.

У Національній академії наук констатували, що останні два тижні багато епідпоказників стрімко знизилися. Зменшилося також навантаження на лікарні.

Про те, якою є ситуація із захворюваністю та смертністю від коронавірусу зараз, чи є перспективи виходу із «червоної» зони карантину у певних областей, які є прогнози на грудень та коли чекати на чергову хвилю пандемії - читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

До речі, у Європейському регіональному бюро ВООЗ заявили, що країнам Євросоюзу слід розглянути можливість обов'язкової вакцинації проти коронавірусу через спалах захворюваності в Європі, - повідомляє The Guardian.

За словами представника ВООЗ Робба Батлера, обов'язкова вакцинація збільшить кількість щеплених громадян країн ЄС, що має знизити рівень захворюваності. Тому він запропонував країнам замислитись над цією проблемою.

В Україні ж із 9 грудня розшириться перелік професій, для яких вакцинація проти COVID-19 буде обов'язковою. У Кабміні нагадали, хто потрапив до оновленого переліку від МОЗ.

Про пригоди екссудді Чауса

Антикорупційний суд призначив на 26 листопада підготовче засідання у справі колишнього судді Миколи Чауса, якого звинувачують в отриманні неправомірної вигоди. На хабарі Чауса упіймали понад 5 років тому, та лише нещодавно НАБУ завершило розслідування.

Микола Чаус працював у Дніпровському суді Києва. Він відомий тим, що у 2014 році виносив вироки у справах проти учасників Автомайдану, а згодом вів справу Геннадія Корбана.

9 серпня 2016 року детективи Національного антикорупційного бюро спіймали Чауса на хабарі у 150 тис. дол. за «правильне» рішення у справі, пов'язаній із розповсюдженням наркотиків.

Під час обшуку в будинку Чауса правоохоронці знайшли на його городі кілька закопаних скляних банок із грошима – там він зберігав хабар. Проти Чауса порушили кримінальну справу але затримати та заарештувати самого Чауса не могли через суддівський імунітет – згоду на це мала дати ВР.

На жаль, депутати тоді перебували на канікулах, чим Чаус і скористався: наступного дня після допиту він пішов у відпустку, а 22 серпня, як повідомили ЗМІ, суддя приватним літаком і з підробленим паспортом прибув до Молдови.

Згоду на затримання та арешт Чауса парламент дав лише 6 вересня, на той момент суддя вже на зв'язок не виходив. 12 вересня його оголосили у загальнонаціональний розшук, 11 листопада – у міжнародний.

26 січня 2017 року Солом'янський районний суд Києва заочно заарештував Чауса із можливістю внесення застави. Пізніше Апеляційний суд змінив запобіжний захід на арешт без застави.

У лютому правоохоронці Молдови затримали Чауса на запит України. Місцева антикорупційна прокуратура отримала запит на екстрадицію Чауса до України, але він попросив політичного притулку та залишився у країні під домашнім арештом.

Лише у березні 2021 року в Молдові винесли остаточне рішення і відмовили колишньому судді у наданні політичного притулку. Після цього стало зрозуміло, що найближчими часом його екстрадують до України, але у справі стався новий поворот – невідомі викрали Чауса - просто в центрі Кишинева.

Повну хронологію подій справи екссудді Чауса «Слово і діло» зібрало у компактній інфографіці на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал