Подкаст «Словом» за 18 листопада: розслідування Bellingcat та справи Майдану

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 18 листопада - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Слово і діло

Про розслідування злочинів «банди Януковича» у справах Майдану та про те, чи є сенс у заочних засудженнях та арештах. Про те, що цікавого є в опублікованій першій частині розслідування Bellingcat щодо «Вагнергейту». Та про те, чи лишилися в Європі країни відкриті для українців. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Про розслідування злочинів «банди Януковича» у справах Майдану

ДБР завершило досудове розслідування щодо Віктора Януковича та його оточення у справі про розстріл активістів на Майдані у лютому 2014 року.

Оскільки колишні чиновники часів Януковича з 2014 року переховуються за межами України, досудове розслідування пройшло за заочною процедурою.

Згідно з даними розслідування, Янукович з поплічниками організували силове придушення протестних акцій. Зокрема, їм інкримінують застосування працівниками правоохоронних органів та військовослужбовцями фізичного насильства, спеціальних засобів, військової техніки, вогнепальної зброї для силової протидії та розгону демонстрантів.

Їхні дії спричинили загибель 67 активістів. Загалом постраждали 887 цивільних осіб та 132 правоохоронці. Завдано майнових збитків на суму понад 16 мільйонів гривень.

Генпрокурор Ірина Венедіктова заявила, що вирок у справі про розстріли протестувальників на Майдані щодо експрезидента Януковича та його оточення важливий, незважаючи на те, що фігуранти ховаються за кордоном.

«Ми говоримо про те, що ми даємо можливість потерпілим дочекатися захисту їхніх прав, зокрема, через майнові компенсації. І якщо будуть вироки судів щодо цих людей, то буде дуже важливо, що українська держава встановила істину у цій справі», - сказала Венедіктова. За її словами, справу не треба недооцінювати лише тому, що фігуранти не в Україні.

«Це можливість відшкодувати збитки за рахунок заарештованого майна обвинувачених на мільярди гривень. А головне - запобігання подальшим маніпуляціям на тему Майдану, хто вбив учасників акцій протесту, ким це було організовано і чи не було це «державним переворотом», як у нас в країні політики люблять із цього приводу виступати», - додав голова департаменту Офісу генпрокурора зі справ Майдану Олексій Донський.

Нагадаємо, ДБР завершило розслідування справи розстрілів на Майдані щодо «банди Януковича». Матеріали проваджень налічують понад 1500 томів.

Перша частина розслідування Bellingcat щодо «Вагнергейту»

Міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat та The Insider опублікували першу частину розслідування про причини зриву спецоперації із затримання найманців російської ПВК «Вагнера»

У ньому журналісти розповідають, як проходило вербування бойовиків та підготовка до їхнього затримання. Відповіді на найцікавіше питання – чому зірвалася операція – у цій частині немає.

У розслідуванні сказано, що з 2014 року українська розвідка, СБУ та інші силові структури почали збирати дані та створювати базу російських найманців, включаючи тих, що воюють на Донбасі. У середині 2018 року спецслужби вже мали детальне розуміння структури російських ПВК, у тому числі «Вагнера».

До вересня 2019-го українська розвідка зібрала особисті дані понад 2 тисячі колишніх найманців, більшість із яких у 2014-2018 роках воювали на Донбасі. Ці дані було вирішено використати для фіктивного вербування й подальшого затримання бойовиків, які брали участь у злочинах на території України.

Початковий план передбачав виманювання 4–5 бойовиків на територію Угорщини для, буцімто, підготовки у тренувальному таборі для нового завдання. В Угорщині планувалося їх затримати, після цього екстрадувати в Україну. Але від цієї ідеї в результаті відмовились. Та вже сама розробка і вербування бойовиків дали свої результати.

На початок червня 2020 року українська розвідка отримала сотні сторінок докладних зізнань від бойовиків щодо участі у війні на Донбасі, Близькому Сході та в Африці, а також імена командирів та фотографії медалей, виданих Кремлем. Крім того, деякі найманці надали інсайдерські дані про вторгнення Росії в Україну та підтримку ЧВК «Вагнера» російською державою.

Володимира Зеленського вперше поінформували про операцію 15 червня 2020 року. Він «загалом схвалив» операцію 26 червня та попросив підготувати докладний план. План був підготовлений та затверджений міністром оборони 1 липня 2020 року.

Про найголовніше з опублікованого розслідування, коротко - читайте у спеціальному матеріалі на порталі «Слово і діло»

Нагадаємо, раніше парламентська ТСК опублікувала свій звіт про розслідування «Вагнергейту», в якому йдеться про те, що в провалі операції немає провини українських чиновників, зате є вина Олександра Лукашенка.

Чи лишилися в Європі країни відкриті для українців

Європейський Союз виключив Україну із «зеленого» списку країн через ситуацію з COVID-19 та рекомендував державам-членам закрити кордони для наших туристів. Та рекомендація - не директива, і більшість країн ЄС, як і раніше, залишаються відкритими для українців.

На сьогодні українські туристи не зможуть потрапити лише до Болгарії та Мальти. Інші країни, хай і з певними умовами, але нас приймають.

Австрія, Іспанія, Нідерланди, Словаччина, Фінляндія, Хорватія, Ірландія та Швеція раді бачити українських туристів, щеплених вакцинами Pfizer, Moderna, Astra-Zeneca/Covishield, Jonson&Jonson чи CoronaVac.

Австрія та Іспанія пускають також тих, хто перехворів на коронавірус протягом останніх шести місяців. Для в'їзду в Іспанію підійде ПЛР-тест, як і для Фінляндії.

Деякі країни Євросоюзу, окрім цих п'яти вакцин, визнають, до речі, і російський Sputnik V – серед таких Греція, Кіпр, Словенія та Угорщина. У Грецію також можуть в'їхати ті, хто нещодавно перехворів, або ті, хто мають негативний ПЛР-тест чи тест-антиген. Для в'їзду на Кіпр, окрім сертифікату вакцинації, підійде й ПЛР-тест.

До Німеччини, Франції, Чехії та Латвії тепер пускають лише вакцинованих українців і лише тих, хто щепився Pfizer, Moderna, Astra-Zeneca/Covishield чи Jonson&Jonson.

Про те, які нині існують правила в Європі для українців, які вакцини та документи відкривають туристам безперешкодний доступ до інших країн - дізнавайтеся з нашого аналітичного матеріалу з інфографікою на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал