Олександр Ткаченко написав заяву про звільнення з посади міністра культури та інформаційної політики. Причому це не «добровільно-примусова» відставка, як це буває в Кабміні в більшості випадків, а самостійне рішення. Причиною, за словами Ткаченка, стало те, що Держкіно вивели з міністерства, щоб підпорядкувати напряму Кабміну. Крім того, міністр незадоволений розміром бюджету на культуру на 2022 рік. Для фракції «Слуга народу» рішення Ткаченка виявилося сюрпризом: можливо, депутати навіть проситимуть його залишитися. «Слово і діло» проаналізувало, наскільки ефективно Ткаченко виконував обіцянки на посаді голови Мінкульту.
До Міністерства культури Ткаченка призначили у червні 2020 року. На посаді він дав 112 обіцянок: виконав 52 (46%), провалив – 39. Ще 21 обіцянка перебуває на стадії верифікації.
Створити музей сучасного мистецтва та підготувати закон про охорону культурної спадщини: чого не зробив Ткаченко
Олександр Ткаченко не виконав програмну обіцянку забезпечити проєктування та підготовку до будівництва музею Революції гідності. У лютому уряд затвердив план заходів на честь учасників Революції гідності та Героїв Небесної Сотні: зокрема, було передбачено підготовчі заходи для створення музею у 2021-2025 роках. Але Ткаченко вже не цим займатиметься.
Міністерство культури ще не закінчило роботу над законопроєктом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження традиційного характеру середовища та протидії хаотичній забудові» і не внесло його до парламенту, тому Ткаченко не виконав одразу три програмні обіцянки: створити правові умови та механізми для збереження традиційного характеру середовища історичних населених місць, розробити законодавчі зміни щодо заборони забудови у межах історичних ареалів та сприяти впровадженню права органів місцевого самоврядування примусового відчуження пам'яток у несумлінних власників.
Крім того, міністр не виконав обіцянку підготувати закон про охорону культурної спадщини.
Також Ткаченко не встиг завершити будівництво Національного музею – меморіалу жертв Голодомору. Закінчити будівництво другої черги він обіцяв до 27 листопада 2021-го, але за планом його завершать лише 2022 року.
Не склалося у міністра культури із музеєм сучасного мистецтва. Відповідно до програми дій Кабміну, Ткаченко мав забезпечити розроблення та затвердження концепції. Після свого призначення влітку минулого року він підтвердив, що планує створити такий музей, а у березні цього року пообіцяв подати концепцію «найближчим часом». У результаті Ткаченко йде, так її і не представивши.
Обіцяв Ткаченко трансформувати 16 тисяч бібліотек, а також 16 тисяч клубів та інших центрів культури в сучасні точки атракції. Проте масштабного оновлення приміщень бібліотек не розпочали – міністерство наполягало на збільшенні фінансування. А пілотний проєкт створення та модернізації центрів культурних послуг запущено лише у 7 громадах.
У рамках програми «Велика реставрація» Ткаченко обіцяв відреставрувати близько 150 об'єктів. Наразі триває відновлення 29 об'єктів, визначено ще 26, де буде профінансовано ремонтно-реставраційні роботи. Тому обіцянку не виконано.
У липні 2020 року міністр пообіцяв, що вся інформація про злочини радянських часів буде оцифрована та доступна в електронному форматі. «Вся інформація, зокрема щодо злочинів радянських часів, буде оцифрована і доступна в електронному форматі. Сьогодні ми презентували проєкт реконструкції Архіву національної пам'яті. Незабаром 4 млн паперових справ та папок із зав'язками зможе подивитися в інтернеті кожен», – сказав Ткаченко.
У листопаді Міністерство юстиції повідомило про створення електронної бази жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму «Український мартиролог ХХ століття». Мета проєкту – створити електронну базу фотоінформації та біографічних даних жертв репресій комуністичного режиму та їхньої подальшої реабілітації.
Водночас із роз'яснень Архіву національної пам'яті та Українського інституту національної пам'яті випливає, що у 2021 році та взагалі у найближчій перспективі неможливо оцифрувати та відкрити в електронному форматі всю інформацію про злочини радянських часів. Зокрема проблематично відкрити архіви силових органів. Крім того, не вистачає фінансування та людей. Таким чином Ткаченко обіцянку не виконав.
Не зміг Ткаченко на початку року подати Чорнобильський комплекс до попереднього списку спадщини ЮНЕСКО. Перед тим, як подати заявку до ООН, місця, які шукають охорони ЮНЕСКО, мають бути включені до національного списку культурної та історичної спадщини. Міністерство включило до переліку таких об'єктів станцію радіолокації біля Чорнобиля, тепер обговорюють аналогічні дії щодо всієї 30-кілометрової зони відчуження.
Не виконані обіцянки до кінця року завершити реставрацію громадського будинку Ратуші у Бережанах, а також вежі Івана Кушника та «Бібліотеки митрополита Флавіана» у Києво-Печерській лаврі. Роботи у ратуші виконуватимуть до кінця 2023 року, у Києво-Печерській лаврі – до кінця 2022-2023 років.
Розвиток кінематографу та квоти українською мовою: які обіцянки виконав Ткаченко
Міністр культури виконав обіцянку забезпечити розвиток кінематографу, яка була у програмі Кабміну. Підтримка забезпечувалася фінансуванням відповідної бюджетної програми: у 2020 році на рівні 455 млн грн, у 2021 році – на рівні 610 млн грн.
Аналогічно виконано обіцянку забезпечити розвиток книговидавничої справи. 2020 року на фінансування забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримки книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі виділили 100 млн грн, 2021-го – 151 млн.
Виконано програмну обіцянку забезпечити підтримку конкурентоспроможних інноваційних підходів у сфері культури, креативних індустрій. У липні минулого року було ухвалено закон, що передбачає зменшення ставки ПДВ для культури та креативних індустрій до 7%. Також для підтримки сфери культури в умовах пандемії було виділено мільярд гривень.
Ще одна виконана програмна обіцянка – забезпечити розвиток туристичного потенціалу. За Ткаченка було проведено загальнонаціональну комунікаційну кампанію «Мандруй Україною», розпочато реалізацію проєкту «Туристичні маршрути України», проведено маркетингові кампанії з популяризації внутрішнього туризму.
Як і обіцяв Ткаченко, 2020 року не почали переглядати квоти на українську мову в телерадіоефірі. І було впроваджено пілотні проєкти щодо створення центру культурних послуг у Луганській, Донецькій, Херсонській, Закарпатській та Чернівецькій областях.
У січні цього року Ткаченко запевнив, що Гостинний двір у Києві ні за яких умов не буде передана під приватну забудову. У травні Кабмін змінив категорію пам'ятника «Гостиний двір» на категорію національного значення, а також надав охоронний номер. Це рішення сприятиме збереженню спадщини. Крім того, Фонд державного майна зможе передати пам'ятник до управління Міністерства культури, а відтак – розпочати протиаварійні та реставраційні роботи.
Ткаченко виконав обіцянки створити реєстр культурної спадщини, оновити реєстр пам'яток архітектури та презентувати туристичний портал.
Півтора року тому міністр пообіцяв розпочати кампанію з комплексного дослідження та збереження культурної спадщини XX століття. Між міністерством та низовими громадськими ініціативами зі збереження мистецтва та архітектури ІІ половини XX століття було підписано Меморандум про співпрацю. Його мета – об'єднати зусилля для актуалізації збереження української культурної спадщини другої половини ХХ століття. Також до реєстру нерухомих пам'яток України занесено пам'ятки архітектури та монументального мистецтва «Оранжерея, навчально-методичний павільйон «Квіти України» та «Будинок Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації за проєктом Ф. Юр'єва».
Нагадаємо, за таймлайном «Слово і діло» можна відстежити, які кадрові перестановки переживав уряд Шмигаля.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»