Подкаст «Словом» за 11 листопада: нові санкції від РНБО, ситуація на білоруському кордоні та ринок землі

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 11 листопада - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Слово і діло

Про те, чому в немилість РНБО потрапили громадяни Нікарагуа та депутат Бундестагу. Про обіцянки політиків стосовно українського кордону. Про чотири місяці функціонування в країні ринку землі та ціни на ласі чорноземні гектари. А також про державні борги України і графік виплат на найближчі 25 років. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

РНБО впроваджує нові санкції проти громадян РФ та Нікарагуа

Рада національної безпеки та оборони затвердила санкції проти осіб, пов'язаних із відкриттям так званого представництва Нікарагуа в окупованому Криму. Про це повідомив секретар РНБО Олексій Данілов.

Також було ухвалено рішення про санкції проти трьох літаків, які експлуатуються у США.

А ще, за словами Данілова, Рада безпеки та оборони розглянула заяву депутата німецького Бундестагу від Соціал-демократичної партії (СДПН) Нільса Шмідта. Той запропонував залучити Україну до вирішення проблеми біженців на кордоні Польщі та Білорусі.

Нагадаємо, на кордоні Польщі та Білорусі перебувають кілька тисяч мігрантів. 8 листопада ситуація на польсько-білоруському кордоні загострилася. У ніч проти 10 листопада дві групи мігрантів зуміли прорватися через кордон і опинилися на території Польщі. Польща заявила, що всіх порушників було затримано.

Що обіцяли політики стосовно українського кордону

Через наплив біженців на кордоні кількох європейських країн Україна почала зміцнювати свої рубежі. Днями прем'єр Польщі Матеуш Моравецький припустив, що мігранти з Білорусі можуть спробувати піти через Україну. У нашому Міністерстві внутрішніх справ запевнили, що хоча потік мігрантів збільшився, ситуація залишається спокійною.

До речі, понад два роки тому президент Володимир Зеленський пообіцяв покращувати роботу пунктів пропуску на українсько-польському кордоні. Про це йшлося під час зустрічі із президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Торік у вересні Зеленський пообіцяв добудувати недобудовані контрольно-пропускні пункти на кордоні з європейськими сусідами.

Також глава держави пообіцяв зміцнити тисячі кілометрів державного кордону України. За його словами, наразі напрацьовується велика програма зміцнення кордону.

У процесі виконання залишається обіцянка забезпечити поновлення контролю над кордоном із Росією на сході України.

Які ще обіцянки давали українські політики стосовно облаштування українського кордону - читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Про функціонування в країні ринку землі

В Україні вже чотири місяці функціонує ринок сільськогосподарської землі. У найближчі кілька років, до 2024-го, купувати землю зможуть лише фізособи-громадяни України та не більше 100 гектарів. Після 2024 року можна буде купити ділянку до 10 тисяч гектарів.

Від початку роботи ринку землі, тобто з 1 липня 2021 року, було здійснено 13 тисяч 997 операцій купівлі-продажу.

Середньозважена ціна земельної ділянки становить близько 34 тисяч гривень за гектар. Загальна площа операцій купівлі-продажу становила 50 тисяч 180 га.

Найбільше угод за цей період було укладено у Харківській та Сумській областях, найменше – в Рівненській.

Про те, скільки операцій купівлі-продажу землі було здійснено в Україні з 1 липня та якими є ціни на українську землю - читайте у нашому спеціальному матеріалі з інфографікою на сайті.

Нагадаємо, раніше ми писали докладно про те, хто має право купувати ділянки сільськогосподарської землі, а також як відбуватимуться електронні аукціони.

Про державні борги України і графік виплат

Україна до кінця 2021 року має заплатити майже 86 млрд грн за своїм державним та гарантованим державою боргом. Загалом за цей рік виплати за держборгом становитимуть 593,89 млрд грн. Міністерство фінансів також дало прогноз, скільки Україна має витратити на обслуговування держборгу до 2046 року.

У 2022 році за чинними угодами на обслуговування держборгу Україна має витратити 456,4 млрд грн.

До 2046-го, за прогнозом, щороку розмір виплат України за держборгом зменшуватиметься. У 2023 році Україна повинна буде заплатити 345,17 млрд грн, у 2026 році – 201,96 млрд, у 2030 році – 145,16 млрд грн.

Вже у 2043 році прогнозована сума виплат становитиме 19,91 млрд грн, а у 2046-му – 16,5 млрд грн.

Усі цифри стосовно того, у скільки стане Україні обслуговування державного боргу у найближчі 25 років - ми зібрали для вас в одній зручній інфографіці на нашому сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: