У Верховній раді цього тижня політичні процеси знову намагалися відтіснити на другий план законодавчу роботу. Однак депутати все ж таки змогли, нарешті, ухвалити в першому читанні держбюджет на 2022 рік. А також провести точкові заміни в уряді Шмигаля, які вимушено відкладали через «спікеріаду». Докладніше про те, що відбувалося у парламенті, – у матеріалі «Слово і діло».
Кадрові перестановки у Кабміні
Лякати відставками в уряді у «Слузі народу» почали ще влітку після звільнення Арсена Авакова. Список потенційних звільнених постійно змінювався до останнього, шортлист сформувався за кілька днів до голосування.
Першим заяву про звільнення написав міністр екології Роман Абрамовський ще 19 жовтня. За інформацією ЗМІ, причиною стали кілька конфліктних ситуацій між Абрамовським та Володимиром Зеленським. Крім того, свою роль відіграв й провал екологічних законопроєктів у парламенті. Розглянути відставку Абрамовського нардепи планували ще минулого пленарного тижня, але часу забракло, і міністр даремно просидів пів дня в урядовій ложі.
У понеділок-вівторок члени Кабміну почали один за одним подавати у відставку: Олексій Резніков – з посади голови Мінреінтеграції, Андрій Таран – з посади голови Міноборони, Олег Уруський – з посади голови Мінстратегпрому.
Окрім того, заяву про звільнення написав перший віцепрем'єр – міністр економіки Олексій Любченко. Його прізвище раніше у списку не фігурувало – Любченку, навпаки, прогнозували призначення главою уряду.
Які кадрові перестановки пережив Кабмін ШмигаляВ уряді Шмигаля вже третій міністр охорони здоров'я та економіки, другий міністр оборони. Яких кадрових змін зазнав Кабмін – на інфографіці.
І його звільнення до ладу пояснити не змогли. «Любченко – нормальний менеджер. Просто вважаємо, що віцепрем'єр-жінка для гендерного балансу буде кращою», – заявив Давид Арахамія. Знову-таки у ЗМІ писали, що Любченка звільняють через конфлікт із прем'єр-міністром. Більше того, днями у нього пройшли обшуки.
Звільняли п'ятьох міністрів майже «пакетом» у середу – без звітів. «Я особисто просив не звітувати, бо не встигаю провести всі законопроєкти, які на порядку денному цього тижня. Якщо буде додаткова година на кожного, то ми взагалі вже посипатимемося за термінами», – сказав Арахамія. Опозиційним фракціям такий підхід не сподобався.
Звільнення кожного з міністрів набрало понад 300 голосів, докладніше можна подивитися тут.
Призначили нових урядовців наступного дня. Олексія Резнікова висунули на міністра оборони, Ірину Верещук – на главу Мінреінтеграції, Юлію Свириденко – на міністра економіки, Павла Рябікіна – на голову Мінстратегпрому. Якщо опозиційні фракції «із задоволенням» голосували за відставки, то призначення пройшли винятково силами «Слуги народу», груп «За майбутнє» та «Довіра», які регулярно допомагають більшості голосами.
Цікаво, що сама за себе проголосувала Верещук. Навряд чи це тягне на якесь порушення закону – вона публічно заявила про конфлікт інтересів під час розгляду своєї кандидатури – але тепер цим кумедним фактом користуватимуться її опоненти.
До речі, на цьому кадрові перестановки, ймовірно, не закінчаться: Арахамія заявив, що за пів року можуть звільнити ще двох міністрів. Кого і чому саме за пів року – невідомо.
Лерос показав середній палець президенту
У четвер на призначення міністра оборони до Верховної ради прийшов Володимир Зеленський. Поява президента не минулася без образливих для нього інцидентів. Фракція «Європейська солідарність» у сесійній залі тримала плакати з написами «Зе катастрофа», «Чому злив операцію «вагнерівців» та іншими провокаційними запитаннями.
Скандалом обернувся виступ колишнього «слуги народу» Гео Лероса. «Доброго дня, пане президенте! Бачу, ваш Єрмак також тут. Я хочу сказати вам, що я не боюся говорити правду. Ви можете скільки завгодно цькувати на мене свої правоохоронні органи, клепати справу, але я не боюся говорити правду. Ви головний зрадник у країні», – заявив Лерос із трибуни. Після того, як йому відключили мікрофон, нардеп повернувся до Зеленського та Єрмака та показав їм середній палець.
Зеленський у відповідь лише посміхався. «Людина (Гео Лерос – ред.) себе повністю дискредитувала», – заявив після його прессекретар.
Тепер і Лероса, і депутатів «Європейської солідарності» може покарати регламентний комітет – усунути від засідань.
«У нас свобода слова, думки, ми не маємо відповідальності за політичні заяви. Але ми маємо в регламенті чітко визначену відповідальність за образу словами, жестами. І ми розуміємо, що точно буде звернення до регламентного комітету. Ми не можемо позбавляти заробітної плати чи забирати мандат, але ми можемо усунути від п'яти засідань. Я думаю, в цьому випадку, Гео на це заслуговує», – вважає віцеспікер Олександр Корнієнко.
У Раду тільки із сертифікатом вакцинації або ПЛР-тестом
Поки практично вся Україна в «червоній» зоні карантину, більшість депутатів сидять у залі Верховної ради без масок. При цьому за оцінкою голови комітету з питань здоров'я нації Михайла Радуцького, близько 40% парламентаріїв не вакцинувалися від коронавірусу.
У вівторок Рада ухвалила постанову, згідно з якою нардепи, їхні помічники, працівники Апарату ВР, журналісти та інші відвідувачі зможуть потрапити до будівель парламенту лише із сертифікатом вакцинації чи негативним результатом ПЛР-тесту. Правила почнуть діяти орієнтовно з 15 листопада.
«Слуга народу» Микола Тищенко розповів журналістам, що, можливо, робити ПЛР тести депутатам будуть безкоштовно. Але Радуцький спростував його слова: «За свій рахунок проходитимуть антиген-тест або ПЛР. Це їхнє рішення, як їм буде зручніше. Або вони можуть безкоштовно за рахунок держави вакцинуватися. І відразу почалися спекуляції, що тестуватимуть безкоштовно. Ні, тільки власним коштом. Я особисто звертатимуся до НАБУ, якщо хоч один тест зроблять безкоштовно».
Рада ухвалила держбюджет-2022 у першому читанні: як голосували нардепиДержбюджет-2022 у першому читанні ухвалили силами Слуги народу, груп За майбутнє та Довіра, а також частини позафракційних нардепів.
Він також виступив за скасування норми, за якою поліцейські не можуть заходити до Ради – щоб правоохоронці могли складати протоколи за порушення карантинних обмежень.
Це не єдине рішення, пов'язане з пандемією, яке ухвалили депутати. У першому читанні затвердили законопроєкт щодо посилення покарання за підробку COVID-документів. На нашій інфографіці можна побачити, яку відповідальність хочуть запровадити.
Було ухвалено також закон, який передбачає виділення 650 млн грн на централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров'я та 150 млн – на субвенцію місцевим бюджетам із проєктування та встановлення кисневих станцій.
Опозиція та «Слуга народу» намагалися по черзі привласнити собі заслугу у прийнятті цього закону. Спочатку його мали розглядати на позачерговому засіданні, призначеному на вимогу «Європейської солідарності», «Голосу», ОПЗЖ, «Батьківщини», депутатських груп та частини «Слуги народу». Але СН наполягла на тому, щоби проголосувати його невідкладно вранці.
Третьякову усунули від п'яти засідань Ради
Декілька тижнів тому регламентний комітет рекомендував усунути «слугу народу» Галину Третьякову від п'яти пленарних засідань за образливі висловлювання на адресу Антона Полякова. Нагадаємо, після звістки про його смерть Третьякова у фракційному чаті написала «Мінус один ворог», а потім відмовилася вибачатися з трибуни.
Група «За майбутнє» кілька разів нагадувала, що рішення комітету потрібно поставити на голосування. Нагадала про це й Ірина Геращенко.
У «Слузі народу» заявили, що у такому разі потрібно виносити на голосування всі аналогічні рішення комітету. «Я запропонував особисто, я не проти виносити до зали питання пані Третьякової, але давайте тоді складемо всі такі рішення регламентного комітету щодо всіх людей, які були», – сказав Арахамія.
Ініціатива карається, і другим виявилося рішення комітету щодо самої Геращенко – забуте, дворічної давнини. Восени 2019 року Геращенко на засіданні порівняла «слуг народу» із «зеленими чоловічками», які захоплювали Крим. Комітет тоді теж рекомендував її усунути, але на голосування виносити не стали (мабуть, берегли для такого випадку).
Але некоректні висловлювання Третьякової, очевидно, були свіжішими у пам'яті – 234 голоси за усунення депутата. Голоси дали всі фракції та групи.
Водночас постанова щодо Геращенко потрібної підтримки не отримала – 190 «за». Після голосування нардеп сказала, що почувається «як іменинниця».
Держбюджет та онлайн-прописка: які ще рішення ухвалила Рада
Одне з найважливіших рішень цього тижня – голосування за державний бюджет на 2022 рік. Депутати з минулого тижня зав'язли у сотнях правках до документа, хоча згідно із законом у першому читанні його потрібно ухвалити до 20 жовтня.
У результаті за основу держбюджет ухвалили 2 листопада – знову голосами монобільшості, депутатських груп та жменьки позафракційних депутатів. Нагадаємо, у проєкт бюджету заклали 1 трлн 267,4 млрд грн доходів, 1 трлн 465,7 млрд грн видатків. Прогнозують зростання ВВП на рівні 3,8%, інфляцію – 6,2%, курс долара – 29,1 грн.
Рада призначила нових міністрів в уряд: за кого та як проголосували нардепиЯк фракції та групи голосували за призначення Резнікова, Верещук, Рябікіна та Свириденко міністрами – на інфографіках.
Було ухвалено закон, необхідний для співпраці з Міжнародним валютним фондом – Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Фонд створюється для підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема фермерських господарств шляхом часткового гарантування виконання зобов'язань перед фінансовими установами за кредитними договорами.
У першому читанні Рада ухвалила законопроєкт про спрощене набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства. Це стосується осіб, які брали участь у війні проти Росії, та росіян, яких переслідують через політичні переконання.
Сьогодні проголосували закон про реалізацію публічних електронних послуг із реєстрації та декларування місця проживання в Україні. Послугу прописки тепер можна буде отримати в електронній формі, а в паперовому паспорті печатки з пропискою більше не буде.
Крім того, парламент нарешті усунув суперечності в антиолігархічному законі. Прийняли уточнення – вести реєстр олігархів буде все-таки Рада нацбезпеки та оборони. Закон уже підписав спікер Руслан Стефанчук.
Не вдалося цього тижня розглянути у другому читанні «ресурсний» законопроєкт №5600. «Слуга народу» запропонувала у середу не розходитись до кінця його розгляду, але зал відмовився. Наступні два дні законопроєкт був майже наприкінці порядку денного: за словами Арахамії, з нього розпочнуть засідання 15 листопада. Оскільки документ розглядатимуть за спеціальною процедурою, на це піде кілька годин.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»