Подкаст «Словом» за 3 листопада: проєкт «Стіна», ротації в уряді та держбюджет-2022

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 3 листопада - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст «Словом»slovoidilo.ua

Про кадрові зміни в українському уряді, які за інтенсивністю поки найбільше схожі на «міністропад». Про те, наскільки «дружно» парламентські фракції та групи голосували за державний бюджет на 2022 рік. Про законопроєкт стосовно нових розмірів і видів покарання для тих, хто підробляє та використовує підроблені COVID-документи. Та про те, скільки грошей щорічно країна виділяє та «освоює» на проєкт «Стіна» на кордоні з Росією. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Міністропад: українські міністри масово подають заяви про звільнення

В Україні триває міністропад. 2-го листопада перший віцепрем'єр-міністр України - міністр економіки України Олексій Любченко подав заяву в апарат ВРУ з проханням прийняти відставку із займаної посади. Нагадаємо, аналітики «Слово і діло» нарахували у Любченка 31 обіцянку. З них він виконав 2, ще 27 – перебувають у процесі реалізації.

Заяву про звільнення написав міністр оборони України Андрій Таран. Документ уже надійшов до Верховної ради, - повідомив представник Кабміну у Верховній раді Тарас Мельничук.

Раніше у відставку подав віцепрем'єр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков. Резнікова хочуть замість Андрія Тарана призначити міністром оборони, а у Мінреінтеграції призначити Ірину Верещук.

Крім того, на звільнення чекає міністр екології Роман Абрамовський, заяву про звільнення написав і віцепрем'єр – міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

Нагадаємо, відставки у Кабміні Шмигаля анонсувалися вже не один місяць. Глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявляв, що президент Володимир Зеленський вже остаточно визначився із кандидатурою нового міністра оборони.

У «Слузі народу» вже назвали кандидатів у міністри замість Уруського та Абрамовського.

У середу-четвер у парламенті планують розглянути кадрові питання – призначення та звільнення у Кабміні.

Держбюджет-2022: як голосували депутати

Верховна рада 2 листопада ухвалила у першому читанні державний бюджет на 2022 рік. Розгляд відповідної постанови розпочався ще 20 жовтня і затягнувся через сотні правок депутатів. У другому читанні бюджет, згідно із законом, мають ухвалити не пізніше 20 листопада. У першому читанні держбюджет на 2022 рік підтримали 273 народні депутати, 55 виступили «проти», 28 – утрималися, 12 – не голосували.

Фракція «Слуга народу» дала 226 голосів за бюджет, 3 депутати утрималися, 13 – були відсутні. Депутатські групи «За майбутнє» та «Довіра» дали 16 та 19 голосів «за» відповідно. Ще 10 голосів дали позафракційні нардепи, 2 голосували проти, один утримався, 2 – не голосували та 7 – були відсутні.

Від фракції «Батьківщина» було 2 голоси «за» держбюджет, 12 депутатів голосували «проти», 5 – утрималися, 3 – не голосували та 3 – десь були не в залі. В «Опозиційній платформі – За життя» 17 нардепів голосували проти бюджету-2022, 3 – утрималися, 3 – не голосували, 21 – не були присутніми. У «Європейській солідарності» 24 депутати із 27 голосували «проти». У фракції «Голос» більшість нардепів утрималася.

Як фракції та групи голосували за головний кошторис країни у першому читанні - дивіться на нашій компактній інфографіці на сайті та в телеграм-каналі.

Нагадаємо, «Слово і діло» раніше аналізувало, як відрізняються основні показники проєкту держбюджету-2022 від бюджету поточного.

А також писали, скільки у проєкті бюджету передбачено грошей на обіцянки Володимира Зеленського.

Підробка COVID-документів: Рада посилила відповідальність

Верховна рада ухвалила за основу урядовий законопроєкт, яким планують посилити відповідальність за підробку COVID-документів. Відповідне рішення було ухвалено на позачерговому засіданні 2 листопада.

Законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за підробку документів щодо проведення профілактичних щеплень (№6084) підтримали 282 депутати.

Згідно із законопроєктом, пропонують запровадити кримінальну відповідальність за: - підроблення сертифікатів вакцинації; - підроблення результатів ПЛР-тестування та довідок про одужання; - рекламу та пропозицію продажу підробок; - купівлю підроблених COVID-документів; - внесення неправдивих даних до електронної системи охорони здоров'я медичними працівниками.

Так, за використання підробленого сертифіката вакцинації пропонують карати штрафом у розмірі від 17-ти до 34-х тисяч гривень або обмеженням волі на строк до двох років.

Медпрацівникам за внесення неправдивої інформації до документації загрожуватиме штраф у розмірі 34-68 тисяч гривень або позбавлення волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років.

За виготовлення підроблених сертифікатів вакцинації з метою продажу або їхній продаж загрожуватиме штраф у 85-170 тисяч гривень або позбавлення волі на строк до 3 років. Але у разі добровільної здачі підроблених COVID-документів або сприяння розкриттю такого злочину особу пропонується звільняти від кримінальної відповідальності.

Докладніше про те, як каратимуть за підробку і яких саме COVID-документів – читайте у нашому спецматеріалі з інфографікою на порталі.

Проєкт «Стіна»: скільки грошей витрачає на його реалізацію Україна

Україна почала споруджувати роздільний бар'єр уздовж суходільного кордону з Російською Федерацією після початку війни. Проєкт «Стіна» передбачає інженерно-технічне облаштування держкордону для стримування незаконного його перетину контрабандистами чи диверсійними групами.

Загальна очікувана вартість проєкту «Стіна» становить 4,1 млрд грн, а сам проєкт планують закінчити у 2025 році. Станом на травень 2021 року готовність проєкту становить 51%. Для порівняння, у травні минулого року було готово 40%.

У 2015 році на реалізацію проєкту виділили 400 млн грн. Усі кошти були «освоєні». Наступного року теж використали усі виділені кошти – тоді це було 200 млн грн. У 2017 році на будівництво передбачили 500 млн грн, однак використали менше половини – 200 млн грн.

У наступні два роки кошти використали вже у повному обсязі – загалом 900 млн грн. (500 млн грн та 400 млн грн) У 2020 році на реалізацію проєкту виділили також 400 млн, використано було майже усі – 388,4 млн грн.

У 2021 році на облаштування «Стіни» заклали 338,2 млн грн. За січень-серпень використали лише 2% коштів, тобто 6,7 млн грн.

Загалом, протягом усіх років на реалізацію проєкту було виділено 2,7 млрд грн, а використано – 2,1 млрд грн.

Подробиці фінансування країною проєкту «Стіна» дізнавайтеся з нашого тематичного матеріалу з інфографікою на сайті.

Нагадаємо, у червні минулого року Держприкордонслужба пропонувала виділити додаткові кошти на будівництво проєкту «Стіна».

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал