Рейтингові фальстарти: чи допрацюють відведений строк парламент і президент

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Президентська кампанія 2019 року стала справжньою сенсацією у політичному житті незалежної України. Українці обрали президентом Володимира Зеленського – людину, яка раніше не займалася політикою. Невдовзі вже новообраний президент оголосив про дострокові парламентські вибори – й влітку того ж 2019-го українці на хвилі тотального оновлення влади – надали небувалий досі кредит довіри й пропрезидентській партії «Слуга народу».

Уперше в новому парламенті була сформована так звана «монобільшість» ‒ коаліція, яка складалася лише з однієї фракції. Здавалося б, шлях до реформ відкрито, вся повнота влади належить єдиній команді.

Природно, що з часом і президентські, і парламентські рейтинги Володимира Зеленського та «Слуги народу» почали падати. У 2021-му році найважче втримувати довіру вдається саме пропрезидентській партії. Падіння рейтингів влади – завжди неминучий процес, адже будь-які дії стикаються із критикою та невдоволенням як з боку політичних опонентів, так і пересічних громадян.

Утім президентський рейтинг Володимира Зеленського залишається достатньо високим – й жоден із нинішніх політиків-важковаговиків після 2,5 років його президентства не може достойно конкурувати із нинішнім главою держави. Особливо, якщо йдеться про вихід до другого туру виборів.

Тим не менш, склалася й інша парадоксальна ситуація: попри високий рейтинг президента й поступову втрату довіри до «Слуги народу» з боку виборців, більшість соціологічних досліджень цього року зафіксували негативні настрої громадян стосовно загального курсу держави. На початку 2021-го соціологи зафіксували зростання кількості громадян, які вважають, що «країна рухається у неправильному напрямку». Але ближче до осені – цей показник скоротився.

Так, за результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у січні 2021-го, 74,3% респондентів вважали, що Україна рухається у неправильному напрямку, і лише 10%, що у правильному.

Квітневе опитування Соціологічної групи «Рейтинг» зафіксувало також високий відсоток незгодних із загальним станом справ у державі ‒ 68% вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, 22% ‒ у правильному, ще 10% – не визначилися.

Опитування, проведене в червні 2021-го фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова засвідчило майже такі ж самі дані ‒ 62% вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, протилежної думки дотримувалися тільки 20%.

Вересневе опитування Соціологічної групи «Рейтинг» показало зниження частки невизначених й зростання до 34% тих респондентів, які вважають, що країна рухається у правильному напрямку. Тоді як 58% ‒ все ще вважають, що країна йде у неправильному напрямку.

Два роки президентства: топ виконаних і провалених обіцянок ЗеленськогоВолодимир Зеленський за два роки президентства виконав 184 обіцянки, провалив – 102. Його головні обіцянки – на інфографіці.

Так чи інакше, не зважати на настрої громадян та падіння рейтингів провладної партії не вдасться. Низка негативних факторів, які впливають на рейтинги влади, можуть призвести до глибокої політичної кризи, особливо якщо згадати про те, що нинішня коаліція складається лише з однієї фракції, і весь негатив приймає на себе.

Найчастіше парламентські кризи в політичному житті незалежної України закінчувалися оголошенням дострокових виборів. Однак цього разу, після подій 2019 року рейтинги «Слуги народу» та Володимира Зеленського йдуть бік-о-бік, тож оголошення будь-яких дострокових виборів потягне за собою й зміну провладної команди. Якими можуть бути найбільш ймовірні конфігурації виходу із політичних криз?

Дострокові президентські + дострокові парламентські

Такий варіант ‒ найменш вірогідний з точки зору підстав для відставки президента. Хіба що Володимир Зеленський подасть у відставку за власним бажанням, хоча робити це на тлі високих рейтингів щонайменше виглядатиме незрозумілим для більшості його виборців. Тим паче, що згідно із Конституцією, в такому разі кандидат не може повторно балотуватися.

Щоправда, саме за такого сценарію Володимир Зеленський разом із командою «Слуги народу» може повторити успіх 2019 року. Однак для цього потрібно ретельно підготувати юридичний ґрунт – передусім, йдеться про зміни до Основного закону. І якщо для парламентських та позапарламентських опозиційних політичних сил сценарій дострокових виборів до Верховної ради може стати сприятливим за будь-яких обставин, то для чинної влади проводити такі вибори до президентських – загроза втратити більшість у парламенті, а значить і суттєво «підкосити» легітимність подальших президентських ініціатив.

Строкові президентські + строкові парламентські

Також небезпечний сценарій для влади, якщо враховувати правову колізію із закінченням строку повноважень чинної Верховної ради. Річ у тім, що в Конституції визначено, що чергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної ради. А враховуючи те, що парламент 9-го скликання почав роботу наприкінці серпня 2019-го, то 5-й рік повноважень спливає у жовтні 2023-го. Тоді як строкові вибори президента повинні відбутися навесні 2024-го.

Розпустити Раду або скоротити кількість нардепів: що Зеленський обіцяє парламентарямВолодимир Зеленський обіцяв скоротити кількість нардепів, скасувати депутатську недоторканність і позбавляти мандата за прогули.

Вочевидь, навіть за нинішнього стану речей, здобути суттєву перевагу на строкових виборах до Верховної ради у 2023-му році «Слузі народу» вже не вдасться. А тому до виборів президента – країна житиме у протистоянні «парламент-президент», що, не виключено, спричинить і так звану «коаліціаду», і кризу із призначенням уряду, і багато інших негативних факторів для нинішньої пропрезидентської команди.

В такому випадку є один вихід – продовжити строк повноважень парламенту. На скільки – питання дискусійне. Ймовірно, може навіть бути ухвалене політико-правове рішення провести одночасні вибори президента та Верховної ради навесні 2024-го. Проте чи вдасться це бодай якось розтлумачити відповідно до норм Основного закону – невідомо.

Дострокові парламентські + строкові президентські

Передусім, такий сценарій може стати дійсністю лише за згодою президента – адже саме він може ухвалити рішення про дострокове припинення повноважень парламенту. І, знову ж таки, відповідно до нинішньої редакції Конституції, остання можливість оголосити їх спливає у 2022 році – за рік до закінчення повноважень парламенту 9-го скликання.

Стефанчук оцінив перспективи розпуску Верховної Ради ЗеленськимСитуація в країні не дійшла до такої крайньої межі, за якою розпуск парламенту перетворюється на єдиний вихід

Звісно, йти на такий ризикований крок команда Зеленського може лише за обставин, якщо буде чітко впевнена у створенні пропрезидентської коаліції у новій Верховній раді. А для цього потрібні будуть союзники. Ще один цікавий аспект таких виборів – відбуватимуться вони все ще за старим виборчим законодавством, а отже, по всій країні може розгорнутися неабиякі баталії за кожен мажоритарний округ.

Кожен з окреслених сценаріїв ‒ це як можливості для чинної влади зберегти умовну монополію на формування подальшого курсу розвитку держави, так і ризики втратити реальні важелі впливу на ситуацію в країні. А от для опозиції – як парламентської, так і позапарламентської – будь-який з окреслених сценаріїв стає шансом для покращення своїх рейтингових позицій та спробою взяти владу у свої руки. Звісно, зважаючи на нинішні рейтинги, зробити це вдасться лише за умови об’єднання – з чим в опозиції завжди були серйозні проблеми.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал