Подкаст «Словом» за 23 серпня: підсумки візиту Меркель і ставлення українців до незалежності

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 23 серпня - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст Словом і Діломslovoidilo.ua

Про повернення українців з Афганістану й кількість наших співвітчизників, які ще залишаються в цій країні. Про те, як виконують свої обіцянки працівники ОПУ. Про візит канцлерки Німеччини в Україну напередодні саміту Кримської платформи. Та про те, як змінювалося ставлення українців до незалежності країни з моменту проголошення і до сьогодні. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Повернення з Афганістану: кого евакуювала Україна

Вранці в неділю, в Києві приземлився літак з евакуйованими з Афганістану, на борту якого на батьківщину повернувся 31 українець. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський в Twitter.

«Україна продовжує повертати своїх громадян з Афганістану, де загострилася ситуація з безпекою», - повідомив Зеленський. Також пресслужба Офісу президента повідомила, що повернулися 12 українських військових. А ще були врятовані іноземні журналісти та громадські діячі, які попросили про допомогу.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав на своїй сторінці в Facebook, що українським бортом були евакуйовані журналісти Wall Street Journal та Радіо Свобода. «Прямо зараз ми продовжуємо працювати над наступним рейсом із Кабулу», - повідомив очільник МЗС.

Глава Офісу Президента України Андрій Єрмак під час брифінгу в аеропорту «Бориспіль» сказав журналістам, що «У нас в Афганістані залишається ще понад 100 українців. І найближчими днями буде продовжена операція щодо евакуації», - цитує Єрмака Укрінформ.

Керівник ОП також зазначив, що «прийде час, коли ми зможемо вам показати навіть кадри, як відбулася евакуація, я думаю, що навіть у бойовиках у кіно ми такого не бачили».

Раніше, нагадаємо, президент США Джо Байден назвав евакуацію з Кабула однією з найскладніших операцій. А Україна заявила, що готова прийняти афганців із групи ризику.

Обіцянки Офісу президента

За два роки та три місяці роботи керівники Офісу президента України виконали 74 зобов'язання, провалили – 41, у процесі реалізації залишається 81 обіцянка.

З 20 липня до 20 серпня керівники ОПУ дали 9 нових обіцянок і виконали ще 2.

Заступник керівника ОПУ Ігор Жовква виконав обіцянку про те, що найближчим часом буде розроблено стратегію зовнішньополітичної діяльності України. Документ був затверджений на засіданні Ради нацбезпеки та оборони 30 липня.

У документі – 254 пункти. Він визначає шість пріоритетних напрямів зовнішньої політики: забезпечення суверенітету і територіальної цілісності України, протидія російській агресії, курс на членство в ЄС і НАТО, просування українського експорту і залучення інвестицій, захист прав та інтересів українців за кордоном, просування позитивного іміджу України у світі.

Юлія Свириденко виконала обіцянку вдосконалити програму «Доступні кредити 5-7-9%». Кабмін 14 липня вніс зміни та ввів додаткову підтримку для фермерів. Постанова передбачає можливість надання державних гарантій для кредитної підтримки на придбання землі сільськогосподарського призначення.

Кирило Тимошенко дав кілька інфраструктурних обіцянок. Зокрема, до липня 2022 року запустити електропоїзди за маршрутом Київ-Черкаси, до 2024 року осучаснити в кожній області одну лікарню для дорослих. Також Тимошенко обіцяв в рамках «Великого будівництва» у 2021 році встановити 863 спортивних майданчики.

Детальніше про те, як виконують свої обіцянки співробітники Офісу президента України - читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Візит Меркель до України: підсумки

22 серпня, відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського і канцлерки ФРН Ангели Меркель. Голова держави повідомив, що обговорив з німецьким канцлером питання енергетичної безпеки та російський проєкт «Північний потік-2».

За словами Меркель, Берлін «серйозно ставиться» до побоювань України щодо газопроводу. Вона вважає, що транзит газу через нашу країну має тривати і після 2024 року. Німеччина вітатиме переговори з даного питання і підтримає їх.

Водночас, пріоритетною темою переговорів з Ангелою Меркель було питання мирного врегулювання ситуації на Донбасі, зазначив Зеленський. Меркель заявила, що вона виступила з пропозицію подальшої роботи в «нормандському форматі», в тому числі на вищому рівні. Український президент додав, що Київ підтримує дану ініціативу.

А ще Володимир Зеленський нагородив Ангелу Меркель орденом Свободи - це найвища державна нагорода, яку можуть отримати іноземці - «за видатні особисті заслуги у зміцненні українсько-німецького міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України».

На пресконференції Меркель запевнила, що її відсутність на саміті Кримської платформи 23 серпня не свідчить про бажання догодити Росії, а заміна представника Німеччини на міністра енергетики та економіки, замість міністра закордонних справ - пов'язана з подіями в Афганістані.

Німецький канцлер додала, що її візит в Україну є прощальним в ролі федерального канцлера Німеччини.

Ставлення українців до Незалежности

Всеукраїнський референдум щодо незалежності України відбувся 30 років тому. На ньому український народ майже одноголосно підтримав проголошення незалежної держави.

При цьому з роками ставлення українців до незалежності переважно змінювалось у позитивний бік. Зокрема, підтримка помітно зросла після 2013 року та у 2021 році.

На питання «Якби референдум відбувся зараз, як би ви на ньому проголосували?» у 1991 році «за» проголосувало б 63,9% українців, водночас «проти» – 8,5%.

У 2001 році, за даними Центру Разумкова, прихильність знизилась до 51,3%, однак, проти було б 29,2% і наступні два роки прихильність також падала.

Подібне опитування 2010 року показало підтримку на рівні 59,1% (проти – 21,1%) З 2014 року зі статистики виключили тимчасово окупований Крим та зони проведення АТО/ООС. Підтримка незалежності була 76%, «проти» проголосували б 12%.

У 2016 році опитування показало, що 64,6% українців проголосували б за проголошення незалежності. У 2018 році підтримка зросла до 79%, однак за два роки впала до 67,7% (12,5% проголосували б проти).

За даними на 2021 рік «за» проголошення незалежності проголосувало б 80% українців, «проти» – 15%.

Дані щодо того, як змінювалось ставлення українців до незалежності з 1991 року і до сьогодні - ми зібрали для вас в одній зручній інфографіці на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал