Новий прожитковий мінімум: що зміниться у сфері соціальних стандартів

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

На початку поточного місяця Верховна рада ухвалила за основу законопроєкт №3515 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення», яким планується змінити підхід до формування соціальних стандартів у нашій державі.

Прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом – за ним розраховуються всі соціальні виплати, гарантії, інші види допомоги. Зараз прожитковий мінімум удвічі менший за фактичний, однак його штучне підняття зумовить зростання зарплат та інших соціальних платежів, що наразі не враховано у державному бюджеті.

Тож у Верховній раді пропонують прив’язати прожитковий мінімум до відсоткової ставки від середньої зарплати в Україні за рік, який передує формуванню бюджету, а ще паралельно «відв’язати» від рівня інших виплат ‒ податків, внесків, штрафів (більше 180 соціальних платежів).

Якими будуть економічні наслідки у змінах до розрахунку прожиткового мінімуму?

З формулою чи без?

Насправді в парі із прожитковим мінімумом часто згадується ще один досить «неоднорідний» за всіма своїми ознаками показник ‒ «продуктовий кошик». В контексті розрахунку прожиткового мінімуму, враховуються дані одразу трьох «кошиків» ‒ безпосередньо продуктового, непродуктового і набору певних послуг, якими регулярно користується людина.

В Україні хочуть підвищити прожитковий мінімум: що раніше обіцяли політикиОпозиційна платформа обіцяла підвищити прожитковий мінімум до 7 тисяч гривень, а міністр соціальної політики – реформувати це поняття.

Цікаво те, що «кошики» в різних державах складаються із різних елементів. Нещодавно споживчий кошик українця був розширений до 297 позицій, тоді як у країнах Євросоюзу та США їхня кількість значно більша. У Німеччині це ‒ 700 одиниць, в США та Франції – близько 305, в Швейцарії – 1 046. Ще одна принципова відмінність українського споживчого кошика від західних аналогів – в нас його вартість визначається в абсолютних показниках. Тоді як в розвинених країнах споживчий кошик ‒ це фіксований набір продуктів і послуг, які споживає покупець.

У розвинених країнах підхід до визначення основних позицій споживчого кошика – більш ніж серйозний. В ЄС та США, по суті, відсутнє саме поняття «прожитковий мінімум» ‒ його замінюються на середній рівень споживання. Саме від ретельного визначення кількості позицій у споживчому кошику й залежатиме визначення рівня бідності в країні й кількість тих, хто матиме соціальну допомогу від держави. Таким чином, достатній прожитковий рівень в розвинених країнах складає близько 60% від середньої зарплати.

В Україні із усіма показниками ‒ суцільна плутанина. У споживчому кошику українця – недостатньо ані продуктів для повноцінного харчування, ані необхідних для нормального життя послуг, ані решти товарів щоденного вжитку. Навіть після суттєвого розширення ‒ в переліку українського «кошика» не вистачає дуже багатьох позицій.

Нарешті, повертаючись до питання визначення формули прожиткового мінімуму – деякі експерти взагалі радять відмовитися від таких підрахунків, адже вони, як правило, не відображають реального стану речей. І зараз – навіть якщо змінити логіку підрахунків і прив’язати прожитковий мінімум до відсотка від середньої зарплати – все рівно така «шкала» не буде достатньо об’єктивною, адже суттєво на рівень економіки в державі не впливає. Тож навіть якщо відмовитися від поняття «прожитковий мінімум» – то на жодних суттєвих показниках у житті громадян це не позначиться.

Економічні наслідки

Змін в економіці від самого підходу у розрахунку «прожиткового мінімуму» слід очікувати лише у разі, якщо ефективно працюватиме та зростатиме бізнес, що буде збільшувати і сам рівень середньої зарплати, і надходження до бюджету.

Зростання прожиткового мінімуму: експерт пояснив, як це вплине на соціальні виплатиПідвищення прожиткового мінімуму – мінімальне, однак забезпечити більші надбавки зараз неможливо, вважає експерт.

Для цього потрібно, щоби малий і середній бізнес динамічно розвивалися, скорочувався «тіньовий сектор» економіки, справно працювала банківська система та зростали іноземні інвестиції в Україну. Звісно, перелічені складові не обійдуться без результативної робити із подолання корупції, ефективної судової системи, спрощення адміністрування та зменшення податкового навантаження для самого бізнесу.

Варто також нагадати, що досі нинішній соціальні стандарти не враховували реальний рівень низки інших важливих показників. По-перше, рівень співвідношення вітчизняної валюти до інших валют. По-друге, рівень інфляції й реальної купівельної спроможності. По-третє: постійне зростання усіх тарифів, черговий етап якого очікується вже цієї осені. У контексті останнього питання варто також очікувати змін, адже така соціальна знижка, як субсидія також донедавна була прив’язана до показника прожиткового мінімуму.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал