Подкаст «Словом» за 4 червня: українські кібервійська, Білорусь і вибори глави САП

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 4 червня – в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.
Подкаст Словом і Діломslovoidilo.ua

Про те, хто в українському парламенті не підтримав постанову щодо інциденту в Білорусі. Про перспективи обрання голови Спеціалізованої Антикорупційної Прокуратури та кількість бажаючих попрацювати в ній. Про кіберармії світу й майбутні виклики для українського кібервійська. А також про те, де українців чекають на відпочинок із розпростертими обіймами, а де із ПЛР-тестами та обов’язковими карантинами. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Постанова щодо Білорусі: хто з депутатів був за, хто - проти

Верховна рада України ухвалила постанову щодо інциденту з примусовою посадкою літака Ryanair у Мінську. У постанові йдеться, що влада Білорусі поставила під загрозу безпеку пасажирів і екіпажу, порушила міжнародні правила цивільної авіації. Рада засудила такі дії Білорусі, закликала негайно звільнити Романа Протасевича і всіх політичних в'язнів та припинити свавілля й тортури.

Постанову про засудження дій Білорусі підтримали загалом 280 народних депутатів, 19 виступили «проти», 5 – утрималися, 44 – не голосували. Так фракція «Слуга народу» дала 197 голосів «за», один депутат утримався (Максим Бужанський), 16 – не голосували, 29 – взагалі були відсутні. У «Європейській солідарності» 24 депутати з 27 проголосували «за». У «Батьківщині» «за» виступили 16 членів фракції, «Голос» дав 15 голосів.

Серед позафракційних депутатів постанову підтримали 8 осіб (зокрема спікер парламенту Дмитро Разумков), один голосував «проти» (Євген Шевченко, якого через позицію щодо подій у Білорусі виключили з фракції «Слуга народу»).

Жодного голосу «за» не було від ОПЗЖ: 18 нардепів голосували «проти», 14 – не голосували та 12 – були відсутні.

Як фракції та групи українського парламенту голосували за постанову – дивіться на інфографіці «Слово і діло».

Епопея з виборами голови САП

Від 22 вересня 2015 року в Україні функціонує Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Це самостійний структурний підрозділ Офісу генпрокурора, на який покладені зобов'язання з нагляду за розслідуваннями НАБУ, а також підтримка державного обвинувачення та представництво інтересів українців і держави у судах щодо злочинів, пов'язаних з корупцією.

Після звільнення Назара Холодницького від серпня 2020 року САП залишилася без керівника, тому органом фактично керує Ірина Венедіктова, а це ставить під сумнів незалежність інституції.

Зараз тривають співбесіди з кандидатами на посаду очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зокрема, в. о. голови органу Максим Грищук провалив тест на доброчесність, а сама генеральна прокурорка Ірина Венедіктова не береться прогнозувати, чи вдасться конкурсній комісії у червні завершити обрання керівництва САП. Загалом на посаду керівника органу претендують 111 осіб, ще 90 ‒ хочуть бути заступниками, а 75 ‒ начальниками відділу.

Хто претендує на посади в керівництві САП та які є питання до тих кандидатів, які вже пройшли співбесіду - про це читайте в нашому матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Українські кібервійська

В Україні створять кібервійська. Про це заявив секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов. За його словами, відповідне рішення одностайно було підтримано усіма членами РНБО. Потреба створення такого підрозділу пояснюється дуже просто. За даними того ж РНБО, тільки у 2020 році в Україні було зафіксовано близько одного мільйона випадків кіберзагроз. Звідки виходили ці кіберзагрози – не уточнюється. Однак цілком очевидно, що одним з противників українських кіберпідрозділів, напевно, буде Росія.

У Росії війська інформаційних операцій існують з 2017 року – в усякому разі, саме тоді про них стало відомо з відкритих джерел. Станом на 2017 рік, кібервійська РФ налічували близько 1000 осіб і мали фінансування в $300 млн на рік. Це дозволяло їм входити в п'ятірку найпросунутіших підрозділів такого роду.

На той момент найсильнішою армію в кіберпросторі могли похвалитися США – 9000 бойових хакерів з щорічним фінансуванням в $7 млрд, а найчисельнішою – Китай – 20 тис. інтернет-бійців, на діяльність яких виділялося $1,5 млрд. Після США і Китаю йшли Велика Британія і Південна Корея, а за ними та Росія.

Крім згаданих держав, до кола країн із більш-менш розвиненими кіберпідрозділами входили Німеччина, Франція, Північна Корея та Ізраїль. У 2018 році про створення кібервійськ заявила Естонія. Причому ця маленька балтійська країна вважається однією з передових держав Європи в плані кіберзахисту.

Про війни у віртуальному просторі, як невідворотний наслідок технічного прогресу - читайте на нашому сайті в статті «Битви хакері.

Куди можна полетіти без ПЛР-тестів, а де доведеться його робити

В умовах пандемії коронавірусу для українців відкриті кордони 107 країн, повідомили в Міністерстві закордонних справ. Попри те, що в цьому списку немає країн Шенгенської зони, а для в'їзду потрібні щонайменше медична страховка і негативний результат ПЛР-тесту, обрати місце для літньої відпустки українцям є з чого.

Без обмежень, що пов'язані із COVID-19, можна в'їхати буквально в кілька країн, більшість з яких, щоправда, є не дуже популярними серед туристів: Сомалі, Уганда, ЦАР, Бенін, Того, Руанда, Гана, Камерун і ще кілька африканських держав.

Планувати відпустку можна в Албанії, Південній Кореї, Непалі, Домінікані, Північній Македонії, Чорногорії, Мексиці – українців в цих країнах чекають і пускають без обмежень. З традиційних літніх напрямків доступні Туреччина та Єгипет. Для в'їзду в Єгипет потрібен лише негативний результат тесту на коронавірус. Для Туреччини – крім негативного ПЛР-тесту, потрібна медична страховка, що покриватиме, якщо що, лікування COVID-19. Підійде також сертифікат вакцинації, щоправда, в нас його поки не видають, або тест на антитіла.

В Греції зараз теж вимагають негативний результат ПЛР-тестування або сертифікат вакцинації. Аналогічні вимоги висуває для туристів Болгарія.

За наявності негативного результату тесту на коронавірус відкритий в'їзд для українських туристів на Шрі-Ланку, Багамські Острови, Барбадос, Мальдіви, у Вірменію, Грузію, Сербію, Словенію, Зімбабве, Бразилію, США і ще низку інших країн.

Є й такі країни, при в’їзді до яких, навіть з негативним ПЛР-тестом, українцям потрібно буде все одно ще тиждень-два сидіти у карантині - серед таких Велика Британія (10 днів), Ірландії (14 днів), Туніс (7 днів, якщо ви не пройшли повного курсу вакцинації), Саудівська Аравія (7-14 днів).

Аби в'їхати в Молдову, можна на вибір - зробити ПЛР-тест або після приїзду ізолюватися на 14 днів. Для мандрівок у Сан-Марино тест не потрібен, але доведеться 20 днів повідпочивати спочатку в режимі ізоляції.

Тож куди та за яких умов можуть зараз їздити українці - про це читайте в нашому спеціальному матеріалі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал