Уже четвертий день поспіль тривають співбесіди з кандидатами на посаду глави САП, але безуспішно. Зокрема, в. о. голови органу Максим Грищук провалив тест на доброчесність, а сама генеральна прокурорка Ірина Венедіктова не береться прогнозувати, чи вдасться конкурсній комісії у червні завершити обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. «Слово і діло» розібралося, чому так довго триває конкурс, хто ці кандидати, у яких проблеми з доброчесністю та чи є зацікавлені особи, котрі стримують обрання нового очільника САП.
Навіщо створена САП і кому вона підконтрольна
Від 22 вересня 2015 року в Україні функціонує Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Це самостійний структурний підрозділ Офісу генпрокурора, на який покладені зобов'язання з нагляду за розслідуваннями НАБУ, а також підтримка державного обвинувачення та представництво інтересів українців і держави у судах щодо злочинів, пов'язаних з корупцією.
Після звільнення Назара Холодницького від серпня 2020 року САП залишилася без керівника, тому органом фактично керує Ірина Венедіктова, що ставить під сумнів незалежність інституції.
Хто претендує на посаду очільника САП
Загалом на вакантні посади до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подалися 169 кандидатів, але 41 з них не допустили через формальні підстави.
На посаду керівника органу претендують 111 осіб, ще 90 ‒ хочуть бути заступниками, а 75 ‒ начальниками відділу.
Серед них на посаду очільника САП претендують:
- чинний в.о. керівника САП Максим Грищук, прокурори САП Сергій Козачина, Віталій Кравець, Олена Панченко, Андрій Перов, Ігор Семак, Роман Симків, Олексій Скибенко та Тарас Щербай, ексзаступник керівника САП Володимир Кривенко, експрокурорка САП Ольга Ярова;
- детективи НАБУ Олексій Гейко, Олена Кроловецька, Олександр Скомаров, Володимир Уразовський, керівник юридичного управління НАБУ Ігор Ярчак;
- очільник комітету з питань правової політики Верховної ради Андрій Костін;
- екскерівник Управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк; перший заступник керівника прокуратури Тернопільської області та ексслідчий управління спецоперацій ГПУ Олександр Божко;
- колишній в.о.прокурора Юрій Севрук;
- екскерівник Координаційного центру з надання правової допомоги, голова правління ТІ Україна Андрій Вишневський;
- екснародний депутат Віталій Купрій;
- ексрадник Директора ДБР Романа Труби Олег Шрам;
- президентка Асоціації адвокатів України Зоя Ярош.
Кому та чому відмовила комісія
31 травня за результатами першого дня співбесід у межах конкурсу з обрання керівництва САП комісія не підтримала жодного з чотирьох кандидатів.
Сергій Бахмут та Олеся Браверман не отримали жодного голосу від членів комісії, а Олег Борисенко та Олександр Божко отримали недостатню кількість голосів.
Найбільшого розголосу мало непроходження до наступного етапу Олександра Божка — не вистачило лише одного голосу від комісії. Торік Божко успішно пройшов переатестацію в прокуратурі та не притягався ані до адміністративної, ані до дисциплінарної відповідальності.
Але через розголос у ЗМІ він більше запам’ятався як прокурор, котрий отримував особисті погрози з боку ексзаступника голови Адміністрації Януковича Андрія Портнова.
Зазначимо, що Божко вів кримінальне провадження, яке стосувалося можливого привласнення Портновим грошей двох столичних вишів, а також – імовірних зловживань під час обрання його членом Вищої ради юстиції.
Другий день також був безуспішним, ніхто з чотирьох кандидатів не пройшов відбір. Тимчасовий очільник САП Максим Грищук не отримав відповідну кількість балів через запитання про декларування та підписання листа про начебто підтримку Холодницького.
Третього дня комісія провела співбесіди з Володимиром Гулкевичем, Ярославом Дорошенком, Адріаном Дутковським та Віталієм Дюрдем. До згаданих осіб були запитання щодо купівлі землі, невідповідностей у декларації та ухилення від відповідальності за скоєне ДТП.
Сьогодні перед комісією постали Олександр Карєєв, Іван Кісілевич, Олександр Клименко та Андрій Касьян, останній не набрав жодного голосу. На черзі ще понад сотня осіб.
Чи впливає хтось на конкурсну комісію
Директор з наукового розвитку і член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк наголошує, що конкурс триватиме доволі довго через прискіпливу роботу комісії, а також багаторівневу процедуру.
«Жодних важелів впливу на комісію немає. Вони працюватимуть довго, бо є над чим ‒ понад 100 кандидатів. Потрібен час», ‒ зазначив експерт.
Він додав, що відсутність керівника САП ставить під питання незалежність структури, оскільки в.о. Грищук обмежений у своїх повноваженнях. Відтак на роботу органу впливає сама генпрокурорка.
Водночас Хавронюк зазначив, що попри незадовільні висновки комісії Грищук залишиться на посаді заступника глави САП аж до моменту закінчення терміну контракту.
Раніше «Слово і діло» разом з юристами і політологами проаналізувало, як в Україні розпочиналася антикорупційна реформа і в якому стані перебуває зараз.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»