Битви хакерів: проти кого воюватимуть українські кібервійська

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

В Україні створять кібервійська. Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов під час зустрічі з головним радником президента Литовської Республіки з питань національної безпеки Даріусом Кулешюсом. Очевидно, головним противником українських кібервійськ стануть російські війська інформаційних операцій, які існують вже більше чотирьох років.

Про те, що в Україні створять кібервійська стало відомо ще 14 травня. Про це після одного із засідань РНБО повідомив сам Олексій Данілов. За його словами, відповідне рішення одностайно було підтримано усіма 21 членами РНБО. На нещодавній зустрічі з Даріусом Кулешюсом Данілов лише повторив цю тезу. Чисельність і терміни створення кібервійськ поки що не обговорюються.

Потреба створення такого підрозділу пояснюється дуже просто. За даними того ж РНБО, тільки в 2020 році в Україні було зафіксовано близько одного мільйона випадків кіберзагроз. Серед них – мережеві атаки, спроби мережевого сканування, спроби WEB-атак, фішинг, DDoS-атаки, поширення шкідливого програмного забезпечення. Звідки виходили ці кіберзагрози – не уточнюється. Однак цілком очевидно, що кібервійська створюються не тільки, щоб захищатися, а й для того, щоб нападати. І одним з противників, напевно, буде Росія.

У Росії війська інформаційних операцій існують з 2017 року – в усякому разі, саме цьогоріч про них стало відомо з відкритих джерел. Станом на 2017 рік, кібервійська РФ налічували близько 1000 осіб і мали фінансування в $300 млн на рік. Це дозволяло їм входити в п'ятірку найбільш просунутих підрозділів такого роду. На той момент найсильнішою армією в кіберпросторі володіли США – 9000 бойових хакерів з щорічним фінансуванням в $7 млрд, а найчисельнішою – Китай – 20 тис. інтернет-бійців, на діяльність яких виділялося $1,5 млрд. Після США і Китаю йшли Велика Британія і Південна Корея, а потім Росія.

Крім згаданих держав, до кола держав із більш-менш розвиненою «інтернет-зброєю» входили Німеччина (1000 «бійців» з щорічним фінансуванням в $250 млн, тобто майже однаково з Росією), Франція, Північна Корея та Ізраїль. У 2018 році про створення кібервійськ заявила Естонія. Причому ця маленька балтійська країна вважається однією з найбільш розвинених держав Європи в плані кіберзахисту. Примітно, що до 2021 року Німеччина збиралася підвищити чисельність своїх кібервійськ до 13,5 тис. осіб.

Корисність «кіберармій» абсолютно очевидна. У цифрову епоху, коли безліч операцій виконуються онлайн і без участі людини, добре підготовлений IT-фахівець або група таких фахівців цілком здатні паралізувати діяльність найважливіших державних установ і заблокувати систему управління військами. На що це може бути схоже, ми побачили 27 червня 2017 року, коли шкідлива програма під назвою Petya.A «поклала» комп'ютерні мережі українських державних підприємств, установ, банків і різних ЗМІ. Зокрема, постраждали такі найважливіші організації, як «Ощадбанк», «Укрпошта», аеропорт «Бориспіль», «Укрзалізниця» та навіть ЧАЕС. Ефективність застосування кібервійськ може бути вище, якщо сильніше «оцифрована» економіка тієї чи іншої держави. Відмінним захистом може служити наймінімальніша залежність від сучасних технологій передачі інформації, але хто ж погодиться добровільно відкинути себе в минуле століття?

Те, що російські хакери небезпечні – відомо давно. Останній факт – можлива атака на бразильську компанію JBS S. A., яка є найбільшим постачальником м'яса в світі і має в своєму розпорядженні більше 150 м'ясопереробних заводів у 15 країнах. Через хакерські атаки, за якими, ймовірно, стоять росіяни, було зупинено роботу комп'ютерних мереж на заводах в Канаді, США та Австралії. Тривалий простій може привести до зростання світових цін на м'ясо, а це може зачепити вже рядових споживачів.

Декількома днями раніше імовірно російські хакери зламали систему розсилки електронної пошти, яка використовується американським Агентством з міжнародного розвитку USAID. Очевидно, це було зроблено для того, щоб отримати доступ до грантоотримувачів, які займаються гуманітарною діяльністю і захистом прав людини в різних точках планети.

До цього російських хакерів звинувачували у зломі комп'ютерів Національного комітету Демократичної партії в 2016 році. Це викликало відомий міжнародний скандал, пов'язаний з втручанням російських спецслужб, ймовірно СЗР, в американські вибори.

Таким чином, ще не народженим українським кібервійськам буде протистояти дуже серйозний противник. Але війни у віртуальному просторі – це зворотний бік прогресу. Якщо ми хочемо слідувати велінням часу – іншого виходу, крім як прийняти цей виклик, у нас просто немає.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал