Олександр Тупицький з жовтня 2020 року став однією з осіб, чия діяльність призвела до конституційної кризи в Україні. А вже сьогодні Голосіївський районний суд Києва закрив два провадження проти Тупицького. Однак це не остання справа, його ще судитимуть за злочини проти правосуддя. «Слово і діло» розбиралося, у яких справах фігурував або фігурує Тупицький та чи досі він вважається чинним главою Конституційного суду.
Яку справу проти Тупицького закрили
27 травня Голосіївський районний суд Києва закрив провадження проти Олександра Тупицького. Суд розглянув справу щодо двох адмінпротоколів про конфлікт інтересів під час розгляду справи КСУ та про незадекларовану дачу в анексованому Криму і вирішив, що у діях Тупицького немає правопорушення.
Конфлікт інтересів стосувався рішення, коли Конституційний суд скасував низку антикорупційних статей. У НАЗК та прокуратурі переконані, що у Тупицького був конфлікт, бо його декларацію також перевіряли.
Тупицький же запевняє, що просив про самовідвід, але на засіданні КСУ заяву відхили. А щодо ділянки в окупованому Криму — каже, що не зазначив її у декларації, бо ця купівля на окупованих територіях є дрібязковою.
Які справи проти Тупицького вже передані до суду
25 травня правоохоронці направили до суду обвинувальний акт щодо глави Конституційного суду, якого обвинувачують у злочинах проти правосуддя.
Слідством встановлено, що в жовтні 2018 року обвинувачений з корисливих мотивів та в інтересах колишнього голови Вищого господарського суду України Віктора Татькова, якого розшукують правоохоронці, підкупив свідка.
Прокурори вважають, що Тупицький зробив це для того, аби свідок відмовився від надання свідчень або надав завідомо неправдиві свідчення у кримінальному провадженні, пов’язаному із протиправним заволодінням майновими активами ЗАТ «Зуївського енергомеханічного заводу».
Також слідство з'ясувало, що впродовж 2018-2019 років у цьому ж провадженні Тупицький неодноразово надавав неправдиві свідчення слідчому Генеральної прокуратури.
Контроль ОП та суди: що стримує антикорупційну реформу в УкраїніЯк в Україні розпочиналася антикорупційна реформа і в якому стані вона перебуває зараз, читайте в матеріалі Слово і діло.
Чи досі Тупицького вважають главою КСУ
Наприкінці березня Володимир Зеленський скасував указ президента-втікача Віктора Януковича від 2013 року про призначення Олександра Тупицького та Олександра Касмініна суддями Конституційного суду.
Хоча, за законом президент не має повноважень звільняти суддів КСУ — це можуть зробити лише самі судді цього суду. Наразі Тупицький та Касмінін оскаржують указ Зеленського у Верховному Суді, а група народних депутатів від «Європейської солідарності» та «Батьківщини» звернулася до КСУ з вимогою визнати такі дії президента незаконними.
Експерт з Конституційного права Богдан Бондаренко наголошує, що Конституційний суд чітко встановлює підстави припинення повноважень чи звільнення суддів, тому в розумінні Конституції Касмінін та Тупицький залишаються на своїх посадах навіть попри укази президента.
Також зазначимо, що до середини квітня Тупицький отримував зарплату в суді, хоч і був відстороненим, але після указу Зеленського виплати припинилися. Відповідне розпорядження видав заступник голови КСУ Сергій Головатий, який на час відсутності Тупицького виконує обов’язки голови Конституційного суду України, однак останній вже активно оскаржує таке рішення.
За словами Тупицького, Вищий антикорупційний суд зобов’язав Національне антикорупційне бюро відкрити кримінальне провадження щодо Головатого, який видав розпорядження про заборону виплати йому зарплати.
Нагадаємо, «Слово і діло» також розповідало, чим загрожує звільнення Тупицького та Касмініна і чи законно вчинив Володимир Зеленський.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»