Про можливі сценарії розвитку українсько-білоруських відносин. Про подробиці запланованої зустрічі президентів США та РФ. Про те, як дорожчала електроенергія в Україні впродовж кількох останніх років та яких тарифів чекати в найближчому майбутньому. Про те, як судитимуть депутата Верховної ради за «кнопкодавство». «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Ryanair, Протасевич та інші: куди прямують україно-білоруські відносини
На позачерговому засіданні Кабінету міністрів України було ухвалено рішення про призупинення авіасполучення з Білоруссю з 00:00 26 травня 2021 року. Причиною став інцидент, який відбувся 23 травня, коли в аеропорту Мінська влада Білорусі посадила літак авіакомпанії Ryanair, що прямував з Афін до Вільнюса. Коли літак перебував у повітряному просторі Білорусі, від білоруських диспетчерів надійшло повідомлення про вибухівку на борту. До Мінська літак супроводжував винищувач білоруських ВПС. Після посадки літака був затриманий один із пасажирів рейсу - Роман Протасевич, білоруський блогер, журналіст, колишній головред телеграм-каналу Nexta, який в Білорусі визнано екстремістським. Влітку і восени 2020 року цей канал активно висвітлював і координував протести у Білорусі.
Історія з Протасевичем викликала серйозний міжнародний скандал і була розцінена, як порушення правил роботи цивільної авіації. Крім вимог звільнити Протасевича, що пролунали від керівників різних держав, низка авіакомпаній ухвалила рішення припинити польоти над Білоруссю.
Список можливих наслідків цим не обмежується. Вже ухвалено рішення заборонити білоруським авіакомпаніям польоти над ЄС. Керівники держав Євросоюзу вирішили посилити тиск на Олександра Лукашенка, розширити персональні санкції проти представників білоруського режиму і пов'язаних з ними компаній, а також розробити перелік секторальних санкцій проти Білорусі. Якщо таке рішення буде ухвалено, то Україна, яка намагається прямувати в руслі європейської політики, буде змушена до цих санкцій долучитися.
Яких наслідків можна чекати в українсько-білоруських відносинах у зв'язку з поточною кризою та якими ці відносини були взагалі - читайте в колонці Дениса Поповича на slovoidilo.ua.
Зустріч Байдена та Путіна: про що поговорять президенти
Президенти США і Росії зустрінуться в Женеві. Зустріч лідерів двох держав призначена на 16 червня 2021 року, повідомили в Кремлі та на сайті Білого дому.
«Президент Байден зустрінеться з президентом Путіним в Женеві 16 червня 2021 року. Лідери обговорять весь спектр нагальних питань, оскільки ми прагнемо відновити передбачуваність і стабільність відносин США і Росії», - заявили в Білому домі.
Як повідомили в адміністрації Путіна, лідери Росії та США планують обговорити стан та перспективи подальшого розвитку російсько-американських відносин і проблематику стратегічної стабільності, а також актуальні питання міжнародного порядку денного, включаючи взаємодію в боротьбі з пандемією коронавірусу і врегулювання регіональних конфліктів.
«Президент США Джо Байден також підніме питання України, підкресливши підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України. Він також планує підняти питання Білорусі», - заявила під час розмови з журналістами прессекретарка Білого дому Дженніфер Псакі.
Скільки коштує електроенергія в України: колись та зараз
До січня 2020 року в Україні діяв спеціальний «пільговий тариф» на перші 100 кВт/год електроенергії на місяць. У 2014 році ціна кіловату в межах перших 100 кВт/год була меншою за 31 копійку. У квітні 2015 – ціна сягнула 0,366 грн, а у вересні того ж року пільговий тариф зріс до 0,456 грн. Вже у 2016 році перші 100 кВт/год рахували по 57 копійок, а з 2017 року – 1 кВт в межах перших 100 - коштував 90 копійок. Така ціна трималася упродовж кількох років, аж доки пільгові перші 100 кВт не скасували.
Зараз в Україні 1 кВт/год електроенергії коштує 1,68 грн незалежно від того, більше чи менше спожило домогосподарство.
Нещодавно заступник міністра енергетики Юрій Бойко заявив, що урядові обмеження утримують тарифи на електроенергію для населення на цьому рівні, попри те, що ринкова ціна на електрику у два рази вища. Пізніше Бойко повідомив, що через це з 1 липня 2021 року буде ухвалена нова постанова, яка суттєво збільшить тарифи на електроенергію для населення.
За даними видання Liga.net, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у галузі енергетики та комунальних послуг запропонувала Кабміну три сценарії поетапного підвищення тарифів до III кварталу 2023 року.
За першого варіанту - Кабмін «заморозить» ціни на електроенергію для населення до кінця 2021 року. За другим сценарієм - підвищення тарифу на електрику відбуватиметься у два етапи - у травні та у вересні цього року. І третій варіант передбачає підвищення тарифу на електрику просто з 1 липня - без етапів і розтягувань, відразу на 30%. Планована ціна кіловату після підвищення - 2,22 грн.
Як змінювалась вартість електроенергії в Україні з 2014 року та яких змін чекати у майбутньому, зокрема, який тариф пропонують для нас у 2023 році - дивіться в інфографіці «Слово і діло».
Кара за «кнопкодавство»: як судитимуть народного депутата
Під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершено досудове розслідування і направлено до суду обвинувальний акт щодо нардепа, якого упіймали у Верховній раді на «кнопкодавстві». Йдеться про депутата IХ скликання, який більше ніж рік тому під час голосування у парламенті натиснув кнопку замість свого колеги-нардепа.
«Розслідуванням встановлено, що народний обранець у лютому 2020 року під час розгляду поправок до законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» на пленарному засіданні Верховної Ради України неодноразово голосував замість колеги», - повідомили в Офісі генпрокурора. Досудове розслідування вело ДБР. В Офісі генпрокурора не називають ім'я нардепа, про якого йде мова, проте, як повідомляло видання «Чесно», 21 лютого 2020 року був помічений на «кнопкодавстві» позафракційний нардеп із Закарпаття Владислав Поляк.
Нагадаємо, закон про покарання за «кнопкодавство» набув чинності в Україні 16 січня 2020 року. Згідно з його нормами, нардепам за неперсональне голосування в Раді загрожують штрафи від 51 тисячі до 85 тисяч гривень. Крім того, парламентаріїв можуть достроково позбавити мандата. У лютому 2021 року Офіс генпрокурора оголосив про підозру одному з нардепів за «кнопкодавство». 1 березня в Раді для боротьби з кнопкодавством встановили сенсорну кнопку.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»