Валютні кредити: які зміни чекають українців

Читать на русском

Верховна рада 13 квітня на позачерговому засіданні ухвалила кілька законів, які повинні захистити боржників за валютними кредитами. «Слово і діло» пропонує подивитися, що зміниться для українців після набуття чинності документів.

Рада ухвалила закони для захисту боржників за валютними кредитами. Що зміниться для українців – на інфографіці.
Реструктуризація валютних кредитівСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

273 голосами був ухвалений законопроєкт «Про внесення змін до закону «Про споживче кредитування» щодо кредитів в іноземній валюті» (№4445).

Закон передбачає обов'язкову реструктуризацію усіх валютних споживчих кредитів, за якими не погашені зобов'язання. Конвертація боргів у гривню буде проводитися за курсом НБУ станом на день реструктуризації. «Раніше банки (фактично користуючись недосконалістю законодавства) надавали кредити в іноземній валюті фізичним особам, які не мали, не мають і не матимуть в майбутньому регулярного доходу в іноземній валюті. Тобто мова йде про очевидні зловживання з боку кредитодавців, які надавали кредити в іноземній валюті», – йдеться в пояснювальній записці.

Відповідно до закону, неустойку (штрафи, пеню) повинні списати, а сплачену до проведення реструктуризації неустойку зарахувати на погашення «тіла» кредиту і відсотків за його користування.

Крім того, закон передбачає продовження на п'ять місяців мораторію, що забороняє банкам стягувати майно громадян, яке було надано під заставу валютних кредитів (дія мораторію мала закінчитися 21 квітня).

Відзначимо, що Національний банк залишився незадоволений ухваленням закону. У регуляторі заявили, що реструктуризація боргу валютних позичальників повинна відбуватися на ринкових, прийнятних і для банків, і для позичальників умовах. Також в НБУ підкреслили, що механізм реструктуризації боргу за позиками у валюті, що забезпечений іпотекою житла, існує і визначений Кодексом України про процедуру банкрутства.

У вівторок депутати 272 голосами схвалили закон «Про внесення змін до законодавчих актів щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізосіб» (№4398).

Він передбачає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повинен не пізніше, ніж за 30 днів до публікації оголошення про відкриті торги, запропонувати позичальникові погасити борг на суму не менше оцінної вартості активу.

Також зі складу ліквідаційної маси виключається житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника. Але за умови, що площа житла не перевищує 60 кв. метрів або 13,65 кв. м на члена сім'ї. Також закон дозволяє позичальникові, який мешкає у такому житлі, платити мінімальну суму щомісячного платежу в рахунок погашення заборгованості за валютною іпотечною позикою (але не менше 3 тис. грн).

І був ухвалений 269 голосами закон «Про внесення змін до Податкового кодексу (щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізосіб» (№4399).

Згідно з цим документом, позичальники звільняються від сплати податку на доходи фізосіб з прощеного боргу.

Нагадаємо, Верховна рада ухвалила закон щодо захисту боржників під час врегулювання простроченої заборгованості. Що він передбачає – на інфографіці.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал