Зеленський пообіцяв, що уся інформація про формування та використання бюджетів, проведення тендерів, закупівель, аукціонів буде доступною всім

У передвиборчій програмі Володимира Зеленського йшлося про “електронну країну” з вільним доступом до інтернету та автоматизацією публічних процесів, зокрема щодо формування й використання бюджетів, а також тендерів, закупівель і аукціонів. Це була дуже широка обіцянка про максимальну відкритість державних даних і сервісів.

Що вже доступно. Для публічних закупівель в Україні працює система Prozorro, де дані Єдиної системи електронних закупівель дозволені для вільного використання та поширення, а сама система побудована на принципі “всі бачать все”.

Для бюджетної сфери на сайті Мінфіну є окремі розділи про державний і місцеві бюджети, бюджетні запити, паспорти програм, звіти про виконання та інші матеріали, а також окремий календар аукціонів ОВДП.

Чи справді “все” відкрите. Ні, не зовсім. У відкритому доступі є багато даних, але не вся інформація публікується без обмежень: частина даних може бути агрегована, частина — прихована з міркувань безпеки, комерційної таємниці, персональних даних або воєнних обмежень. Також “доступність” не означає автоматично зручність: дані можуть бути розкидані по різних реєстрах, форматах і рівнях деталізації.

Детальніше.

На рівні держбюджету закон вимагає оприлюднювати ключові документи: бюджетну декларацію, проєкт бюджету, закон про бюджет, звіти про виконання та інші визначені матеріали. Міжнародний Open Budget Survey показує, що бюджетна прозорість України не є абсолютною: у 2021 році країна мала 65 балів зі 100, а під час повномасштабної війни частина звичної звітності була недоступна публічно, що погіршило оцінку. Отже, базова відкритість є, але вона залежить від умов і не охоплює все без винятків.

Сфера публічних закупівель — найсильніша сторона відкритості. Саме система Prozorro створена як електронна база з публічним доступом до процедур, документів і результатів закупівель, а її дані дозволено використовувати повторно. Дослідження прозорості публічних закупівель навіть ставили Україну серед лідерів за рівнем прозорості, що підтверджує високу публічність цієї сфери. Прогалини тут зазвичай не в самій системі, а в якості даних, деталізації окремих процедур і можливих винятках для чутливої інформації.

Аукціони з розміщення ОВДП проводяться Міністерством фінансів через НБУ, а інформація про саму процедуру та її рамки є публічною. Також Мінфін має окремі сторінки з календарем аукціонів і оголошеннями/результатами аукціонів, тобто громадськість може бачити, коли і на яких умовах розміщуються облігації. Але доступність тут не означає, що всі внутрішні рішення або переговорні деталі відкриті повністю; публічними є насамперед оголошення, правила, результати й частина аналітики.

З місцевими бюджетами ситуація гірша, ніж із Prozorro. Є офіційні інструменти й публікації через системи відкритих фінансів та “Прозорий бюджет”, які дозволяють бачити використання коштів на місцевому рівні. Але індекс прозорості місцевих бюджетів показує, що середній рівень далеко не ідеальний: у 2025 році середнє значення для міст-обласних центрів становило близько 40%, тобто лише “задовільний” рівень. Це означає, що частина міст відкриває дані досить добре, але значна частина все ще має прогалини в оприлюдненні, зручності та залученні громадян.

Обіцянка залишається в процесі виконання.