Прикордонний конфлікт: як вода ледь не призвела до війни

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

У четвер, 29 квітня, сталося збройне зіткнення на кордонах Киргизстану і Таджикистану. До ранку п'ятниці, внаслідок стрілянини загинули 13 людей, у тому числі 12-річна дівчинка. Страждають, переважно, мирні жителі. Чи перетвориться цей прикордонний конфлікт на ще одну «гарячу точку»?

Конфлікт розпочався з того, що 29 квітня таджицька сторона відкрила вогонь по п'яти киргизьких прикордонних постах. Внаслідок мінометного обстрілу загорілася будівля прикордонної застави «Достук» Баткенського прикордонного загону. У відповідь на це спецпризначенці прикордонної служби Киргизстану захопили прикордонну заставу на території Таджикистану. Стрілянина змусила обидві сторони почати підтягувати до кордонів свої війська.

Через три години після початку боїв, МЗС Киргизстану повідомило, що сторони домовилися про припинення вогню з 17:00 за московським часом і відведення армійських підрозділів. У МЗС Таджикистану підтвердили цю інформацію. Однак вночі стрілянина поновилася. Від прикордонного конфлікту страждають, головно, мирні жителі – переважно громадяни Киргизстану. На ранок 30 квітня відомо про 120 постраждалих. 13 осіб, в тому числі 12-ти річна дівчинка, загинули.

Обстріли та конфлікт на кордоні Киргизстану і Таджикистану: серед поранених мер містаЗбройний конфлікт на кордоні Киргизстану і Таджикистану: загострився 29 квітня. Сторони звинувачують одна одну, посилюються обстріли. Сьогодні був поранений мер таджицького міста Ісфара.

Точну причину конфлікту сторони не вказують, але швидше за все, він почався через воду, яку не поділили між собою жителі киргизстанського села Кок-Таш і Сомонійон Ісфарінського району Таджикистану. І тут же в прикордонні розташований великий водозабір «Головний», побудований ще за часів СРСР, але який тепер подає воду в суміжні райони різних незалежних держав. Природно, Киргизстан і Узбекистан вважають цей важливий об'єкт своїм, пред'являючи на підтвердження цього різні аргументи. Місцевість є осередком постійних конфліктів через доступ до води, пасовищ, сільгоспугідь та доріг. Киргизи і таджики вважають, що вода тут розподіляється несправедливо. Контролювати процес жителі обох кишлаків намагаються, розвішуючи камери спостереження на стовпі біля водозабору. Чергова така спроба закінчилася тим, що люди почали кидати одне в одного камінням, що і переросло у стрілянину.

Таким чином, сміливо можна стверджувати, що нинішня стрілянина є відкладеними наслідками розпаду Радянського Союзу. Близько 30% лінії державного кордону між Киргизстаном і Таджикистаном є спірними. Це пов'язано з тим, що адміністративні кордони, за якими і стався розпад, були проведені в Союзі без урахування місцевих історичних та етнічних особливостей. Результатом цього і стала поява численних спірних об'єктів, анклавів на суміжних територіях, конфліктів через пасовища і розподіл води.

Прикордонний конфлікт між двома середньоазійськими країнами далекий від України і навряд чи матиме на нас якийсь вплив. Він цікавий лише з точки зору перспектив виникнення чергової «гарячої точки» на пострадянському просторі. Строго кажучи, великої війни, швидше за все, вдасться уникнути. Киргизстан і Таджикистан є членами ОДКБ, де головну роль відіграє Росія. Москві така бійка (з усіма східними «тонкощами», на кшталт кровної помсти, тортур і відрізання голів бранцям) вкрай невигідна. Адже війна між Киргизстаном і Таджикистаном може перерости у серйозні сутички між киргизами і таджиками, які прибули в Росію в рамках трудової міграції. А це дуже поганий «кейс» для Кремля. Хоч би там що, конфлікт, швидше за все, загасять. Але не вирішать зовсім, в нинішній політичній реальності це неможливо.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло»

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал