Школа після локдауну: учням яких класів варто повернутися в режим офлайн

Читать на русском
Микола Скибаексперт напрямку "Освіта", UIF

Міністр освіти Сергій Шкарлет заявив, що після локдауну учні випускних класів повернуться до змішаної форми навчання в тих областях, де дозволятимуть показники захворюваності. Якщо в ситуації із 9 класами це ще має якусь логіку, то щодо учнів 11 класів відвідування школи вже не відіграє значної ролі. Передусім бажано було би повернути до звичайного навчання дітей із молодшої школи. Про це у коментарі «Слово і діло» сказав експерт Українського інституту майбутнього Микола Скиба.

«Логічно було б відправити до школи першачків. По-перше, серед них найменша статистика захворюваності. По-друге, їм найважче навчатися дистанційно. По-третє, вони потребують нагляду дорослих, їх важче залишати вдома», – сказав експерт.

Дистанційне навчання: чого потребують школи у наступному роціЕксперт вважає, що дистанційне навчання поглибило нерівність у доступі до освіти, тому необхідно посилити цифрову інфраструктуру.

Щодо старшокласників, то за словами Миколи Скиби, досвід торішнього весняного карантину показав, що кількість випускників з 200 балами ЗНО збільшилася порівняно із некарантинними роками. Однак річ не в карантині, а в тому, що переважна більшість учнів займається із репетиторами.

«Річ у тім, що мало хто з батьків учнів покладається на школу, якщо це не приватна чи спеціалізована школа, у підготовці до ЗНО. Гляньте на сервіси репетиторів, подивіться як вони ростуть. Це фактично ‒ ринок. Стає зрозуміло, що школа або недостатньо дає знань, або їх недостатньо. Відповідно учням з різних причин важко підготуватися до тих вимог, які висуває ЗНО, просто відвідуючи школу і виконуючи домашні завдання», – уточнив він.

Зважаючи на це, говорити про те, що випускники мають першими повертатися до школи не дуже логічно, адже вчителі вже кілька років поспіль заплющують очі на відвідування, розуміючи, що випускники готуються до ЗНО.

«Щодо старшокласників не випускних класів, тих хто здають ДПА, там важче. Вже були випробовані способи почергового відвідування. Однозначно робочої методики на сьогодні ще немає, і зокрема, через слабку підготовку вчителів до такої комбінованої роботи», – пояснив експерт.

На думку Миколи Скиби, варто аудиторні години використовувати не на механічне запам’ятовування чи записування за вчителем матеріалу, а для активної взаємодії учнів і педагога, обговорень, дискусій, лабораторних занять.

«З одного боку, школи треба переобладнувати для таких активних форм навчання, з іншого – навчати педагогів, змінювати методики і головне змінювати методику оцінювання», –зауважив експерт.

Йдеться про оцінювання не просто здатності учня запам’ятати сукупність знань, а здатність використати це на практиці.

«Може бути відставання від програми, але не має бути відставання від життя. Ми досі оцінюємо якість освіти так званим встиганням за програмою, але те, що було написано 5 чи 10 років тому дуже часто вже нерелевантно викликам життя. Наприклад, швидкість опанування нових сервісів, встигання за новими явищами. А це певні навички, когнітивна гнучкість», – сказав він.

Під час таких стресових періодів як карантин, на думку Миколи Скиби, слід шукати нових підходів у навчанні, розробляти нові методи оцінювання, масштабуючи їх на всю країну, а не впадати у відчай щодо того, що знання падають, а якість освіти погіршується через карантин.

Раніше «Слово і діло» розбиралося, чого потребують школи для успішного дистанційного навчання.

Також ми писали, що у МОН пояснили, як відбуватиметься ДПА для дев'ятикласників.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал