Мелітопольська черешня та херсонські кавуни: як називатимуть географічні бренди України

Читать на русском

Міністерство розвитку економіки має намір 2021 року зареєструвати 10 нових географічних брендів, серед яких буде карпатський мед та херсонські кавуни. Нині вже запатентовані мелітопольські черешні та гуцульська овеча бриндзя. «Слово і діло» пропонує подивитись, які географічні зазначення уже погодили.

Для чого Україні офіційні географічні значення, якщо вже є відомі торговельні марки та чи стануть звичні для нас продукти брендами міжнародного значення.
Херсонські кавуни стануть географічним брендомСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Якщо є відомий на весь світ французький бренд – коньяк, який прив’язаний передусім до місцевості, де його виробляють, то чому не може бути закарпатського вина? Українські виробники вже не пишуть на етикетках «коньяк», а вказують, що виробляють бренді, бо таку вимогу містить угода про асоціацію з ЄС.

Шампанське, фета, горгонзола та інші відомі бренди також є захищеними географічними зазначеннями. Йдеться про назву, яку використовують для захисту товару, до того ж якість, репутація, традиції або інші властивості продукту зумовлені географічним місцем його походження. Слід також дотримуватися умови, що хоча б один з етапів виробництва має здійснюватися на цій території.

Україна має відмовитися від використання захищених географічних зазначень для продуктів вітчизняного виробництва до 2026 року, а також унормувати свої і розвивати національні та регіональні бренди.

В Україні вже три роки діє проєкт ЄС «Географічні зазначення в Україні», мета якого— допомогти нашій країні створити систему зазначень товарів із властивостями та репутацією, зумовленими переважно географічним місцем походження. Проєкт співпрацює з державними установами, виробниками, бізнес-асоціаціями, об’єднаннями споживачів, туроператорами та всіма іншими зацікавленими сторонами, які прагнуть удосконалити систему географічних зазначень в Україні.

Першим запатентованим українським географічним зазначенням, що відповідає європейським вимогам до реєстрації і має право на визнання в ЄС, стала «Гуцульська овеча бриндзя». Виробники проходили три рівні перевірки, зокрема, зовнішнім органом контролю «Органік стандарт».

Заявку на реєстрацію торік подала «Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів». 2020-го були запатентовані географічні бренди «Гуцульська коров'яча бринза» і «Мелітопольська черешня».

Сир під назвою «Гуцульська овеча бриндзя» виготовляється на літніх високогірних полонинах з овечого молока відповідно до традицій, що беруть свій початок в Карпатах ще з XV століття. Зона її виробництво охоплює Закарпаття, Івано-Франківську та частину Чернівецької області.

Також планується зареєструвати географічне зазначення «Карпатський мед». Тоді назву бренду матимуть змогу використовувати тільки пасічники, які збирають цей продукт в українських Карпатах.

Серед винних географічних брендів мають реєструвати «Шабський», «Ялпуг», «Шабаг» – Одеська область, а також вина «Закарпаття» (весь регіон) і «Білгород-Дністровський» з Бессарабії.

Процедуру реєстрації здійснює проєкт ЄС «Географічні зазначення в Україні», який фінансується ЄС і реалізується упродовж 2017–2020 років.

Раніше «Слово і діло» писало про головні ризики для української економіки через можливий другий локдаун.

Також ми розповідали, що в «Укрзалізниці» повідомили, як розвиватимуть внутрішній залізничний туризм.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал