Заборона на пересування власним транспортом: чи може місцева влада ухвалювати такі рішення

Читать на русском
Геннадій Дубовкандидат юридичних наук

Напередодні набуття чинності більш жорстких карантинних заходів в Україні мер Києва Віталій Кличко підлив масла у вогонь своєю заявою, що якщо рівень захворюваності COVID-19 у столиці буде зростати, то не виключено, що в місті заборонять користуватися приватним автотранспортом. Чи можуть місцеві органи влади ухвалювати подібні рішення, наскільки вони законні і як реагувати, якщо вас на вулиці зупинить поліцейський патруль, «Слово і діло» розпитало адвоката «Столичної колегії адвокатів» Геннадія Дубова.

Юрист зазначив, що тільки надзвичайний стан дає можливість обмежити свободу пересування, але сьогодні в режимі надзвичайної ситуації центральна і місцева влада за фактом урізає можливості.

«Так, ви пересуваєтеся, але метро не працюватиме, так, ви пересуваєтеся, але транспорт тільки за спецперепустками, так, ви пересуваєтеся, але не більш ніж на 2 км від вашого місця проживання. І чим далі, тим більше ці обмеження ніби й не позбавляють нас вибору свободи пересування, але самі можливості звужуються», – зазначив Дубов.

За його словами, все, що стосується досвіду обмежувальних заходів в прогресивних столицях світу, не містить заборону пересування особистим транспортом, наприклад, у Сполучених Штатах.

«У нас же виходить, що формально людина начебто і може пересуватися, але при цьому її заганяють в такі умови, що вона змушена сама себе обмежувати. Якщо громадяни не можуть вільно пересуватися на території АЕС або військової частини, то ці обмеження є розумними і виправданими. Але зараз ми можемо відчути, що перебуваємо під домашнім арештом», – зауважив юрист.

Комендантська година: що це таке і в яких країнах світу вже запровадженаУкраїнцям можуть заборонити виходити з дому. Хто контролюватиме дотримання комендантської години та як можуть карати порушників.

При цьому Дубов уточнює, що домашній арешт – це запобіжний захід, який згідно із законом може бути і не цілодобовим, може передбачати заборону на виїзд з населеного пункту. Але в будь-якому разі законодавець вважає, що такі запобіжні заходи обмежують свободу, тому вони виносяться тільки на підставі рішення суду.

У ситуації з карантином виходить, що безневинні люди перебувають під своєрідним домашнім арештом без права вибору.

«Сенс в тому, що ті права і свободи, які гарантовані Конституцією, і можуть бути обмежені лише при запровадженні надзвичайного або воєнного стану, у нас за фактом обмежуються, але по-іншому. У спеціальних законах щодо запобігання інфекційним захворюванням та про забезпечення санітарного благополуччя населення є норми, які дозволяють органам місцевої влади вживати заходів у боротьбі з епідемією. Посилаючись на це, влада заповнює слово «заходи» абсолютно довільним змістом», – пояснив юрист.

Дубов впевнений, що нам висувають такі обмеження, які дорівнюють заборонам. При цьому епідемія коронавіруса нетипова в тому плані, що в Україні для оголошення епідемії має офіційно захворіти понад 150 тисяч осіб.

«Зрозуміло, що патогенність нового вірусу занадто велика та високі ризики зараження. Але наше законодавство до такого не готове, тому влада просто підглядає, що роблять в інших країнах. При цьому від усіх беруть якісь обмеження тільки для того, щоб сказати, що в інших країнах це є. Тільки в нас споруджують таку конструкцію, яка складається з безлічі обмежень», – зазначив юрист.

У статистиці щодо притягнення громадян до відповідальності за порушення карантину близько 60% позовів суд повертає на дооформлення. Це означає, що з імовірністю 90% цей позов удруге до суду не передадуть. Відсотків 20% позовів суд відбраковує, тому що співробітники поліції не можуть нормально встановити склад правопорушення, не надаючи доказів. Часто судді виносять попередження.

«Абсурдність ситуації в тому, що зараз ходити пішки без маски дорожче, ніж їздити п'яним за кермом. Формально людям, у яких підтверджено статус інфікованих коронавірусом, дозволено в масці йти до продуктового магазину і до аптеки. І на тлі цього нам заявляють: «А давайте ще відберемо в людей можливість їздити у своєму транспорті», – прокоментував юрист.

Що ж стосується роботи поліції та чи будуть копи зловживати своїм становищем, то, на думку Геннадія Дубова, багато в чому це залежатиме від команди керівництва поліції: чи будуть патрульні просто попереджати громадян в якості профілактики, або виписувати штрафи кому треба й не треба.

Як поводитись, якщо на вулиці зупинив поліцейський патруль:

  • не платити штраф на місці представникам поліції, оскільки така процедура не передбачена законодавством. Рішення про виплату штрафу ухвалює суд;

  • співробітники поліції повинні вести відеофіксацію. Ви теж можете знімати те, що відбувається на свій телефон або попросити зробити це когось із перехожих;

  • правоохоронці повинні не тільки зафіксувати порушення, але і довести його об'єктивність у суді. Рапорту співробітника поліції або його пояснень для суду недостатньо;

  • можна відмовитися надати посвідчення особи. Тоді вас відвезуть до відділення і, якщо протягом трьох годин не зможуть встановити особу, то змушені будуть відпустити. Але не факт, що так і вчинять.

Раніше «Слово і діло» розбиралось з експертом, чи можуть в Україні запровадити комендантську годину.

Також ми дізналися, чим режим надзвичайної ситуації відрізняється від режиму надзвичайного стану.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...