Після того, як набуло чинності рішення Європейського суду з прав людини, яке стверджує, що звільнення за законом «Про очищення влади» порушило права українських чиновників, КСУ, схоже, готовий скасувати закон про люстрацію. Таку думку у коментарі «Слово і Діло» висловив експерт з конституційного права Олександр Москалюк. У свою чергу його колега Богдан Бондаренко вважає, що чиновників, які спробують скористатися скасуванням закону для отримання компенсації не так і багато та й суми виплат будуть мінімальними.
«З великою долею ймовірності можна сказати, що КСУ скасує так званий закон про люстрацію. Можливо, будуть скасовані окремі його положення, але, з урахуванням того, що є остаточне рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) з цього приводу, судді отримали слушну нагоду, якою швидше за все скористаються», – вважає Москалюк.
За його словами, КСУ 5 років не розглядав провадження щодо закону про люстрацію через соціальне напруження та небажання отримати народний гнів саме на свою голову.
«Чому вони чекали 5 років? Адже провадження було відкрито ще в 2014 році. Порушені абсолютно всі строки розгляду справи. Ситуація, коли страшно ухвалити законне рішення, тому що воно може не співпасти із соціальними очікуваннями. А тут ситуація з плином часу змінилася, до того ж є рішення ЄСПЛ», – пояснив юрист.
Закон про очищення влади: чому незадоволений ЄСПЛ та в чому недоліки люстрації17 жовтня 2019 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав люстрацію порушенням громадянських прав низки українських чиновників.
Москалюк нагадав, що свого часу суддя КСУ Шевчук, який також поновлювався на посаді через суд, описав критерії люстрації, які варто було б застосувати в законі про очищення влади.
«Згадані критерії були вироблені Парламенською асамблеєю Ради Європи ще в 1996 році, де вказані обставини люстрації, які не порушують прав людини. Документ був створеній на базі досвіду схожих процесів у країнах Варшавського договору після розпаду СРСР», – сказав Москалюк.
В разі скасування закону про люстрацію, люди, яких було звільнено, зможуть звертатись до суду, щоб відновитися на посадах або отримати моральну компенсацію.
У свою чергу Богдан Бондаренко пояснює, що в разі скасування закону про очищення влади, отримати відшкодування з держбюджету зможуть тільки ті, хто оскаржував своє звільнення чи неможливість обіймати певну посаду через закон про люстрацію
«Це не всі посадовці, які були звільнені, адже частина з них не оскаржувала звільнення. В Конституції України є стаття, яка передбачає можливість відшкодування за неконституційні дії органів державної влади, наприклад, парламенту, але ця стаття не працює. Тому коштів буде не багато, а от політичні наслідки відчутні», – сказав Бондаренко.
За його словами є дві категорії осіб, які підпадають під люстрацію: одні, які обіймали посаду протягом всього президентства Януковича і інші, які були на певних посадах під час Майдану. До одних застосовується строк люстрації на 5 років, до інших – на 10.
«Щодо тих, хто на 5 років – строк вже сплив, вони можуть поновитися на роботі, подавати на виплату моральної шкоди, але треба розуміти, що поновитися фактично неможливо, оскільки давно працюють інші люди. Стосовно моральної компенсації – дадуть мінімалку. І знову ж, відшкодування отримають тільки ті, хто судився після звільнення», – уточнив юрист.
Бондаренко вважає, що отримати такі компенсації цілком ймовірно, але розмови про те, що йдеться про сотні тисяч звільнених чиновників, значно перебільшені.
Що стосується самого закону «Про очищення влади, на думку Бондаренко перед КСУ немає юридичних складнощів для скасування люстрації.
«В його основу покладені проблемні речі, пов’язані з принципом колективної відповідальності, коли всі люди, які обіймали певні посади мають бути звільнені. Якщо цей аспект визнати неконституційним, то по суті і весь закон розпадається. Скоріше за все буде ухвалено якесь соломонове рішення, пов’язане з описом основних проблем цього закону і визнанням неконституційним окремих положень та подальше перекидання на поле парламенту, щоб саме він вирішував що робити в цій ситуації», – вважає Богдан Бондаренко.
Раніше «Слово і Діло» писало, що міністр юстиції Денис Малюська має намір подати до Ради законопроект, що передбачає створення комісії, яка розглядатиме скарги люстрованих громадян.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»