В Україні з 1 березня проіндексирують виплати деяким категоріям пенсіонерів. Зокрема, тим, хто отримує пенсії за віком, за інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років, військовослужбовці строкової служби, звільнені з військової служби та чорнобильці-ліквідатори. Президент Володимир Зеленський у минулому році говорив, що у влади є стратегія підвищення пенсій, проте підвищити її всім відразу не можуть через брак ресурсів. «Слово і Діло» вирішило подивитися, що представники нової та попередньої влади обіцяли щодо пенсій.
Підвищення на 400 гривень і своєчасні виплати: що обіцяли Зеленський і Кабмін
Володимир Зеленський наприкінці року пообіцяв мінімум на 400 гривень підвищити пенсії українцям, старшим за 80 років. Він зазначив, що після цього будуть підвищувати людям у віці понад 75 років, потім – понад 70-ть тощо.
У передвиборчій програмі президента є обіцянка забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи. «Усі страхові накопичення, зроблені людиною за життя, не будуть пропадати у фондах, а будуть переходити в спадок», – йдеться в програмі.
Міністр соціальної політики Юлія Соколовська на початку цього року дала лаконічну обіцянку «однозначно підвищувати пенсії».
Прем'єр Олексій Гончарук запевнив, що цьогоріч пенсіонери отримуватимуть виплати вчасно. Він також виконав зобов'язання внести до Верховної ради законопроект, що передбачає запровадження компенсації за затримку зарплат і соціальних виплат. 28 січня Кабмін зареєстрував проєкт закону «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».
Крім цього, Гончарук анонсував міжнародний аудит Пенсійного фонду України для вирішення проблеми його витрат.
Міністр закордонних справ Вадим Пристайко ще у вересні обіцяв, що на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей відновлять виплату пенсій. Як це планують зробити, поки незрозуміло.
Що обіцяють політичні партії в новій Верховній раді
Обіцянками щодо пенсій дуже щедро наповнена передвиборча програма «Батьківщини». Партія Юлії Тимошенко обіцяє:
гроші на пенсійному рахунку людини після її смерті можуть успадкувати її родичі;
впровадити персоніфіковану пенсійну систему;
підвищити мінімальну пенсію до 3 тисяч 94 гривень;
пенсійні внески будуть відкладатися на особистий рахунок кожної людини в державному банку протягом усього періоду роботи;
пенсійні накопичення підлягатимуть щорічній індексації;
держава гарантуватиме збереження приватних пенсійних рахунків;
пенсіонерів, які працюють, не позбавлятимуть виплат;
жоден пенсіонер не отримуватиме пенсію меншу за прожитковий мінімум.
При цьому особисто Тимошенко обіцяла за перші 100 днів роботи парламенту підвищити пенсії і зарплати, а також повернути грошову допомогу при народженні дитини. Невелике підвищення зарплат і пенсій було закладено в держбюджеті-2020 року, але «Батьківщина» за нього не голосувала, тому обіцянка не виконана.
В інших партій кількість обіцянок щодо пенсій більш скромна. «Слуга народу» обіцяє впровадити другий рівень державного пенсійного забезпечення, «Голос» – запровадити накопичувальну систему пенсійного забезпечення, «Європейська солідарність» – просто підвищити пенсії, а «Опозиційна платформа» – підвищити мінімальну пенсію до 7 тисяч гривень.
Вадим Рабінович обіцяв підвищити пенсії ще швидше, ніж Тимошенко: у квітні він заявив, що «Опозиційна платформа» зробить це протягом двох тижнів після парламентських виборів (якщо цього не зробить Зеленський і коаліція). У вересні фракція зареєструвала законопроект, який передбачає підвищення пенсій і мінімальної зарплати, але на голосування його не винесли. Тож Рабінович теж обіцянку не виконав.
Забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи в передвиборчій програмі обіцяли мажоритарники Олександр Гайда, Юрій Корявченков, Сергій Литвиненко, Михайло Лаба, Вікторія Вагнер, Павло Павлиш, Юрій Камельчук, Олена Копанчук і Максим Зуєв. Підвищити пенсії обіцяли Сергій Вельможний, Сергій Шахов, Олексій Гончаренко, Віктор Балога (обіцяв підвищити до європейського рівня), Дмитро Лубінець, Федір Христенко і Володимир Мороз (обіцяв підвищити мінімальну пенсію до 7 тисяч гривень). Усі обіцянки – у процесі виконання.
Провести або домагатися проведення пенсійної реформи перед виборами обіцяли Роман Соха, Зіновій Андрійович та Оксана Савчук. Євген Яковенко та Андрій Одарченко обіцяли не обмежувати пенсії пенсіонерам, які працюють. Віктор Бондар обіцяв скасувати підвищення пенсійного віку і взагалі перебудувати всю державну пенсійну систему.
Анна Скороход, яка пройшла до парламенту як мажоритарник від «Слуги народу», а тепер позафракційний депутат, у програмі обіцяла внести законопроект про захист соціально незахищених верств населення та встановлення пенсій на рівні не менше мінімальної зарплати. Ярослав Дубневич збирається докласти всіх зусиль для ухвалення законопроекту про підвищення розміру пенсійного забезпечення, а Сергій Рудик – домагатися ухвалення законів, які забезпечать українцям пенсії та зарплати на рівні наших сусідів-країн Європейського союзу. Ніхто з народних депутатів поки свої обіцянки не виконав.
Пенсії в Україні: які обіцянки провалила попередня влада
Обіцянки Гончарука провести аудит ПФУ або не допустити затримок з виплатою пенсій – вже не нові. Це вже обіцяли в Кабінеті міністрів Володимира Гройсмана і не виконали.
Не допустити затримок виплати пенсій, згідно з програмою Кабміну, повинен був Павло Розенко. Два роки все йшло добре, але в липні 2018-го в Україні затримка все-таки відбулася, тому Розенко обіцянку провалив. Андрій Рева обіцяв провести аудит Пенсійного фонду в першому півріччі 2018-го. Але так цього і не зробив.
Також Рева не виконав зобов'язання ініціювати зарахування матерям у пенсійний стаж всього періоду догляду за дитиною з інвалідністю. «Робота мами, яка доглядає за дитиною-інвалідом, має оплачуватися не у вигляді соціальної допомоги, а у вигляді заробітної плати, яку оплачуватиме держава за виконання цієї соціальної функції», – сказав він. Але за рік у Міністерстві соціальної політики повідомили, що не планують вносити змін до законодавства.
Крім того, Павло Розенко не виконав обіцянку щоквартально переглядати і підвищувати мінімальну пенсію. Замість цього є низка інших автоматичних індексацій пенсійних виплат. Зокрема, автоматичний перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімум відбувається двічі на рік.
У народних депутатів Верховної ради VIII скликання теж вистачає провалених обіцянок, які стосуються пенсій. Причому схожі обіцянки тепер повинні виконати вже нові нардепи. Наприклад, Юрій Левченко обіцяв покласти початок запровадження накопичувальної пенсійної системи. У 2016 році Рада ухвалила законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який передбачає запровадження накопичувальної пенсійної системи, при цьому солідарна пенсійна система зберігається. Але «свободівці» його не підтримали.
Олег Ляшко у 2015 році пообіцяв домогтися індексації зарплат і пенсій. Хоча Радикальна партія підтримувала ініціативи, спрямовані на підвищення пенсій, їх індексація за кілька років не відбулася. Аналогічну обіцянку провалив депутат Сергій Міщенко.
Костянтин Павлов, Олександр Жолобецький і Сергій Рудик не виконали обіцянку повернути пенсійний вік для жінок на рівень 55 років. У 2017 році парламент ухвалив пенсійну реформу, згідно з якою пенсія буде нараховуватися громадянам у віці від 60 років за наявності стажу від 25 років, до 2028 року стаж буде збільшено до 35 років. Хоча Павлов не голосував за реформу, він не був серед авторів альтернативних законопроектів і не вносив власних поправок до ініціатив. А Рудик і Жолобецький законопроект про реформу підтримали, незважаючи на обіцянку.
Пенсійна реформа також передбачала скасування податку на пенсію для пенсіонерів, які працюють. Сергій Соболєв заявляв, що «Батьківщина» підтримає скасування такого податку, але фракція за законопроект не голосувала через незгоду з цілою низкою положень документа. І при цьому своїх ініціатив щодо скасування податку не запропонувала. Отже, Соболєв обіцянку не виконав. Олег Березюк теж мав намір голосувати за скасування оподаткування пенсій пенсіонерів, які працюють, але реформу не підтримав.
Нагадаємо, Кабінет міністрів пропонує доплачувати більше 500 гривень на місяць окремим категоріям громадян за те, що вони вирішили вийти на пенсію пізніше.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і Діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»