Доходи українців: як наздогнати Польщу за рівнем зарплат

Читать на русском
Ярослав Жалілоекономіст

Президент України Володимир Зеленський хоче, щоб протягом наступних 4 років рівень середньої зарплати в Україні наблизився до рівня зарплат у Польщі. «Я хочу, щоб у нас середня заробітна плата була, як у Польщі. Я впевнений... ну, я хочу вірити, що ми за ці чотири з половиною роки здійснимо цю мрію», – сказав президент у відео «Один робочий день Президента України», опубліковане ОПУ. У коментарі «Слово і Діло» президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло підкреслив, що дане бажання не можна назвати недосяжним, але слід врахувати, що за ці чотири роки Польща також буде йти вперед, тому прив'язуватися до якогось рівня складно.

Економіст зазначив, що найголовніше при досягненні мрії – розуміти, звідки візьмуться більш високі доходи.

«Підвищення заробітної плати можна досягти шляхом підвищення продуктивності праці. Тобто для того, щоб досягти такого рівня зарплат, як у Польщі, нашій країні потрібно отримати польський рівень продуктивності праці», – констатував Жаліло.

Президент Центру антикризових досліджень виділив кілька факторів, за рахунок яких формується продуктивність праці. Передусім важливі інвестиції.

«По-друге, за рахунок власних вкладень держави в якість людського капіталу. Це освіта, професійні навички, добропорядність тощо. По-третє, є фактор механізації роботи. Можна за рахунок більш ефективної організації виробничого процесу також підвищити продуктивність», – акцентував Ярослав Жаліло.

Обіцянки президента Зеленського на піраміді МаслоуОбіцянки президента Володимира Зеленського Слово і Діло розклало на піраміді потреб Маслоу.

На його думку, Україні потрібно ретельно працювати за цими трьома складовими, щоб наздогнати Польщу.

Також Ярослав Жаліло уточнив, що при зіставленні зарплат важливо врахувати валютний фактор. Поляки отримують зарплату в злотих, а українці – у гривнях.

Економіст уточнив, що гривня і польські злоти мають різну купівельну платоспроможність щодо долара.

«Потрібно розуміти, як буде рухатися курс цих валют. Тенденція така, що курс гривні останнім часом зміцнюється щодо основних валют. За минулий рік ревальвація гривні становила понад 15%. Це наближає показник рівня зарплати, якщо його порівнювати з польським. Це вже загальнодержавні моменти. Суть у тому, що держава повинна забезпечити міцну національну валюту в довгостроковій перспективі», – роз'яснив президент Центру антикризових досліджень.

Економіст додав, що в разі виникнення кризових явищ у фінансовій сфері ситуація буде складніше.

Жаліло нагадав, що востаннє країна проходила подібний провал у 2014-2015 роках. Якщо такий або схожий провал повториться, розрив збільшиться.

З іншого боку, Ярослав Жаліло також звернув увагу, що вже сьогодні є перелік професій і підприємств в Україні, де співробітники отримують приблизно таку саму зарплату, як ті, хто виїжджає і працює на підприємствах у Польщі.

«Звичайно, коли йдеться про Польщу, потрібно мати на увазі переважно некваліфіковану працю. Більшість українців працюють саме на таких роботах. Якщо виїжджають медики, професори, ситуація інша», – зазначив економіст.

Також він підкреслив, що в Україні навіть на сьогоднішній день зарплати можна порівняти з польськими. До того ж, коли людина живе вдома, витрати значно менші.

«Не так все песимістично. Спростовувати або підтверджувати, що за чотири роки домогтися бажаного не реально або реально не варто. Напевно, чотири роки взагалі прив'язані до каденції президента. Однак прагнути цього однозначно потрібно», – резюмував президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

Відзначимо, за даними посольства України в Польщі, кількість трудових мігрантів з України до Польщи з 2014 року зросла в п'ять разів: із понад 300 тисяч до приблизно півтора мільйона.

Як Зеленський виконує обіцянки протягом дев'ятого місяця роботи – на інфографіці.

Також «Слово і Діло» розклало обіцянки президента на піраміді Маслоу.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: