Ті, які загралися і не знадобилися. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

Фракція «Слуги народу» невдовзі заживе за внутрішнім етичним кодексом, де пропишуть, за які дії і якого ступеня суворості будуть покарання в різних випадках. Цікаво, чи будуть там окремим пунктом позначені гріхи в дусі Богдана Яременка?

Поки ж парламентарії від президентської політичної сили почистили свої лави від двох товаришів, які їм більше не товариші. Із фракції виключений Антон Поляков, який не втрачав нагоди продемонструвати окрему від колег позицію і поскандалити. Прибрали й Анну Скороход – ту саму, яка розплакалася під час сесійного засідання, коли раптом виявилося, що ніхто не має наміру розглядати її поправку до законопроекту. В Анни не співпала думка з фракцією з питання про землю, а з приводу її цивільного чоловіка Олексія Алякіна, російського громадянина, який розшукується в Росії за шахрайство, виникла окрема думка у СБУ.

Зважаючи на те, що «слуг» набирали похапцем і за досить невиразними ознаками, «усушка-утряска» – неминуче явище. З легкістю можна очікувати й інших випадків, коли з кимось із людей, які несподівано для себе стали депутатами, різні дороги. Ну, як різні... Поляков і Скороход заявили, що вони за Зеленського і що будуть і далі підтримувати його політику. Виходить, в цілому як би одна дорога.

«Слуга народу» виключила двох нардепів із фракції. Хто наступний «на вихід»?Із президентської фракції Слуга народу виключили народних депутатів Анну Скороход та Антона Полякова.

У виконавчій владі теж сталося не одне розставання. Не підійшли зовсім нові київський і луганський голови обладміністрацій Михайло Бно-Айріян і Віталій Комарницький. Замінили щойно призначеного керівника Управління державної охорони Олексія Оцерклевича, який за короткий час у новій ролі встиг вирости з підполковника до генерал-майора. З найбільш гучних відставок – відхід Олександра Данилюка з позиції секретаря Ради безпеки і оборони. Рекордсменом є Владислав Бухарєв, який встиг покерувати Службою зовнішньої розвідки, потім став першим заступником глави СБУ, і вже з цієї посади був відряджений на військову пенсію, яка у 50-річного генерал-полковника повинна бути непогана, але жити він буде не на неї, звичайно.

При цьому ми ж пам'ятаємо, що уряду Володимир Зеленський призначив контрольну точку: кінець року. Якщо у кого щось не так – на вихід. Окремо пам'ятаємо, що й Арсена Авакова нас просили потерпіти теж до Нового року. Тож, під ялинку варто очікувати відставок у Кабміні, нехай навіть косметичних. Президенту важливо демонструвати, що він пильнує і не дає спуску .

Окрема тема, коли злітають з посади під домашній арешт або в ізолятор тимчасового утримання. Затримання директора департаменту забезпечення доступу до публічної інформації Офісу президента Світлани Кондзелі при отриманні хабара в 150 тисяч доларів – з цієї категорії. Кондзеля дісталася Офісу у спадок від Адміністрації, повною мірою своєю для команди Зеленського її вважати навряд чи можна, проте спосіб прощання з командою вона продемонструвала вельми типовий. Тобто хочеться, звісно, щоб шахраї при владі були нетипові, а типовим стало їх викриття, але цей випадок не останній, сумніватися не доводиться.

Питання відсіву тих, хто не придатний, і природнього убутку тих, які загралися, не затуляє важливості іншого питання: де приплив нових, прекрасних і дивовижних? Від початку було зрозуміло, що Володимир Зеленський – це генеральний підрядник електорального замовлення, його турбота підібрати виконавців, кращих із можливих, сам-то він у справі державного управління людина випадкова. Залучення крутих кадрів для нього є і запорукою власного успіху, і демонстрацією суспільству, що сумніви в успішності його місії зайві: з такими-то людьми! Поки, відверто кажучи, сумніви нікуди не поділися, і люди, підтягнуті до важелів управління, не дуже вселяють оптимізм, хоча і не всі його забирають. Але ж у нас, щоб переламати ситуацію, позитив повинен перти зверху кінськими дозами.

Власне, за людьми у владі ми і пізнаємо ознаки успіху чи провалу ще до очевидних результатів. Вони нам просто подобаються, подобається, як вони поводяться, розмовляють, просто мають вигляд, вселяючи авторитет і довіру. Зараз таких, мабуть, не вистачає, при тому, що вистачає інших, яких навпаки. Одна «усушка-утряска» проблему не зніме.

Леонід Швець, спеціально для «Слово і Діло»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися: