Як купують землю в Польщі, Румунії, Словаччині та інших країнах колишнього соцтабору

Читать на русском

Парламент запустив процес відкриття ринку землі, ухваливши в першому читанні відповідний законопроект, і тепер навіть ті, хто не збирається купувати та обробляти угіддя, долучаються до жвавої дискусії з приводу того, кому ж зрештою дістануться українські чорноземи. «Слово і Діло» пропонує подивитись, як відбувалась земельна реформа в країнах Центральної Європи, які колись входили до колишнього соцтабору.

Польща

Земельна реформа в Польщі вважається однією з найуспішніших серед колишніх країн соцтабору. Можливість купувати та продавати землю поляки отримали у 1998 році, хоча і з деякими обмеженнями.

Зараз у приватній власності в Польщі перебуває 81% с/г земель. За даними Агропліт, за всіма операціями на ринку землі с/г призначення стежить державне Польське агентство сільськогосподарської нерухомості (ANR), яке користується правом першості на купівлю землі, а крім цього, воно може не допустити підписання угоди на продаж.

З квітня 2016 року у Польщі обмежили продаж с/г земель. Їх може купити тільки держава, релігійні об'єднання і фермери. Той, хто бажає купити землю, повинен володіти не тільки сільськогосподарськими навичками, а й бути власником сільгоспугідь площею до 300 гектарів і проживати в місцевості, в якій хоче придбати землю.

При цьому, щонайменше 10 років покупець зобов'язується вести на цій землі господарську діяльність, і без дозволу суду не може цю землю ані продавати, ані здавати в оренду. Ці обмеження не стосуються присадибних ділянок площею до 30 соток.

Стосовно іноземців, то перш ніж купити землю, вони мають прожити в Польщі не менш ніж 5 років або перебувати у шлюбі з громадянином чи громадянкою цієї країни.

Максимальна площа володіння землею в Польщі на 1 особу становить 500 га.

Словаччина

З 2014 року в країні діють нові закони про обіг землі, згідно з якими власником землі с/г призначення може бути фізична особа, яка вела свій бізнес у сфері сільського господарства або працювала в цій сфері мінімум 3 роки.

Покупцями угідь можуть бути особи, які живуть на постійній основі в країні не менше 10 років або юридичні особи, які зареєстрували свій бізнес щонайменше 10 років тому. Пріоритет матимуть ті, хто проживає саме в тій громаді, де вони хочуть придбати землю.

Під дію закону не підпадають ситуації, пов'язані з передачею землі близьким родичам, не стосується це теж земель у міській зоні та с/г ділянок за межами міської зони площею до 20 соток.

Розвиток ринку стримує форма володіння землею на правах співвласників. Виходячи з того, що 81% с/г земель приватизовано, з них 28% (550 тис. га) належить невідомим власникам, які здають землю в оренду великим агрохолдингам.

Внаслідок надмірного регулювання ринку ціни на с/г землі в Словаччині – одні з найнижчих у ЄС.

Румунія

Ця країна поки що має найнижчу ціну на землю серед країн, що входили до сфери впливу СРСР (2,5 тис. доларів за га), але якщо в Україні відкриється ринок землі, то згідно з прогнозом Мінекономіки наші чорноземи можуть продаватися за різних умов у розмірі від 2,2 до 1,5 тис. доларів за гектар.

Експерти стверджують, що така низька ціна на землю в Румунії обумовлена обмеженням на володіння землею (до 100 га на 1 особу).

Незважаючи на те, що в країні дозволили продавати землю не так давно – в 2014 році, наразі 94% с/г угідь перебувають у приватній власності. Іноземцям належить 11% приватизованої землі (900 тис. га). За румунським законодавством серед іноземців право на володіння с/г землею мають громадяни європейських країн, а також жителям Ісландії, Ліхтенштейну й Норвегії.

Щоправда, перевагою в купівлі землі користуються співвласники, орендарі, власники земель, прилеглих до земельної ділянки, а також Румунське агентство громадської власності. Коли одна зі сторін, що має привілей пріоритетної купівлі, не висловлює бажання придбати землю, продавець обирає покупця на свій розсуд.

Болгарія

У цій країні іноземці отримали можливість купувати с/г землю з 2014 року. Йдеться про громадян ЄС, які прожили в Болгарії не менше 5 років. Аналогічні вимоги поширюються на юридичних осіб – фірма повинна бути зареєстрована в Болгарії щонайменше 5 років. При цьому землю с/г призначення не можуть купувати юридичні особи, в яких частку мають партнери або акціонери, зареєстровані у вільних економічних зонах.

Угорщина

Ринок землі в цій країні відкрився в 1989 році і відтоді у приватну власність перейшло 86% всіх с/г угідь. При цьому громадяни ЄС (а не всі іноземці) отримали право купувати угорську землю з 2011 року.

Також придбати землю для ведення фермерства мають право фізичні особи, церкви, фінансові установи та сама держава. Для того, щоб купити в цій країні землю, треба володіти навичками у сфері сільського господарства або вести бізнес у сільському господарстві не менше 3 років. Особи, які не виконують цих умов, можуть придбати не більше 1 га сільськогосподарських угідь.

Максимальна площа землі, яка може перебувати у власності, обмежена 300 гектарами на одну особу. Покупець має зобов'язання особисто вести с/г діяльність протягом 5 наступних років після купівлі, а також не передавати право на користування нею третій стороні.

Раніше «Слово і Діло» розбиралось, кому можна буде купувати українську землю та за яких умов, виходячи з ухваленого Радою законопроекту.

Також ми розпитали юриста, чи треба проводити референдум, щоб дозволити, або заборонити іноземцям купувати нашу землю.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...