10 вересня в Раді IX скликання зафіксували перший випадок неперсонального голосування. Тоді в президентській партії заявили, що це було вперше та востаннє, коли народні депутати «кнопкодавили». 17 вересня перший віцеспікер Ради Руслан Стефанчук вніс законопроект про те, що неперсональне голосування народного депутата має бути кримінально покараним. Згідно з документом вперше за «кнопкодавство» доведеться сплатити 85 тисяч гривень, а якщо за порушенням зловлять вдруге, депутату загрожує кримінальна відповідальність до двох років.
Політичний аналітик Дмитро Купира не проти запровадження кримінальної відповідальності за «кнопкодавство».
Він аргументував, що депутати уповноважені ухвалювати та змінювати законодавство України. Закони про національну безпеку, зміни до Конституції, в Податковий Кодекс, закони про торфоутворення – це геть не повний список, але кожне рішення депутата б'є по кишені та відображається на житті громадян, зазначив аналітик.
«Коли один депутат голосує за свого товариша або за кількох колег, то фактично підміняє собою голос законодавця. Якщо є факт неперсонального голосування, це спотворення громадської волі, яка покладається на депутатів ВР», – зауважив Купира.
На думку експерта, кожен факт «кнопкодавства» – причина того, щоб народний депутат сидів у в'язниці, оскільки він спотворив хід голосування найвищого законодавчого органу України.
На його погляд, чи потрібен за перший факт неперсонального голосування штраф, питання дискусійне.
«Що робити якщо депутат проголосував за якесь критично важливе для країни рішення з національної безпеки, яке сильно б'є по інтересах України? Що робити, якщо після такого голосування Україна втратить своїх людей, частину території? Просто оштрафувати кількох «кнопкодавів» на 85 тисяч гривень?», – поділився думками аналітик.
Тому, за словами політолога, немає нічого поганого в тому, якщо передбачать кримінальну відповідальність за такі порушення.
Аналітик уточнив, що для депутатів, які чесно та справно голосують проблем не буде через законопроект.
Однак експерт додав, в будь-яких політичних ситуаціях потрібно шукати користь для країни. Можливо, якраз в умовах монобольшості буде поставлений інший тон для роботи парламенту і явище «кнопкодавство» усунуть, зазначив Дмитро Купира.
Політолог, голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко виступає проти жорстких заходів і вважає, що вирішити проблему можна в інший спосіб.
На його думку, в ОПУ обрали неправильний підхід, оскільки ніде в світі немає ідеальної системи.
«Доречно вигадувати не покарання, а технічно вдосконалити систему. Наприклад, чому не зробити вхід у систему через відбиток пальців», – зазначив експерт.
На думку політолога, з огляду на таку ситуацію потрібно впроваджувати систему, при якій результативним буде голосування за більшістю питань не від конституційного складу, а від присутньої більшості в залі.
«Умовно кажучи, якщо сьогодні в парламенті присутні 250 нардепів, значить, потрібно 126 голосів, щоб голосування вважати результативним. У більшості країн світу, зокрема, в США і Європарламенті більшість рішень ухвалюють від наявної кількості депутатів у залі. Тоді зникне потреба «кнопкодавити», – пояснив Кость Бондаренко.
Нагадаємо, Володимир Зеленський ще у своїй передвиборчій програмі пообіцяв, що за «кнопкодавство» і «депутатські прогули» будуть автоматично позбавляти депутатського мандата.
Як Зеленський виконував обіцянки за підсумками п'ятого місяця в кріслі глави держави – на інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»