Нові правила для бізнесу: чи слід очікувати чергового податкового майдану?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Податкові новації – головний атрибут кожного наступного етапу змін у політичному житті України. Яка б політична команда не приходила до влади, головне, з чого вона починає свою діяльність – це зміни у Податковому кодексі. І, зрозуміло, зазвичай нові правила гри переписуються саме для малого і середнього бізнесу. Це найбільш масовий сегмент зайнятості серед підприємців нашої держави, хоча якщо порівняти загальні обороти бізнесу – навряд чи боротьбу із «тіньовими» схемами слід було б починати з ФОПів.

Небезпека нинішньої ситуації полягає у тому, що нова влада фактично сконцентрувала усі важелі впливу у процесі ухвалення рішень. А враховуючи слабкий рівень комунікацій та й самоорганізованість самої підприємницької спільноти, для податкових новацій із невідомими для суспільства наслідками відкриваються практично необмежені перспективи.

Наслідки необережного поводження із підприємцями можуть відчути на собі всі мешканці нашої держави. При цьому протестна діяльність – це лише один із можливих варіантів бодай якось відстояти свої інтереси. Більшість ФОПів оберуть інші методи боротьби – виїзд за кордон чи перехід у «тінь».

В будь-якому випадку відсутність комунікації та нехтування побажаннями підприємців можуть мати негативні наслідки як для влади, так і для решти громадян-споживачів товарів та послуг. Перший Податковий майдан відбувся 2010 року. Тодішня влада не захотіла дослуховуватися до побажань ФОПів та затвердила новий Податковий кодекс. Після акцій протестів справедливість було відновлено лише частково, однак навіть колишні «регіонали» продемонстрували здатність хоч до запізнілої, але все-таки – комунікації.

Цілком ймовірний і ще один варіант, більш сприятливий для нової влади. Це коли більшість підприємців таки погодиться із податковими новаціями, проте тягар своїх витрат розділять із споживачами. Подібний варіант – найкраще вирішення багатьох проблем, як із наповненням бюджету, так із «детінізацією» та відсутністю нормальної комунікації. Однак такий варіант розвитку подій стимулюватиме зростання апетиту у «слуг народу», а значить, нових криз не уникнути.

Боротьба з «тінню»?

Основний аргумент нової влади в ухваленні змін до Податкового кодексу – необхідність боротися із «тінню». А саме – коли середній бізнес під виглядом мережі ФОПів оптимізує податкове навантаження. Хоча насправді має достатньо великі обороти й може платити більше податків до бюджету. Йдеться передусім про торговельні мережі та заклади громадського харчування: ресторани чи великі мережі кафе.

Тож, Верховна рада ухвалила два законопроекти, які ще очікують підпису президента. Один з них передбачає зміни до Податкового кодексу в контексті детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг, а інший пропонує підприємцям 2-4 груп певних категорій застосовувати реєстратори розрахункових операцій, більш відомі як «касові апарати».   Обидва законопроекти ухвалили завдяки голосам фракції «Слуга народу». Автори документів розраховують, що новації дозволять запровадити кращий облік доходів підприємців. А це, своєю чергою, дозволить значно швидше вивести «з тіні» підприємців, які користуються перевагами спрощеного оподаткування і зловживають ними. До того ж, до моніторингу за діяльністю таких підприємців залучать громадян. Вони зможуть фіксувати порушення і отримувати відшкодування. Так званий «кешбек» дозволить скаржитися покупцеві, якщо ФОП не видав фіскального чеку, до органів, що контролюють.

У всій цій історії є дві суттєві пастки для підприємців. По-перше, їм доведеться або погодитися на застосування касових апаратів, або офіційно припинити свою діяльність. При цьому зростуть витрати на адміністрування – бухгалтера та юриста. Тож, доходи бізнесменів або впадуть, або навпаки – підвищаться ціни для споживачів. По-друге, влада підготувала штрафи для підприємців, які порушують нові правила. Є ризик того, що штрафи доведеться сплачувати навіть тоді, коли система зв’язку касових апаратів із центральною базою даних може не спрацювати через слабкий сигнал оператора чи недостатнє покриття мережею Інтернет.

Ціни зростають, ФОПи – закриваються?

Підприємці наголошують на тому, що беручись за впровадження нових методів контролю за малим і середнім бізнесом, держава не подбала про інші сфери, в яких новою владою було обіцяно навести лад.

Насамперед це податок на виведений капітал. Крім того, йдеться про посилення контролю за так званим «сірим» імпортом та контрабандою. Більшість ФОПів нарікають, що почати боротьбу із «тінню» варто було б із посиленням контролю за роботою митників.

По-друге, перш, ніж запроваджувати «кешбек», варто було б відновити якісну роботу з ринкового нагляду. Адже наявність чи відсутність чеку ще не означає підтвердження якості товару. До того ж, чеки підприємці видають і зараз, проте сама система фіксації порушень і сплати штрафів за неякісну продукцію так і не функціонує.

Тож цілком ймовірно, що багато підприємців як працювали недобросовісно, так і продовжать займатися своєю діяльністю «в тіні». Інші – або припинять свою діяльність, або витрати на обладнання та адміністрування частково перекладуть на плечі споживачів.

Криза комунікації

Попри те, що економісти вважають вкрай низькою вигоду для держави від процесу тотальної фіскалізації, нова влада не планує зупинятися на касових апаратах та штрафах.

Зокрема, вже цими днями пролунала ще одна ідея – заборонити фізичним особам-підприємцям надавати послуги. Тобто дозволити ФОПам лише торгувати та займатися виробництвом. Схоже на те, що така ідея не пройшла «тест-драйв» серед підприємців – особливо 3-ї групи «спрощенців». Хвиля гнівних заяв та обіцянок вийти на масові протести або згорнути діяльність в Україні потужно пролунала на всіх сегментах вітчизняних соцмереж. Авторові ідеї – народному депутату від «Слуги народу» й очільнику Комітету з питань податкової політики Данилу Гетманцеву – навіть довелося виправдовуватися, мовляв, не це мав на увазі.

Втім, вустами все того ж Гетманцева, «слуги народу» пропонують протестувати ще низку ідей, багато з яких хоч і засновані на здоровому ґлузді, втім без достатньої комунікації навряд чи сподобаються більшій частині малих та середніх підприємців.

Наприклад, висловлюється ідея об’єднання ПДФО та ЄСВ. При цьому поки що не уточнюється, чи буде зменшено податкове навантаження. Навпаки – може з’явитися спокуса ще більше звузити поле маневру для діяльності тих же «спрощенців».

Окрім затягування пасків на талії ФОПів, влада водночас планує в рамках законодавства про податкову амністію запровадити інструменти прямого і непрямого контролю за витратами громадян. З одного боку – подібні ініціативи вже лунають давно, і мають під собою певне раціональне підґрунтя. З іншого боку – недостатня комунікація подібних новацій може спричинити чималу напругу у суспільстві. А враховуючи слабкі результати у питанні подолання корупції на найвищому державному рівні, питання контролю за пересічним громадянином може спричинити справжній «ефект пружини».

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...