Дресирований парламент: чим завершиться реформа Верховної ради

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Поточний тиждень наблизить еру тектонічних змін у балансі гілок влади. Верховна рада готується внести цілу низку змін до Конституції, які перш за все вплинуть на інституційну спроможність парламенту та можуть суттєво зменшити вплив у повноваженнях головного законодавчого органу країни.

Фактично, йдеться про звуження прав депутатів, які стануть більш підконтрольними силовим органам, адже позбудуться головного запобіжника — недоторканності. У результаті цих змін найбільшу владу отримає президент.

Вперше в історії новітньої України Верховна рада максимально наблизилася до кардинальних змін у своєму конституційному статусі. Менше ніж за тиждень депутати змогли проголосувати за скасування депутатської недоторканності. За це рішення віддали голоси 373 народних депутати. Щоправда, згідно із ухваленими змінами, депутати позбудуться свого імунітету з 1 січня 2020 року. До того ж, слід нагадати, що ініціатором внесення відповідного законопроекту, дійсно, був президент, проте не Володимир Зеленський, а Петро Порошенко ще у 2015 році.

Cхоже, на цьому рішенні Верховна пада не планує зупинятися. Парламент наразі повністю орієнтований на волю президента, коаліція сформована з єдиної фракції «Слуга народу», а набрати понад 300 голосів для внесення змін до Основного закону, як показує практика, не таке вже й складне завдання для команди Володимира Зеленського.

Та й в суспільстві від глави держави очікують рішучих кроків, і саме тому більшість громадян все ж таки готові заплющувати очі на не занадто ретельну підготовку законопроектів та процесуальні порушення під час ухвалення рішень. Головне на порядку денному — це швидкість та рішучість, які відбуваються у державі. Навіть якщо такі тенденції відверто тяжіють до диктаторства та загалом руйнують такий демократичний механізм як «баланс гілок влади».

Кнопкодавство в Раді: чому сенсорну систему ніяк не запустятьЗаступник керівника апарату Верховної Ради заявив, що сенсорна кнопка для голосування нардепів є застарілою і не відповідає трьом статтям регламенту.

Цікаво те, що не будучи окремою гілкою влади, саме президентові в разі ухвалення всіх змін до Конституції, належатиме вся вертикаль влади. Відтак із монобільшістю та укомплектованим під патронатом Офісу президента Кабінетом міністрів в Україні встановлюється президентсько-парламентська республіка. Втім, з огляду на результати президентських та позачергових парламентських виборів, така тенденція влаштовує більшість українських громадян.

Як вплинуть зміни в статусі парламента на політичний порядок денний вже найближчого року?

Невиконані обіцянки

Впорядкувати роботу та реформувати парламент обіцяли всі провладні партії, довкола яких формувалася більшість у попередніх скликаннях парламенту.

Після дострокових виборів до парламенту у 2014 році про необхідність змінити низку сталих норм у роботі законодавчого органу обіцяв ще п'ятий президент Петро Порошенко та новий спікер Верховної Ради, його соратник із партії «БПП» Володимир Гройсман. Проте, маючи більшість у законодавчому органі, «свій» уряд та главу держави, тодішня коаліція так і не наважилася внести зміни до життя законодавчого органу: проголосувати за законопроект про опозицію та змінити деякі норми закону про регламент. Певні зміни були застосовані лише до початкового етапу модернізації роботи Апарату ВРУ.

Наступник Гройсмана – Андрій Парубій – так само із натхненням взявся оприлюднювати ініціативи щодо реформ, які мали спіткати роботу самої Верховної ради та її Апарату. Задуми були амбіційні: повністю змінити логіку законотворчого процесу, внести зміни до роботи парламентських комітетів, штрафувати нардепів за прогули та запровадити реальну відповідальність за «кнопкодавство».

Однак більшість цих планів так і залишилися етапом проектування. За результатами дослідження екпертів з «Лабораторії законодавчих ініціатив», за 3 роки впровадження парламентської реформи вдалося виконати 41,8% задекларованих змін у документі «Дорожня карта внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної ради України». При цьому у даній дорожній карті не йшлося про такі тектонічні зміни, як зняття депутатської недоторканності. Насамперед обговорювалися лише питання покращення ефективності роботи законодавчого органу. Проте виборці вимагали зовсім інших змін.

Парламент, про який мріяв глядач

Саме тому пересічному українцю стали зрозумілішими ідеї посилення відповідальності народних депутатів через низку змін до Конституції. Все, як у серіалі «Слуга народу», який, по суті, став передвиборчою програмою майбутнього президента Володимира Зеленського. У художньому фільмі головний герой навіть уявляв, як він розстрілює увесь ненависний депутатський корпус із автоматичної зброї. Саме такі сцени й сформували «картинку» для глядачів-виборців: країні потрібен лідер, «слуга народу», який змусить парламент працювати заради добробуту своїх громадян.

Скасування недоторканності: що зміниться для депутатів та навіщо це СНЗеленський підкреслює, що у депутатів збережеться індемнитет, і вони не нестимуть відповідальності за політичні рішення

Тому наступні після зняття недоторканності законодавчі ініціативи щодо обмеження впливу народних депутатів та самого законодавчого органу будуть сприйматися «на ура».

Зокрема, йдеться про такі тектонічні зміни до Конституції як зменшення кількості складу Верховної ради до 300 народних депутатів, позбавлення мандату за прогули та неперсональне голосування (так зване «кнопкодавство»), можливість безперешкодного таємного доступу НБУ та ДБР до прослуховування телефонних розмов та листування народних обранців. Крім того, до Основного закону пропонується внести зміни, які закріплять пропорційну виборчу систему, а також необхідність впровадження жорсткого мовного цензу для обрання народним депутатом. Аби стати представником народу у Верховній раді, кандидату в народні депутати потрібно буде обов’язково володіти українською мовою.

Якщо дані зміни будуть затверджені в Конституції, саме президент отримає суттєві важелі впливу на парламент. Разом із бажанням Володимира Зеленського в Основному законі закріпити право глави держави призначати та звільняти очільників НАБУ та ГБР можемо констатувати як дуже серйозний «перехід» балансу влади на користь однієї людини, а точніше — поява реальних важелів впливу в команди Офісу президента на нинішній склад парламенту. Враховуючи той факт, що закон про імпічмент поки що депутатами не ухвалений, а недоторканність з президента досі не знято, очевидні перші ознаки концентрації надмірних повноважень на користь глави держави. У разі затвердження подібних змін до Конституції, в майбутньому змінити такий порядок речей буде набагато важче.

Небезпечні ігри з Конституцією

По суті, народні депутати самі готують собі пастку, адже, окрім зняття недоторканності, їх зможуть жорстко контролювати через НАБУ та ДБР, а також їм доведеться демонструвати максимальну працездатність: відвідувати засідання парламенту та особисто голосувати. В принципі, депутати й раніше повинні були дотримуватися цих правил, утім дозволяли собі цього не робити, бо знали: їм за це в більшості випадків нічого не буде.

Та разом із тим, вносячи кардинальні зміни до Конституції в частині послаблення повноважень парламенту, команда Володимира Зеленського закладає одразу дві міни уповільненої дії.

Абсолютна влада та контроль: яким буде новий політичний сезон29 серпня відбулося перше засідання Верховної ради України нового скликання. Про новий політичний сезон поговорили з експертами.

По-перше, знімає запобіжник у вигляді можливого впливу Верховної Ради на майбутніх президентів. Адже навіть якщо Зеленський і Ко не узурпуватимуть владу, не факт, що його наступники не спокусяться стати диктаторами при слабкому парламенті.

По-друге, ухвалюючи занадто швидко всі рішення, команда «Слуги народу» порушує процедури, що в майбутньому може стати підставою до скасування ухвалених рішень Конституційним судом. Наприклад, рішення КС забороняє давати попереднє схвалення змін до Конституції на першому і останньому засіданні сесії. А крім того, профільний комітет обговорював ухвалені зміни до Основного закону у так званий «міжсесійний» період, що також не відповідає букві закону.

Зрештою, навіть попри схвальне ставлення суспільства до зменшення кількості депутатів парламенту, нова влада не проводила широкої громадської дискусії за цієї темою. До того ж, було би цікаво вислухати висновки конституціоналістів з цього приводу, адже минулу кількість депутатів у Раді розраховували з огляду на певний демографічний зріз. За логікою, було б правильно провести всеукраїнський перепис населення, з’ясувати справжню чисельність українців, після чого вже ухвалювати рішення про зменшення кількості народних депутатів в парламенті. Адже виникають закономірні запитання: чому, скажімо, їхня кількість має бути скорочена до 300, а не до 250 або 375 нардепів?

Аби створити бодай якісь запобіжники від узурпації влади, Верховній Раді слід у найближчий період ухвалити бодай два дуже важливих закони, а ще краще — також внести зміни до Конституції. В першій ініціативі передбачити зняття недоторканності із президента та прописати чітку процедуру імпічменту, в другій — зафіксувати права та обов’язки парламентської опозиції.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.