Легалізація казино: чи є майбутнє у грального бізнесу в Україні

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Під час свого візиту до Туреччини президент Володимир Зеленський анонсував ініціативу щодо легалізації індустрії азартних ігор в Україні. Ідея не нова й раніше вже лунала з вуст нинішнього глави держави. Найбільш дискусійне питання – в яких масштабах та за якими правилами нова влада наважиться відновлювати казино.

Під час бізнес-форуму в Туреччині Володимир Зеленський висловив ідею, що легалізація азартних ігор стимулюватиме розвиток туристичного кластера регіону біля Чорного моря. І додав, що роботу казино слід відновлювати саме в п’ятизіркових готелях – для створення більш привабливої туристичної інфраструктури та атмосфери.

Тобто поки нова влада не наважилася говорити про відновлення грального бізнесу на всій території України. Хоча під час президентської кампанії Володимир Зеленський був дещо сміливішим у висловлюваннях щодо легалізації грального бізнесу. Зокрема, він пропонував зробити такий собі «Лас-Вегас» на території якогось одного з українських міст, де можна було б повністю легалізувати не лише гральний бізнес, але й проституцію. «Так, узяти все це й перенести туди, дати там можливість. Будь ласка, там тусіть. Це ж не закрита буде територія. Можна цим самим підняти якесь місто, в яке ніхто не приїжджає, й там – будь ласка», – планував тоді ще кандидат у президенти в одному зі своїх інтерв’ю напередодні другого туру виборів.

Чи вдасться реалізувати ініціативу глави держави? І найголовніше – в якому вигляді функціонуватиме гральний бізнес в Україні?

Заборона, яка не діє

Закон «Про заборону грального бізнесу» діє з 2009 року. Тоді його запровадили для «захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині й суспільству».

Забороні всупереч: чому хочуть легалізувати гральний бізнес і які ризики для суспільстваБудь-яка заборона завжди породжує ще більше бажання. Саме так сталося у випадку із забороною грального бізнесу. Наразі в уряді планують змінити підхід і скасувати заборону на гральні автомати.

Втім, уже з 2012 року гральний бізнес фактично функціонує на території України в «тіньовому режимі». Тоді ухвалили закон про лотереї, який дозволяв представникам російських фірм монополізувати український лотерейний ринок узагалі без будь-яких ліцензійних вимог. Подейкували, що гральний бізнес був відновлений і контролювався зусиллями близького оточення тодішнього президента Віктора Януковича. «Сім’я» мала з цього бізнесу неабиякі прибутки й навіть після подій Революції Гідності начебто змогла частково зберегти свій вплив на цю сферу нелегальних заробітків.

Відтоді гральний бізнес в Україні процвітає й функціонує під виглядом лотерей. Зали ігрових автоматів, як гриби після дощу з’явилися, в найвіддаленіших куточках великих міст і навіть у глибинці депресивних регіонів України. Адміністратори гральних клубів навчилися вдало маскувати свою діяльність, клієнтам пропонуються різноманітні додаткові опції, такі як дешевший алкоголь та можливість палити прямо в приміщеннях гральних клубів.

До того ж на діяльність таких гральних закладів ніяк не реагують правоохоронні органи. Мовляв, вони ніяк не можуть зафіксувати сам склад злочину й відверто закривають очі на протиправну діяльність таких «клубів». Поліція начебто не зможе визначити, чи це державна лотерея, чи в такому гральному закладі здійснюється саме нелегальний бізнес.

На початку цього року депутат Київської міської ради Олександр Пабат оприлюднив дані свого депутатського звернення до Нацполіції, в якому чітко видно, як із кожним роком знижувалася активність правоохоронців навіть у питанні фіксації самого факту існування нелегальних гральних установ. Так, протягом 2018 року в столиці було зафіксовано лише 40 правопорушень через гральний бізнес. Для порівняння, в 2013 році Нацполіція зафіксувала 1011 таких правопорушень, у 2014-му – 375, у 2015-му – 239, у 2016-му – 177, станом на 26 жовтня 2017 року було зафіксовано 50 правопорушень. Така динаміка дає чітку картину того, що це питання системно спускалося на гальмах і в системі правоохоронних органів.

Єдині, хто намагався бодай якось нагнати страху на організаторів нелегальних казино та гральних закладів, – громадські активісти та прихильники праворадикальних політичних партій. Звісно, такі акції були несистемними і, як правило, відбувалися за одним сценарієм – із погромами залів із гральними автоматами. При цьому праворадикалів правоохоронці таки затримували за такі дії й передавали до суду, що також справляє неоднозначне враження, в чиїх інтересах насправді діють силові структури.

Прихильники та противники казино

Загалом, активна частина українського суспільства в питанні ставлення до грального бізнесу ділиться на два протилежних табори. Одні згодні з тезою про те, що такий бізнес із певними обмеженнями потрібно легалізовувати й заробляти кошти до держбюджету.

Карти, гроші, гральні кості: умови легалізації грального бізнесу в УкраїніПолітолог розповів, чи доцільна легалізація грального бізнесу в Україні та на яких умовах вона можлива.

Востаннє гостра дискусія з приводу легалізації грального бізнесу тривала в 2015-2017 роках. Так, у червні 2015-го Арсеній Яценюк на засіданні колегії Міністерства культури підтримав ідею ухвалити в парламенті закон про легалізацію грального бізнесу, а кошти, отримані завдяки цьому, спрямувати на фінансування культурних проектів. Зокрема, кіноіндустрії. Законопроект був розроблений і навіть ухвалений на початку 2016 року. Втім, його довго не підписував президент.

Нарешті документ таки був повторно проголосований депутатами в березні 2017-го, але вже з урахуванням пропозиції глави держави. І в цих пропозиціях пропонувалося прибрати пункт про фінансування кінематографу коштами з легалізації грального бізнесу. «Кошти, отримані відповідно до законодавства про лотереї, не можуть бути джерелом наповнення Державного фонду підтримки кінематографії України», – йдеться в поясненнях тодішнього глави держави. Головна причина – такий підхід суперечить нормам Податкового та Бюджетного кодексів. Таким чином, кінематограф підтримали, але не коштами з грального бізнесу.

Отже, напівмірами в цій галузі обійтися не вийде – потрібні системні кроки. Інша частина активних громадян із громадського сектора пропонує повністю заборонити такий бізнес. І жорстко карати порушників, які намагаються нелегально організовувати такого роду гральні заклади. Адже йдеться про долі сотень тисяч українців, які страждають на ігроманію й залежність від азартних ігор. Такі громадяни продають останнє майно, позичають кошти й беруть споживчі кредити для того, щоб задовольнити свою пристрасть до азартних ігор.

Так, цього тижня українці звернулися до президента Володимира Зеленського з проханням нарешті заборонити нелегальну діяльність грального бізнесу під виглядом лотерей. Відповідна петиція зареєстрована на сайті глави держави й уже набрала 640 підписів із 25 тисяч необхідних. Загалом, у петиції пропонується низка обмежувальних заходів, які за задумом мали б суттєво зменшити кількість гральних закладів.

Перспективи грального бізнесу

Наразі шансів на те, що гральний бізнес таки буде легалізований, значно більше. Крім підтримки на рівні глави держави, в пропрезидентській команді загалом багато політиків підтримують цю ідею.

Ставки зроблені: в Раді розповіли, що станеться після того, як в Україні дозволять азартні ігриУ парламенті зареєстрований законопроект, який передбачає легалізацію азартних ігор і цільовий збір із доходу від них на соціальні програми.

Зокрема, системним послідовником цієї ідеї був нинішній очільник РНБО Олександр Данилюк. Очолюючи Мінфін в уряді Володимира Гройсмана, він також намагався всіляко просувати цю ідею, розробивши відповідні нові ліцензійні умови для легалізації грального бізнесу. Проте документ так і не залишив меж міністерських кабінетів.

За приблизними оцінками експертів, легалізація грального бізнесу може додатково приносити до державного бюджету надходжень у розмірі не менш ніж 1 мільярд доларів щорічно. Безумовно, потрібні чіткі й зрозумілі правила ведення такого бізнесу, зафіксовані на найвищому законодавчому рівні.

Для організації таких розважальних зон пропонувалисч різноманітні ідеї. Наприклад, неодноразово пропонувалося організувати «український Лас-Вегас» на просторах зони відчуження. Також розглядалися різні варіанти «депресивних регіонів», навіть лунала ідея організувати гральні зони в прифронтових областях. Та найчастіше обговорюється саме ідея створення умов для організації казино поблизу узбережжя Чорного моря. Звісно, можна обрати такі місця, які також потребують економічного пожвавлення та ревіталізації інфраструктури. Адже індустрія грального бізнесу дозволяє розвиватися багатьом суміжним сервісам та галузям, наприклад, готельному та ресторанному сегментам. Звісно, там де існують азартні ігри, завжди виникають і різноманітні нелегальні «тіньові» сектори – збут наркотичних речовин, контрафактного алкоголю та проституція. Новий закон має не лише запропонувати цивілізовані межі ведення грального бізнесу, але й враховувати можливі ризики.

Нарешті, важливим питанням залишається, на що саме будуть витрачатися кошти, легалізовані за допомогою грального бізнесу. Думки різняться, однак одна з найбільш вдалих ідей – фінансування різноманітних соціальних або культурних програм.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.