Зеленський хоче відкрити ринок землі: що обіцяли нардепи, які знову пройшли до Ради

Читать на русском
Володимир Зеленський планує вже в 2020 році запустити ринок землі. Слово і Діло зібрало, що обіцяли депутати восьмого скликання, які пройшли до нової Ради.
Слово і Діло

Президент Володимир Зеленський анонсував, що в Україні цього року буде проведена земельна реформа, а з наступного року запрацює ринок землі. У команді Зеленського вже неодноразово акцентували, що вирішити це питання потрібно в 2019-му. Сам глава держави нещодавно говорив, що якщо у вересні буде сформований уряд, мораторій на продаж знімуть цьогоріч. Крім того, Зеленський ще в своїй передвиборчій програмі обіцяв створити прозорий ринок землі. Але впливає на це питання, звичайно, не лише президент. «Слово і Діло» зібрало обіцянки інших політиків.

Останнє слово щодо мораторію або дозволу на продаж землі буде за парламентом. До нової Верховної ради обрали значну кількість депутатів з восьмого скликання, які вже проходили всю цю тему з землею. Розберемось, які обіцянки раніше давали ті, хто зараз пройшов за мажоритарним округом.

Віктор Бондар у восьмому скликанні давав обіцянку заборонити продаж землі. Щороку він зразково голосував за відповідний законопроект. У своїй новій програмі Бондар обіцяє зберегти мораторій на продаж землі та обмежити оренду 25 роками. Олексій Гончаренко в програмі на вибори-2019 не згадував проблему із землею, а в 2016 році давав обіцянку, що підтримає мораторій на продаж. Обіцянку він виконав.

Ігор Гузь у 2017 році обіцяв зробити все, щоб парламент не прийняв рішення про відкриття ринку землі. Для цього депутат голосував за продовження заборони на продаж. У новій програмі в Гузя досить багато обіцянок, які стосуються землі: завершити процес передачі землі місцевим громадам, вирішити проблему земель, наданих селянам на правах постійного користування, спростити процедуру передачі земель у користування громадянам та юридичним особам.

Сергій Рудик у передвиборчій програмі 2014 року пообіцяв заборонити продаж землі сільськогосподарського призначення. У 2016 році він підтвердив, що не голосуватиме за закон про продаж. Обидві обіцянки Рудик виконав, голосуючи за відповідні законопроекти. Але в його цьогорічній програмі немає позиції щодо ринку землі.

У 2015 році Антон Кіссе запевнив, що буде голосувати проти зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Свого слова він дотримав, щороку голосував за пролонгацію заборони. Аналогічна виконана обіцянка була в Сергія Шахова, Олександр Пономарьов реалізував обіцянку сприяти продовженню мораторію. До речі, вони, як і Кіссе, в новій програмі не висловили свою позицію з цього питання.

Дмитро Лубинець в 2017 році запевнив, що не голосуватиме за відкриття ринку землі. Минулого року народний депутат підкреслив, що поки в Україні триває війна, він буде виступати за продовження заборони на продаж. За його словами, в умовах війни серйозні інвестори побояться вкладати в Україну, також відсутні відкрита база землі й законодавство, де чітко прописано, що лише громадяни України можуть бути її власниками. Свої зобов'язання Лубинець виконав, голосував за мораторій. Крім того, в його програмі на виборах-2019 прописано, що скасування мораторію на продаж землі в умовах військової агресії та економічної кризи неприпустиме.

Нагадаємо, що до Верховної ради пройшли п'ять партій. У «Слуги народу» в передвиборчій програмі немає обіцянки саме щодо ринку землі, але логічно, що вони підтримають президента. «Опозиційна платформа – За життя» пропонує ухвалити рішення щодо ринку на загальнонаціональному референдумі. «Голос» і «Європейська солідарність» виступають за створення прозорого ринку землі. А «Батьківщина», навпаки, за продовження мораторію. Відповідно депутати-списочники мають керуватися позицією партії.

Члени фракції Юлії Тимошенко й раніше давали обіцянки щодо мораторію. Сама Тимошенко в 2015 році заявила, що «Батьківщина» боротиметься проти продажу земель сільськогосподарського призначення, щоб не допустити «шабашу й колапсу» з перетворенням її в товар під час війни. Минулого року Тимошенко обіцяла, що її фракція голосуватиме за будь-який варіант продовження мораторію: «Позиція моєї команди послідовна: категорично не можна розпродавати землю в той час, коли в країні панує хаос, корупція, рейдерство, коли практично знищено фермерство, коли кожен квадратний сантиметр сільськогосподарської землі під ударом мафії, коли сім'я президента зосередила в своїх руках до мільйона гектарів і хоче легалізувати це в останні місяці при владі. Ми виступаємо за те, щоб продовжити мораторій на 5 років». У підсумку, як і обіцяно, члени фракції голосували за продовження заборони.

У 2017 році Тимошенко разом зі своєю партією планувала зібрати 10 млн підписів українців проти продажу землі. А серпні 2017-го вона повідомила, що зібрано 4 млн підписів, завдяки чому розгляд питання в парламенті призупинений. Судячи з усього, на цьому зупинився і збір підписів, і обіцянку політик провалила.

Вадим Івченко в травні 2015 року обіцяв, що «Батьківщина» ініціюватиме розгляд законопроекту про продовження мораторію на продаж землі до 2020 року. Він зазначив, що день зняття мораторію стане «днем поховання» більшості фермерських і селянських господарств, у яких через кризу немає грошей не тільки на оплату оренди землі, а й на її купівлю. Івченко виконав обіцянку, у вересні «Батьківщина» запропонувала узгодити нормативно-правову базу для продовження дії мораторію до 2021 року. Але заборону все одно продовжують щороку.

Ірина Геращенко в 2016 році виконала обіцянку про те, що не підтримає законопроект про мораторій на землю. На її думку, мораторій – це селянське рабство.

Нагадаємо, прем'єр-міністр Володимир Гройсман не виконав обіцянку створити прозорі правила гри на ринку землі.

Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...