Скасувати чи обмежити: як нові нардепи будуть виконувати обіцянки щодо депутатської недоторканності

Читать на русском
Скасувати депутатську недоторканність обіцяли три з п'яти партій, які пройшли до Ради. Після виборів риторика змінилась і новоспечені депутати заговорили про обмеження імунітету.

Одна з найбільш популярних передвиборчих обіцянок протягом кількох кампаній поспіль стосувалася скасування депутатської недоторканності. Верховна рада навіть ухвалила у першому читанні законопроект, який мав би набути чинності з 1 січня 2020 року, але так і не зібрала 300 голосів для остаточного рішення. Тепер президенту Зеленському та новообраним депутатам треба виконувати передвиборчі обіцянки про скасування імунітету, але після тріумфальної кампанії почалися розмови про те, що насправді, доцільно лише обмежити недоторканність парламентарів. До якої межі ця недоторканність має бути обмеженою, яка різниця між скасуванням імунітету та його обмеженням та що треба зробити президентській більшості в Раді, щоб нарешті виконати бажання народу «Слово і Діло» спитало у експерта з конституційного права Олександра Москалюка.

Нагадаємо, що недоторканність народного депутата поділяється на імунітет та індемнітет. Депутатський імунітет передбачає, що парламентаря можна притягнути до кримінальної чи будь якої іншої відповідальності лише з дозволу парламенту. Індемнітет дає депутату юридичний захист лише за висловлювання й голосування в парламенті, тобто політичну діяльність, а за всі інші дії поза стінами парламенту, він може бути покараний, як звичайний громадян країни.

В Україні діють обидві норми і депутати мають повну недоторканність, якої може позбавити лише Верховна рада через подання генпрокурора. За всі роки незалежності України з нардепів часто знімали або намагались зняти імунітет, але у в'язницю сів лише один парламентар.

Скількох нардепів позбавили недоторканності за роки незалежності УкраїниЗ першого депутата зняли недоторканність ще в 1990 році за побиття полковника КДБ. Відтоді Рада дозволила притягнути до кримінальної відповідальності 19 нардепів. Реальне покарання отримав лише один із них.

Обіцянки скасувати депутатську недоторканність ми чуємо вже не перший рік, але на відміну від попередників Зеленський під час президентських виборів обіцяв зробити це швидко, чи не першим своїм законопроектом.

Коли ж дійшло до парламентської гонки, новообраний президент чітко заявив на з'їзді «Слуги народу»: «Люди, які сьогодні зібралися, нас не підведуть. Вони не йдуть до парламенту заради недоторканності, тому що ми її скасуємо. Вони не йдуть відбувати номер, тому що за кнопкодавство ми позбавлятимемо мандата. Вони не йдуть заради збагачення, тому що за це ми саджатимемо».

В унісон президенту дав аналогічну обіцянку й лідер СН Дмитро Разумков: «Що стосується депутатської недоторканності. Повірте мені: ми її знімемо, і на відміну від усіх інших, ми це будемо робити на самому початку нашої каденції».

Зрештою, нова Верховна рада ще не зібралася на урочисте засідання, щоб новообрані парлмаентарі прийняли присягу, а риторика щодо депутаського імунитету вже дещо змінилася. Галина Янченко, яка входить у першу десятку «Слуги народу», в програмі Наташі Влащенко заявила, що питання про повне зняття недоторканності зараз «дискутується». На її думку, для затримання депутата, наприклад, для притягнення до кримінальної відповідальністі, має бути рішення Верховної ради, а взагалі йдеться не про скасування, а обмеження депутатського імунітету.

За словами Олександра Москалюка, між скасуванням недоторканності та обмеженням є суттєва різниця.

«В світі є тільки чотири країни, де зовсім немає депутатської недоторканності, серед європейських – тільки в Нідерландах. А в інших країнах – обмежена. Може бути різний характер обмеження за певним категоріям злочинів, наприклад, якщо це пов'язано з політикою (індемнітет) або за строками. В деяких країнах, наприклад, у Німеччині, депутата можна затримати на місці злочину чи на наступний день без санкцій Бундестагу або Бундесрату, в залежності від того, це парламентар Верхньої чи Нижньої палати парламенту», – сказав він.

Депутатська недоторканність: скасування чи обмеженняДепутатська недоторканність, окрім імунітету, передбачає ще й індемнітет. Розповідаємо, що це й чим відрізняються ці поняття.

Москалюк підкреслів, що за європейською практикою повністю імунітет не скасовують. «Просто у нас імунітет став занадто гіперболізваний. Насправді треба подумати, як його привести до стандартів. В україні вже діє модель, яка була застосована до суддів», – нагадав юрист.

Раніше у суддів в Україні була такаж повна недоторканність, як зараз і в нардепів. Рада попереднього скликання зменшила суддівський імунітет достаньо серьойзно, коли внесла зміни до Конституції в частині правосуддя. Тепер служителів Феміди не притягають до відповідальності тільки за суддівську діяльність. До того ж рішення про позбавлення імунітету зараз ухвалює не Верховна рада, а Вища рада правосуддя.

«Концептуально проблема полягає в тому, що якщо йдеться тільки про обмеження, тоді це треба вносити новий законопроект і відповідно має відбутися його розгляд Конституційним судом і потім повторне голосування 300-ми голосами. Це може бути ухвалено десь на початку наступного року. А для якнайшвидшого вирішення питання треба приймати той законопроект, що вже є у Верховній раді. Він погоджений КСУ, лишається тільки зібрати 300 голосів», – пояснив Москалюк.

До речі, в тому законопроекті, який не встигла ухвалити Рада VIII скликання, йдеться саме про скасування, а не обмеження депутатської недоторканності. За словами Москалюка, в законопроекті запропонували просто вилучити частину статті Конституції, яка стосувалася імунітету. Якщо його ухвалять, то з наступного року парламентарі будуть без жодного імунітету.

«Швидше за все, повного скасування імунтітету не відбудеться. Мабуть буде новий законопроект, у якому варто було би залишити імунітет за політичну діяльність. Якщо вже заговорили про обмеження, то все буде залежати від того, який подадуть новий законопроект. А там може бути різна кількість варіантів. Він може бути як в плюс, так і в мінус», – зазначив експерт.

Вірогіднійсть його ухвалення велика, адже для першого читання достатньо 226 голосів. А після погодження із КСУ має набратися й 300 голосів нардепів. Враховуючи, що окрім «Слуги народу» скасувати недоторканість перед виборами обіцяли й «Голос», і «Опоплатформа», і велика кількість мажоритарників, необхідна лише політична воля парламентарів. Хоча, голосуючи за такий законопроект, партії все ж не зможуть виконати обіцянку саме скасувати недоторканість, але скоро побачимо, чи підуть вони хоча б на її обмеження.

«Головне, щоб не була порушена процедура ухвалення законопроекту, бо в іншому випадку це може стати підставою для того, щоб його скасовувати», – зазначив Олександр Москалюк.

Раніше ми писали, що Зеленський вимагає зняти з депутатів недоторканність уже наступного року.

Також ми розбиралися, скількох нардепів позбавили недоторканності за роки незалежності України.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...