Чи можна надавати українське громадянство як друге для біженців та етнічних українців

Читать на русском
Щоб нарешті розібратися із подвійним громадянством в Україні, президент мав би спершу звернутися до КСУ, вважає юрист.

Після того, як Володимир Путін спростив отримання громадянства РФ для всіх жителів Донецької та Луганської областей, Офіс президента України повідомив про те, що Зеленський доручив МЗС розробити механізм надання українського громадянства як другого «для етнічних українців із дружніх нам країн, які прагнуть долучитися до розвитку своєї історичної батьківщини», а також тим, хто «страждає від порушення прав і свобод у своїх країнах». Чи не порушує така ініціатива законодавство України щодо заборони на подвійне громадянство, «Слово і Діло» запитало експерта з конституційного права Олександра Москалюка.

За словами юриста, це питання потребує системного вирішення як на рівні зміни законодавства, так і щодо кількох аспектів, кого, власне торкатиметься ініціатива президента.

«Якщо йдеться про біженців, то українським законодавством вже передбачена скорочена процедура набуття громадянства. Якщо іноземець, який хоче отримати українське громадянство, має для цього жити на території України не менш ніж 5 років, то для біженців передбачений термін у три роки. За своїми правами біженець відрізняється від громадянина України лише тим, що він не може голосувати. Тому для біженців ці умови й так послаблені. Щодо українців за походженням, то це інша історія», – пояснив Москалюк.

Чи зможуть отримати обіцяне Зеленським українське громадянство всі охочі емігрантиЮридичних перешкод для отримання українського громадянства всім, хто захоче повернутися до України наразі немає.

За словами юриста, правильно було б, якби президент звернувся до Конституційного суду, щоб той розтлумачив, що означає принцип єдиного громадянства, прописаний у Конституції України.

«Є різні варіанти тлумачення. Один має на увазі, що в Україні не може бути громадянства окремої адміністративно-територіальної одиниці. Наприклад, окремого громадянства АРК Крим. Тому що в деяких державах передбачено, коли призначають громадянство держави й суб’єкта федерації чи автономії. Другий варіант – заборона мати громадянство іншої держави», – сказав Москалюк.

Він зазначив, що насправді відбувається плутанина з термінологією, адже подвійне громадянство якраз передбачає ситуацію, коли людина отримує і громадянство адміністративно-територіальної одиниці, і самої держави, а можливість перебувати в громадянстві кількох держав називається множинним громадянством.

На його думку, президент міг би ініціювати законопроект, який би врегулював питання саме множинного громадянства, оскільки він є суб’єктом законодавчої ініціативи, що згідно з Конституцією, може розглядатися невідкладно. «Для чого доручати МЗС, коли Офіс президента може зробити це самостійно?», – підкреслив експерт.

Якщо розглядати тезу про надання громадянства українцям, які живуть у дружніх державах, зокрема Канаді, тоді може постати питання про укладання міждержавних угод.

«У нас була низка таких угод між державами колишнього Радянського Союзу про запобігання подвійному громадянству. Якщо йдеться про канадців, то для того, щоб не порушувати принцип рівності всіх людей незалежно від раси, віросповідання та іншого, передбачений Конституцією, можна прописати в законодавстві, що множинне українське громадянство може надаватися за умови укладання двосторонніх угод між державами», – відзначив Москалюк.

При цьому він не вважає порушенням те, що президент України роздає розпорядження МЗС: «Тут ситуація неоднозначна, адже питання взаємодії між президентом та виконавчою владою, зокрема, Кабміном, до кінця не врегульовані. В принципі, це не найбільше порушення процедури, що ним робилося».

Раніше ми писали, що Зеленський дав громадянство сімом іноземцям, серед яких є росіяни та білоруси.

Також ми повідомляли, що Рада спростила надання громадянства іноземцям-захисникам України.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: