Шафа кандидата. Які невиконані обіцянки ховає Сергій Дунаєв

Читать на русском

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня 2019 року й ЦВК вже активно реєструє кандидатів у народні депутати, а політичні партії оголосили, хто увійшов до п’ятірки, десятки чи двадцятки своїх списків. Незважаючи на тренд на нові обличчя, серед списків партій ми побачили досить багато досвідчених політиків, які ще не встигли виконати своїх попередніх обіцянок, а вже роздають чергові передвиборчі запевнення. «Слово і Діло» нагадує про невиконані та провалені обіцянки кандидатів, які вже були при владі, навіть якщо самі претенденти на депутатський мандат воліють приховати й забути свої попередні зобов’язання перед виборцями. Сьогодні в центрі уваги Сергій Дунаєв, який входить до першої десятки «Опозиційної платформи – За життя».

Колишній мер Лисичанська Дунаєв уперше потрапив до Верховної ради як мажоритарник у 2012 році, увійшов до фракції Партії регіонів, а вже під час позачергових виборів у 2014 році балотувався від того ж округу №107, і пройшовши до Ради, став під знамена «Опоблоку».

Сергій ДунаєвНародний депутат України
Дунаєв обіцяє затвердити Національний план відродження ДонбасуСказано 26 вересня 2014 р.Статус обіцянки: Не виконано

Однією з базових тез «опоблоківців» під час виборів-2014 було запевнення відбудувати Донбас та повернути мир до регіону. В програмі Дунаєва також є обіцянка затвердити Національний план відродження Донбасу. Але протягом чотирьох із половиною років жоден нардеп від фракції «Опоблоку», включаючи Дунаєва, не подав якихось ініціатив щодо власного Національного плану відродження Донбасу.

Аналогічна ситуація з програмною обіцянкою Дунаєва розробити Національний план примирення. Ані він сам, ані його колеги з фракції законодавчо не робили своїх пропозицій щодо закінчення війни та шляхів реінтеграції східних областей України.

Безнадійно провалив нардеп і обіцянку домогтися призначення міністра з питань мирного врегулювання та відродження сходу України. Після призначення Володимира Гройсмана на посаду прем'єр-міністра України 14 квітня 2016 року, того ж дня затвердили склад нового Кабінету міністрів.

Міністром із питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб став Вадим Черниш. Саме Міністерство було утворене 20 квітня 2016 року шляхом злиття Державного агентства з питань відновлення Донбасу та Державної служби з питань АР Крим і Севастополя. При цьому Сергій Дунаєв, як і решта народних депутатів від фракції «Опоблоку», не проголосував за ці рішення.

Балотуючись до Ради в 2014 році, Дунаєв у своїй програмі обіцяв домогтися затвердження Державної програми підтримки національного виробника, мінімізувати ризики для бізнесу через відкриття європейських ринків. «Зменшити негативні наслідки ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС через затвердження Державної програми підтримки національного виробника, запровадження дієвого механізму захисту вітчизняного виробника від недобросовісної конкуренції», – йдеться в його програмі.

Але жодного законопроекту щодо підтримку українського виробника Дунаєв не реєстрував і відповідної Державної програми не пропонував. Обіцянка заишилася на папері.

Можливо, це дивно виглядає зараз, але у вересні 2014 року Дунаєв виступав за децентралізацію влади. Принаймні в своїй програмі обіцяв «активізувати процес децентралізації влади задля забезпечення права територіальних громад на розвиток». Щоправда, протягом каденції нардеп не ініціював законопроектів щодо децентралізації влади. До того ж «Опоблок» не голосував за більшість законопроектів із цієї теми.

Не ініціював нардеп обіцяних ним змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за розпалювання міжрегіональної ворожнечі. Під час роботи парламенту VIII скликання (станом на червень 2019 року) члени фракції «Опоблоку» внесли 28 законодавчих ініціатив щодо змін до Кримінального кодексу України, але жодна не передбачає відповідальності за розпалювання міжрегіональної ворожнечі.

Додамо також, що Дунаєв протягом каденції не зміг виконати жодної обіцянки, хоча загалом він дав лише 11 запевнень, переважна більшість з яких належить до його передвиборчої програми, коли він балотувався як мажоритарник до Ради в 2014 році.

Раніше ми писали, як працюють нардепи Дунаєв і Пономарьов, з яких Рада намагалася зняти депутатську недоторканність.

Також ми подивились, як виконували програмні обіцянки депутати-списочники за попередніми підсумками роботи Ради VIII скликання.

Ірина Рибінська, спеціально для «Слова і Діла»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: