Верховна рада 30 травня відмовилася відправити у відставку прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, а значить, усі міністри працюватимуть у звичайному режимі. Проте після дострокових парламентських виборів коаліція сформує новий склад Кабінету міністрів, тож, у кожноиу разі, нинішній склад уряду «доживає» свої останні місяці. «Слово і Діло» сьогодні відібрало топ виконаних і провалених обіцянок міністрів.
Відзначимо, що уряд Гройсмана працює з квітня 2016 року. Відтоді прем'єр і всі міністри дали загалом 1 тисячу 581 обіцянку, з них виконали 574, провалили – 385, ще 622 залишаються в процесі виконання. Ми виділили головні обіцянки на нашу думку.
Міністр юстиції Павло Петренко обіцяв із січня 2018 року запровадити послугу онлайн-прописки, щоправда, лише для власників ID-паспортів. Однак у квітні минулого року лише була оприлюднена нова редакція законопроекту «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», який пропонував запровадити реєстрацію прописки онлайн.
Восени минулого року українські шахти все ще залишалися збитковими, незважаючи на обіцянку міністра енергетики Ігоря Насалика. «На закінчення хочу сказати, що ухвалення концепції розвитку й ухвалення плану дій щодо реалізації концепції розвитку дозволить нам уже до кінця 2018 року збільшити випуск готової продукції до 8,7 мільйона тонн. І я можу твердо сказати, що за рік і два місяці у нас не буде жодної збиткової шахти», – говорив міністр у травні 2017-го.
Станом на кінець липня 2018 року в Україні було 102 державні шахти, більшість – у зоні операції Об'єднаних сил. Чинними поза цією зоною залишилися 33 шахти, але лише чотири працювали з прибутком.
Павло Розенко не зміг із 1 січня 2016 року запустити Національне агентство зайнятості. Тоді ще міністр соціальної політики говорив, що акцент у практичній роботі агентства робитиметься на активному посередництві та регулюванні ринку праці за допомогою новітніх інформаційних технологій. Але в липні 2016-го Розенко лише доручив Міністерству соціальної політики та Державній службі зайнятості завершити розробку нормативної бази для реформи останньої.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін ще в серпні 2014 року пообіцяв звільнити з російського полону українського режисера Олега Сенцова, якого заарештували за підозрою в тероризмі. 25 серпня 2015 року російський суд засудив Сенцова до 20 років позбавлення волі. Ані голодування режисера, ані зусилля українських дипломатів його звільнення не наблизили.
Юрій Стець обіцяв найближчим часом ініціювати зміни до законодавства в частині обов'язкового страхування для журналістів. «З огляду на кричущі для сучасного світу випадки безкарності й піклуючись про безпеку журналістів, незабаром Мінінформполітіки ініціює зміни до законодавства в частині страхування. Тему порушимо разом із Радою Європи та НСЖУ, медійниками й страховиками», – запевнив міністр інформаційної політики в травні 2017-го. Відтоді законопроект у парламенті не з'явився. 20 квітня минулого року «Слову і Ділу» повідомили, що міністерство розробило проект змін до законодавства, але він ще чекає на резолюцію експертної ради.
Міністр культури Євген Нищук не виправдав сподівань щодо прибутку від проведення в Україні конкурсу Євробачення-2017. «Я абсолютно впевнений: все під контролем і Євробачення в Україні відбудеться. Причому на найвищому рівні. Упевнений, конкурс принесе Україні прибуток, і ті 15 мільйонів євро, гарантованих державою у 2016 році, повернуться вже цьогоріч подвійним або потрійним прибутком», – говорив він.
До державного бюджету на 2017 рік для проведення Євробачення заклали 455,7 млн грн, до бюджету Києва – 200 млн грн. Але витрати на проведення конкурсу компенсувати не вдалося, бізнесу він приніс близько 500 млн грн. Пізніше стало відомо, що 15 млн євро страхових, які виділив уряд України, заморожені на рахунку в Женевському банку через судове слухання між НТКУ та четвертою стороною. 1 грудня 2017 року Кабмін підтримав розподіл коштів, заощаджених при проведенні Євробачення: 128,4 млн грн повернуть у розпорядження НТКУ. Тому з передбачених видатків бюджету було використано 327,3 млн грн.
Звичайно, були в роботі Кабінету міністрів і успіхи. Наприклад, минулого року було відремонтовано 3,8 тисячі кілометрів українських доріг. Хоча міністр інфраструктури Володимир Омелян обіцяв 3,5 тисячі.
На початку 2018 року на сайті Міністерства юстиції запрацював Єдиний реєстр неплатників аліментів – свою обіцянку виконав Павло Петренко.
Міністр оборони Степан Полторак у 2016 році почав змінювати підходи до харчування в Збройних силах України. У березні 2016 року Кабінет міністрів продовжив експеримент з організації нової системи харчування особового складу ЗСУ. Наприкінці року Полторак підтримав пропозицію щодо впровадження трьох систем харчування з 2017-го, а уряд затвердив перехід на нову систему харчування.
В'ячеслав Кириленко виконав обіцянку запровадити заборону на книжкову пропаганду Росії. Наприкінці 2016 року Верховна рада ухвалила урядовий законопроект про заборону ввезення в Україну з Росії та з тимчасово окупованих територій книжок антиукраїнського змісту. Дозволи на ввезення надаватиме експертна рада з представників громадськості та науковців. Кількість книжок, які можна ввозити з Росії без дозволу, буде обмежена 10 екземплярами на людину.
Як і обіцяла Уляна Супрун, з цього року в Україні почало працювати «медичне ProZorro»: державне підприємство «Медичні закупівлі України» закуповуватиме ліки, а також запровадить електронний каталог ліків у онлайн-магазині в системі ProZorro.
Нагадаємо, раніше ми докладно писали, як Володимир Гройсман виконує свої обіцянки.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»