Перемога Володимира Зеленського на президентських виборах показала, що українці все-таки хочуть бачити при владі молодих і енергійних політиків, нехай навіть без відповідного досвіду. Восени (а може, й раніше) в країні відбудуться парламентські вибори й кожен охочий отримати депутатський мандат щосили доводитиме виборцям, що він належить до категорії цих самих «нових облич».
Володимир Гройсман на виборах глави держави підтримував Петра Порошенка, але тепер дистанціювався від партії БПП і заявив, що піде до Верховної ради на чолі нової політичної сили. Крім того, прем'єр-міністр уже заявив, що готовий працювати з обраним президентом Зеленським. Усе говорить про те, що глава уряду збирається позиціонувати себе на виборах саме як молодого й енергійного політика, але й із безсумнівним плюсом – досвідом роботи на ключових посадах.
Неофіційна кампанія на підтримку Гройсмана вже розпочалася: на вулицях з'явилися банери з написами «Лідерство – це відповідальність», а в Facebook з'явилася сторінка GoGro, на якій написано «Підтримуємо проєвропейський курс уряду Гройсмана». Більш цікавий напис на рекламі сторінки – «Довіряєш справам, а не обіцянкам? Нас багато. Підписуйся».
Сам прем'єр неодноразово підкреслював, що він із тих, хто не займається популізмом, а реально виконує свої зобов'язання. «Все, що ми обіцяємо – виконуємо. Все, що говорять і обіцяють популісти, вони не збираються робити», – ось, наприклад, що говорив Гройсман на початку минулого року.
Ще раніше Гройсман заявляв, що для нього дуже важливо не лише давати обіцянки, але й виконувати те, що пообіцяв: «Я не можу дозволити собі такої розкоші, щоб щось пообіцяти, а потім про це забути. На жаль, у багатьох випадках для нашої політики пообіцяти й забути – це норма життя». «Слово і Діло» відстежує обіцянки всіх українських політиків і прем'єр-міністра зокрема. Сьогодні ми розберемося, чи дійсно Гройсман дотримується свого, як він говорив, життєвого принципу.
На обіцянки Володимир Гройсман дуже щедрий: станом на 10 травня 2019 року в нього 357 обіцянок, які він дав на посаді глави уряду. З них він виконав 141 запевнення, провалив – 62, ще 154 – залишаються в процесі виконання, тобто можуть бути як доведені до розуму, так і провалені. З огляду на таку значну кількість обіцянок, ми розглянемо лише найцікавіші та найважливіші, поділивши їх на три блоки:
– провалені;
– виконані;
– в процесі.
Головні провалені обіцянки Гройсмана
Одна з найбільш глобальних провалених обіцянок Гройсмана – про те, що Кабінет міністрів зможе за 3-4 роки забезпечити газову незалежність держави. «Встановлення ринкових, абсолютно відкритих і прозорих цін дає можливість подолати корупцію, дає можливість відновити український газовидобуток і відновити українську незалежність. Ми можемо за 3-4 роки отримати повну нашу газову незалежність», – говорив прем'єр у травні 2016 року. Через півтора року він заявив, що Україна планує відмовитися від імпорту газу до кінця 2020-го.
Хоча і в 2017, і в 2018 роках «Укргазвидобування» видобувало рекордну кількість природного газу, Україна все одно продовжує закуповувати його на європейському напрямку. Наприклад, минулого року було закуплено 0,9 млрд куб. м. Ба більше, не так давно президент Петро Порошенко заявив, що повну енергонезалежність країни можна забезпечити лише за 2-3 роки. Тож із термінами обіцянки прем'єр не впорався.
Ще одна «енергетична» обіцянка Гройсмана – газ для населення не подорожчає – також провалена. «Переконаний у тому, що ми в цьому питанні поставимо крапку й це буде остання зміна ціни на газ у житті нашої держави», – говорив він у квітні 2016 року. А в жовтні минулого року стало зрозуміло, що без підвищення ціни не обійтися: Кабмін ухвалив рішення, що з 1 листопада газ коштуватиме на 23,5% дорожче.
Поразки прем'єр зазнав і з обіцянкою створити в 2017 році Службу фінансових розслідувань. Вона мала акумулювати функції податкової поліції, а також економічних підрозділів силових структур, включаючи Міністерство внутрішніх справ і Службу безпеки України. У березні 2017 року Кабінет міністрів схвалив відповідний законопроект, а парламентський комітет мав його доопрацювати. Але в підсумку за 2017 рік службу так і не створили. До речі, екс-міністр фінансів Олександр Данилюк нещодавно заявив, що створення Служби фінансових розслідувань буде одним із пріоритетів команди Володимира Зеленського.
У 2017 році глава уряду провалив ще кілька важливих обіцянок. Гройсман запевняв, що до кінця року Україна отримає черговий транш від Міжнародного валютного фонду. Для цього потрібно було ухвалити пенсійну реформу, закон про приватизацію й створити Антикорупційний суд. З огляду на те, що не всі умови Україна змогла виконати, транш МВФ не виділив, а Гройсман, відповідно, не виконав обіцянку.
До кінця 2017-го прем'єр обіцяв внести до Верховної ради законопроект про підвищення пенсій військовослужбовцям: «До кінця року, я з цієї трибуни гарантую, я беру на себе зобов'язання, ми внесемо новий закон про осучаснення й підвищення пенсій військовим пенсіонерам». Полум'яні запевнення Гройсмана не сприяли виконанню обіцянки, відповідного законопроекту досі немає в парламенті. Водночас замість законопроекту уряд ухвалив постанову «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із військової служби та деяким іншим категоріям осіб», згідно з яким з 1 січня 2018 року військовим підвищили пенсії.
Не вклався в обіцяні терміни глава уряду з обіцянкою про будівництво нового корпусу лікарні «Охматдит». Зробити це він обіцяв за два роки. «Як я і обіцяв, ми розблокували будівництво дитячої клініки «Охматдит». До середини літа ми завершимо будівництво першої черги, закомплектуємо все, що буде необхідно», – заявив Гройсман у листопаді 2016 року. До середини літа 2017 року завершити першу чергу будівництва не вдалося, перший комплекс дитячої лікарні запрацював лише наприкінці квітня минулого року.
Прем'єр заявив, що для будівництва другої черги уряд акумулював достатньо коштів, і при їх ефективному використанні всі будівельні роботи зможуть завершити до травня-липня 2019 року, що вже вийшло за рамки обіцяних двох років. Нещодавно, 26 квітня, Гройсман підтвердив терміни введення другого комплексу лікарні в експлуатацію – перша половина року.
Після того, як у деяких містах України зірвали початок опалювального сезону 201/2019, Гройсман пообіцяв ініціювати в Раді відставки мерів. «Міські голови творять казна-що. Невже важко з квітня підготувати теплову систему? Я буду звертатися до парламенту, щоб усунути таких управлінців від посад. Люди не мають бути заручниками безвідповідальних міських голів», – заявив прем'єр у листопаді. Але до кінця опалювального сезону Гройсман, мабуть, змінив гнів на милість, бо жодних відставок він не пропонував. Зате самі народні депутати запропонували провести позачергові вибори в Смілі Черкаської області, постанова зараз перебуває в комітеті.
Гройсман добре виконує обіцянки щодо підвищення мінімалки
Незважаючи на описані вище невдачі, виконаних обіцянок у глави українського уряду набагато більше. Серед них кілька, що стосуються збільшення мінімальної заробітної плати. У жовтні 2016 року Гройсман пообіцяв забезпечити дворазове збільшення мінімалки – до 3,2 тисячі гривень. Відповідна сума була закладена в державному бюджеті-2017, який схвалила Верховна рада.
Ближче до кінця 2017 Гройсман пообіцяв збільшення мінімальної зарплати до 3 тисяч 723 гривень. «Пам'ятаю, як уряд критикували за підвищення мінімальної зарплати вдвічі – до 3,2 тисячі гривень. Деякі політикани кричали, що не потрібно, що це буде катастрофа. А потім вимкнули свої гучномовці й тепер мовчать. Тепер зрозуміло, що це був абсолютно виправданий і правильний крок», – підкреслив він. Обіцяна сума також була закладена в ухваленому державному бюджеті. Цього року реалізувалася ще одна «зарплатна» обіцянка Гройсмана: мінімалка тепер 4 тисячі 170 гривень.
За деякий час після свого призначення на посаду прем'єр-міністра, в травні 2016 року, Гройсман пообіцяв створити електронну систему обміну даними «Єдине вікно» на українській митниці. Наприкінці липня Міністерство фінансів затвердило всі нормативні формальності для його запуску, а із серпня «Єдине вікно» вже почало діяти. Ця електронна система передбачає здійснення всіх видів контролю (митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного) за допомогою електронного обміну даними.
Виконав Гройсман обіцянку в 2017 році створити Фонд енергоефективності, виконав, щоправда, фактично в останній момент. Статут Фонду та механізм використання коштів на нього Кабінет міністрів затвердив лише 20 грудня. Відзначимо, на фінансування Фонду в 2018 році було передбачено 1,6 млрд грн, а на фінансування програми з енергоефективності – 400 млн грн.
Якщо в 2017 році прем’єру з обіцянкою щодо МВФ не пощастило, то минулого року вже все вийшло. На початку 2018-го Гройсман пообіцяв, що завдання для продовження співпраці з Фондом будуть виконані (зокрема, створення Антикорупційного суду, перерахунок ціни на газ, реформа Державної фіскальної служби). У червні Верховна рада ухвалила закон «Про створення Вищого антикорупційного суду», а в липні – необхідні поправки до законодавства. Кабінет міністрів у жовтні підвищив ціни на газ для населення, а в грудні – схвалив постанову про реорганізацію ДФС шляхом поділу на Державну податкову та Державну митну служби. Таким чином, після виконання всіх умов Україна 21 грудня отримала перший транш від МВФ за новою програмою співпраці Stand-By Arrangement.
У квітні минулого року Гройсман реалізував свою обіцянку створити нову Державну програму безпеки дорожнього руху. Кабінет міністрів затвердив її 25 квітня, програма передбачена до 2020 року. Її основна мета – зниження рівня смертності в результаті дорожньо-транспортних пригод хоча б на 30%, зниження ступеня тяжкості ДТП, зменшення соціально-економічних втрат від аварій та впровадження ефективної системи управління безпекою дорожнього руху. За програмою заплановані заходи в чотирьох ключових сферах: інфраструктура, просвіта, невідкладна допомога, нагляд і контроль.
Крім того, Гройсман впорався з обіцянкою ініціювати прийняття в парламенті трирічної бюджетної резолюції. Міністерство фінансів підготувало проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки, він встановлює підходи до формування бюджетів і визначає завдання бюджетної політики. 16 травня минулого року після схвалення Кабміном проект був поданий до парламенту. Обіцянка виконана, щоправда, в лютому 2019-го проект постанови зняли з розгляду.
Гарне зобов'язання прем'єр виконав минулого року – був запущений потяг із Києва до аеропорту «Бориспіль». Будівництво обійшлося приблизно в 580 млн грн. «Здаємо залізничну гілку майже на місяць раніше запланованого. Представили проект у лютому, а в листопаді вже можна буде потрапити до аеропорту зручно й без заторів, буквально за 35 хвилин. Сам сьогодні проїхався в новому експресі. Він сучасний і комфортний», – похвалився прем'єр. Квиток на експрес коштує 80 гривень, у кожному вагоні – 81 сидяче місце й спеціальні інклюзивні майданчики для людей з інвалідністю. Експрес дійсно працює, але не без проблем – уже було кілька інцидентів із поломкою.
Прем'єру потрібно реалізувати ще 154 обіцянки
Цілих 154 обіцянки в Гройсмана залишається в процесі виконання, й часу для їх втілення в життя, ймовірно, залишилося не так уже й багато. Після парламентських виборів у жовтні Гройсман і весь його Кабінет міністрів мають піти у відставку. В разі дострокових виборів до Верховної ради це відбудеться ще раніше.
Одна з найцікавіших обіцянок – внести до парламенту зміни до закону «Про Кабінет міністрів» у частині посилення повноважень прем'єр-міністра. «Я внесу закон про адекватні повноваження прем'єр-міністра. Я навів би лад за 24 години. Але ви там граєте в демократію – ті прийшли, ті – пішли, а 68 тисяч людей мерзнуть», – заявив Гройсман у листопаді минулого року на засіданні Кабміну, де обговорювалося зрив опалювального сезону в низці міст. Відразу пригадується, як після свого призначення Гройсман обіцяв показати, «що таке управління країною». Тепер виходить, що для цього йому не вистачає повноважень. Як би там не було, такий законопроект він до Ради досі не подав.
Наступного року вже зможемо перевірити, що там із чергами до дитячого садка: в 2017 році Гройсман заявив, що за три роки їх узагалі не залишиться. За його словами, до 2020-го кількість місць у дошкільних установах зросте на 96 тисяч.
Обіцянку, яку варто було б давати на початку прем'єрської каденції, Гройсман дав в червні минулого року – ліквідувати схеми контрабанди на митниці. Тоді на засіданні уряду він розповів про 10 найпоширеніших схем контрабанди й пообіцяв їх ліквідувати. Поки про свої успіхи прем'єр не повідомив. Та що там – повідомляти, відверто кажучи, нема про що.
Цього року прем'єр пообіцяв завершити ремонт дороги Одеса-Рені. І ще одна обіцянка щодо доріг, але в більш далекій перспективі – відремонтувати дорогу проекту Go Highway. «Зараз ми перебуваємо на трасі М12 Go Highway, яка починається від західного кордону Львівської області й веде до українських портів Миколаєва та Одеси. Фактично, зараз роботи ведуться на ділянці вже від Вінниці до Одеської траси на Умань. А в минулі роки це були Львів, Тернопіль, Хмельницький та Вінниця. Зараз частина робіт ще ведеться на цій дорозі в межах Хмельницької області. Таким чином, ми за кілька років зробимо цю дорогу. Вона дуже важлива для економіки й для людей», – розповів Гройсман у квітні.
Також Гройсман обіцяє, що за 3-4 роки Україна буде регіональним лідером із кіновиробництва. «Ми системно підтримуємо кіноіндустрію. У 2019 році уряд виділив 1 мільйон гривень», – підкреслив він. Але виконати цю обіцянку об'єктивно він зможе лише в тому разі, якщо залишиться прем'єром у новому уряді.
Після скандалу з великими преміями правлінню «Нафтогазу» Гройсман пообіцяв, що в державних компаніях новопризначені керівники не отримуватимуть мільйонні зарплати й премії. «Контракти з керівниками компаній вже підписані, тому я не можу втручатися, щоб їх переглядати. Але точно можу сказати: щойно ці контракти закінчаться, в цій вакханалії з космічними зарплатами я поставлю крапку. Жоден договір не буде мною підписаний на тих же умовах, які є сьогодні. Мільйонні, десятимільйонна премії – це просто неприпустимо. Ринкова зарплата – добре, але це ринкова зарплата, а не захмарна, яку сьогодні отримують», – запевнив прем'єр.
**
Як бачимо, на обіцянки прем'єр-міністр щедрий, і 141 виконана проти 62 провалених – це непоганий результат. Але й слова про те, що його життєвий принцип – виконання обіцянок, надто гучні. Гройсману слід менше переконувати інших «на емоціях», тому що його фрази «я вас запевняю» після перетворюються в невиконані зобов'язання. Дати підсумкову оцінку роботі глави уряду ми зможемо вже після завершення його каденції, коли, зокрема, побачимо, як він виконав обіцянки з програми Кабінету міністрів.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»