Державна уповноважена Антимонопольного комітету Марія Ніжнік постановила почати розгляд справи про вчинення НКРЕКП антиконкурентних дій органу влади, шляхом надання частині виробників електроенергії переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до спотворення конкуренції на ринках електроенергії.
Про це йдеться в розпорядженні Ніжнік від 20 травня про початок розгляду справи №128-26.13/66-19, розпочатої за порушення, передбачене пунктом 3 статті 50 та абзацом 7 частини 2 статті 15 Закону «Про захист економічної конкуренції». Копія документу є у розпорядженні «Наших грошей», пише «Слово і Діло».
Третьою стороною до справи долучено ДП «НАЕК «Енергоатом». Збирання та аналіз доказів по справі доручено Департаменту досліджень і розслідування ринків паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства.
Держуповноважена посилається на інформацію Національного антикорупційного бюро, надану АМКУ у квітні 2019 року.
НАБУ в рамках кримінального провадження №52017000000000209 стосовно виявило ознаки негативних наслідків дій НКРЕКП по застосуванню Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електроенергії, впровадженого у 2016 році постановою №289. За даними НАБУ, ці дії Нацкомісії могли призвести до надання переваг виробникам, які працюють за ціновими заявками, порівняно з виробниками, які не працюють за ціновими заявками.
Так НКРЕКП протягом 2016-2017 років проводило розрахунок прогнозованої ОРЦ в порушення алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній період. За певних умов це могло призвести до спотворення конкуренції на ринку.
«Такі дії НКРЕКП матимуть більш негативний вплив на конкуренцію після запровадження повномасштабного ринку електричної енергії…, враховуючи існуючий на сьогодні значний ступінь концентрації ринку генерації електроенергії та можливість суб’єктів господарювання самостійно визначати ціни на електроенергію в новій моделі ринку», – вказано у розпорядженні держупоновноваженої АМКУ.
Нагадаємо, раніше голова АМКУ Юрій Терентьєв визначав саме держуповноважену Марію Ніжнік головною по справам щодо ринку електроенергії, а аналізом по справам займався саме Департамент ПЕК і ЖКГ під керівництвом Тетяну Кулішової. В результаті цих рослідувань АМКУ в червні 2016 року прийняв Звіт про ринок електроенергії, у якому ДТЕК не був визначений однозначним монополістом на ринку електроенергії. У грудні 2018 року АМКУ закрив справу про можливі зловживання ДТЕКу на ринку електроенергії.
Востаннє Ніжнік відмовила «Енергоатому» у початку розгляду справи щодо можливого порушення конкурентного законодавства у діях НКРЕКП по так званій формулі «Роттердам+» 17 квітня 2019 року. Тепер вона відкрила провадження по матеріалам НАБУ, отриманим 16 квітня.
При цьому у розпорядженні про відкриття Ніжнік посилається на заяви «Енергоатома» від 19 грудня 2018 року і 19 лютого 2019 року, у яких держкомпанія наголошувала, що дії НКРЕКП можуть суттєва зачіпати права «Енергоатому». Саме через це «Енергоатом» зараз долучено до справи в якості третьої сторони, хоча місяць тому Ніжнік на підставі тих самих листів «Енергоатому» зробила висновок про «відсутність негативного впливу Постанови №289 на економічну конкуренцію».
Нагадаємо, Петро Порошенко програв пост президента України Володимиру Зеленському у другому турів виборів 21 квітня. Після того у відставку пішов заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов, кумою якого є Марія Ніжнік.
У свою чергу особисто голова АМКУ Юрій Терентьєв у 2016 році особисто погодив проект рішення НКРЕКП №289, яким було впроваджено так звану формулу «Роттердам+». Вона враховує у тарифі теплогенерації вартість та доставку вугілля з Роттердаму. Насправді ж майже все вугілля доставляється до ТЕС з Донбасу та Росії, тобто на значно менші відстані. Відтак «плюс» у формулі є чистим прибутком теплоенергетиків. Понад 80% теплової генерації в Україні належить групі Ахметова.
Відразу після впровадження формули «Роттердам+» у 2016 році подорожчали і єврооблігації ДТЕК, які скуповувала компанія ICU. Співвласник цієї фірми Макар Пасенюк є фінансовим радником Петра Порошенка. На момент вводу формули «Роттердам+» НКРЕКП очолював Дмитро Вовк, який перед призначенням також працював у компанії ICU та «Рошені» Петра Порошенка. Співвласником ICU також був Володимир Демчишин, який був міністром енергетики та вуглепрому в період розробки «Роттердаму+» у 2015-2016 роках.
В квітні 2017 року НАБУ повідомило, що розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через «Роттердам+». При цьому НКРЕКП приховувало від НАБУ фактичні дані, які вводились у формулу для розрахунку вартості вугілля.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»