Верховний суд відмовив Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі в скарзі на рішення судів про відмову в задоволенні позову прокуратури про визнання недійсними документів про видачу дозволу фірмі «Парі» на видобування газу у кримінальному провадженні щодо колишнього міністра екології Миколи Злочевського.
Таке рішення ще 13 лютого ухвалила колегія з 15 суддів Великої палати Верховного суду (суддя-доповідач Олександр Золотніков) за результатами розгляду касації САП, проте саму ухвалу оприлюднили лише 23 квітня, повідомляє «Слово і Діло».
Як відомо, САП подала позов при визнання недійсними наступних документів: протокольного рішення міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування у частині погодження надання ТОВ «Парі» дозволу на користування надрами з метою видобування природного газу на Нікловицькому родовищі; наказ Міністерства природи в тій частині, якою оформлено й видано фірмі «Парі» спеціальний дозвіл на користування надрами цього родовища, а також спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України цій же компанії з метою видобування природного газу на Нікловицькому родовищі.
Вказаний позов Окружний адміністративний суд міста Києва залишив без розгляду рішенням від 28 грудня 2016 року з підстав пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, без поважних причин. Це рішення 28 лютого 2017 року чинним залишив Київський апеляційний адміністративний суд.
У зв'язку з цим, САП подала касаційну скаргу. В ній прокуратура вказала, що Держгеонадра не вчинила жодних дій, спрямованих на поновлення порушених інтересів держави, і фактично відмовилася від здійснення належного захисту інтересів держави, виявлених під час розслідування НАБУ справи Злочевського. Саме тому САП подала позов про визнання недійсними вищевказаних документів. В скарзі вказується, що суду перших двох інстанцій зробили висновок про самостійність прокурора при поданні позову, взагалі не дослідивши питання підстав представництва на захист інтересів держави прокурором. Тому САП просила скасувати рішення суддів і направити позов до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вивчивши скаргу, Верховний суд відмовив САП у її задоволенні. Судді вказали, що суди перший інстанцій дійшли правильного висновку, оскільки прокурор пропустив строк звернення до суду, а доказів поважності причин пропуску строку звернення не надав.
Однак пізніше, а саме 16 травня була оприлюднена окрема думка п'ятьох суддів, у тому числі доповідача Золотнікова. Вони, своєю чергою, вважають, що касація САП мала бути задоволена. Цю позицію вони обґрунтували тим, що САП наприкінці травня 2016 року надсилала Міністерству екології матеріали для вжиття заходів реагування в межах наданої компетенції, який надав відповідне доручення Держгеонадрам. Вони також підкреслили, що саме з 12 серпня 2016 року були встановлені обставини для звернення прокурора з самостійним позовом на захист інтересів держави. Втім, пересвідчившись у тому, що Держгеонадра усупереч вимогам закону не буде здійснювати захист інтересів держави, САП звернулася з цим позовом до адміністративного суду 29 серпня 2016 року самостійно.
Нагадаємо, НАБУ підготувало підозру в справі Злочевського. Через 5 місяців САП відреагувала на цей документ.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»