Прогноз-2019: чи вдасться уникнути дефолту та що буде з економікою

Читать на русском
Василь Юрчишин

Упродовж останніх трьох років Україна демонструє, хоча й відносно слабку, проте все ж позитивну економічну динаміку – середньорічне зростання реального ВВП з врахуванням попередніх результатів 2018 року становить близько 2,6%. Однак ризики й виклики, як внутрішні, так і зовнішні продовжують накопичуватися. Вони вказують на те, що інерційну динаміку економіки в 2019 році навряд чи вдасться продовжити й підтримати бажаний рівень економічного зростання.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

ВВП

Економіст підкреслив, що зараз важливо говорити не стільки про втрати останніх років, а радше про убезпечення країни від появи й дії нових негативних економічних чинників і складових, які можуть перекреслити все ж наявні позитивні, хоча часто й суперечливі здобутки.

На його думку, в 2019 році країні вдасться уникнути дефолту й не допустити нового економічного обвалу.

«Хоча Україна й не зможе вийти на шлях стійкого зростання, проте все ж убережеться від нової хвилі руйнівної кризи. І навіть незначне зростання в 2019 році вже зможе розглядатись як позитивний результат і стане підтвердженням відносної міцності національного економічного середовища», – зазначив він.

Як змінились основні економічні показники України в 2014-2018 рокахЗ 2014 року в Україні сповільнилася інфляція, зріс ВВП на душу населення, але надходження іноземних інвестицій повернулося до колишніх показників.

Експерт додав, що в 2018 році зростання реального ВВП за попередніми оцінками склало 2,9%, однак 2019 рік виявиться складнішим. За попередніми прогнозами, зростання не перевищить навіть рівня 1,5%.

«Саме особливі виклики перед країною в 2019 році, насамперед унаслідок чергових президентських і парламентських виборів, провокуватимуть, з одного боку, високу політизацію економічних рішень, у тому числі внаслідок популізму багатьох партій, й негативно позначатимуться на економічному розвитку, з іншого – посилення невизначеностей для бізнесу, який вкрай обережно ухвалюватиме рішення щодо своїх подальших стратегічних кроків», – пояснив він.

Проте Україна має значний внутрішній потенціал для суттєвого покращання економічної динаміки, що знайде відображення в макроекономіних показниках. Хоча відновлення приватизаційних процесів, монетарне розширення, активізація участі в європейських інтеграційних та інфраструктурних проектах очікується лише з 2020 року, це збільшить надходження інвестицій, їх частку в структурі ВВП, акцентував Юрчишин.

Інфляція

За його словами, рівень споживчої інфляції в 2019 році залишатиметься досить значним – близько 12%, тобто навіть більше, ніж у 2018 році.

Серед чинників інфляційного тиску слід виокремити наступні – цінове адміністрування в системі ЖКП, подальше зростання мінімальних соціальних стандартів і соціальних виплат, насамперед популістського характеру, зважаючи на виборчі кампанії, короткострокові валютні дисбаланси, що й надалі утримуватимуть негативні девальваційні, а з ними й інфляційні очікування, уточнив він.

Якщо в попередні роки інфляційна динаміка визначалася переважно зростанням вартості продуктів, то з 2014 року головні інфляційні дестабілізувальні джерела перебувають у сфері ЖКП, зростанні тарифів, які значною мірою залежать від курсової динаміки, адміністрування обслуговування житла тощо, наголосив фахівець.

На його думку, 2019 рік не стане винятковими, зважаючи на те, що низка монополістів та регуляторів ЖКП уже оголосила про продовження здорожчання тарифів.

Щодо інфляційної динаміки загалом, то певне політичне заспокоєння можливе після завершення виборчих марафонів і незатягування формування уряду та інших центральних органів виконавчої влади, додав він.

«Крім того, закінчення шокових підвищень тарифів мають обмежити інфляційні й девальваційні очікування, однак це навряд чи станеться раніше 2021 року, й лише після цього зростання індексу споживчих цін зможе знизитися до 7-8%», – підкреслив Юрчишин.

Курс валют

За його словами, номінальне послаблення гривні в 2019 році практично неминуче, зважаючи на постійний і стійкий зовнішньоторговельний дефіцит і зовнішньоборгове навантаження. Водночас є підстави стверджувати, в тому числі орієнтуючись на підтримку міжнародних фінансових інститутів, що НБУ в 2019 році вдасться не допустити курсового обвалу, а дотримуватися керованої девальвації.

Економіка та соціальна політика: що обіцяють Зеленський і ПорошенкоСлово і Діло розбиралось, які обіцянки щодо розвитку економіки та соцполітики дали в своїх програмах Зеленський і Порошенко.

Економіст зазначив, що в Україні слабка девальвація, з одного боку, сприймається спокійно населенням і бізнесом, з іншого – певним чином навіть може слугувати за вчасного застосування інструментом зняття ризику девальваційного шоку. Тому в прогнозі на 2019 рік доречно виходити з того, що зміни значень курсу будуть дещо нижчими, ніж зміни індексу споживчих цін.

«Хоча це означає незначне зміцнення гривні в реальному вимірі, проте, видається, на сьогодні гривня є навіть недооціненою, що відбулося внаслідок обвальної девальвації національної валюти в 2014-2016 роках, коли впродовж лише однієї шокової девальваційної хвилі реальне значення гривні впало на більш ніж 40%». – резюмував Василь Юрчишин.

Також «Слово і Діло» писало, чи впливає на курс наближення виборів. Більше про коливання курсу – на нашій інфографіці.

Раніше «Слово і Діло» з’ясувало, що з приводу економіки та соціальної політики пропонують кандидати в президенти.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...